Польські фермери нещодавно знову запустили нову хвилю блокування кордону з Україною з метою недопущення українського зерна в Польщу. Що відбувається? Чому саме українське зерно стало ворогом номер один для фермерів Польщі?
Про ситуацію навколо протестів аграріїв у Польщі та Європі, а також про те, яким чином це впливає на ситуацію на польсько-українському кордоні, Kyiv Post поговорив із Анатолієм Курносовим, аналітиком Центру політичних студій «Доктрина», експертом Українсько-Польської Медіа Платформи.
Загальноєвропейський контекст протестів фермерів
Наприкінці минулого тижня протести фермерів планувалися в 260 місцях Польщі. Як писали тоді польські медіа, виробники аграрної продукції Польщі протестували проти Green Deal, постачання збіжжя з України, загалом привертали увагу до зниження рентабельності виробництва.
Експерт наголошує, що протести польських фермерів є частиною загальноєвропейського протестного руху виробників сільгосппродукції, які тривають протягом певного часу в усій Європі.
Фермери в Німеччині, Франції, Іспанії, інших країнах ЄС вже не вперше протестують під гаслами: «Геть Green Deal! Геть політику знищення дрібних господарств! Геть нечесні торгові контракти! Геть диктатуру Брюсселя, необраних, токсичних зелених єврокомісарів, чиновників і політиків, які знищують наші ферми! Викиньте їх з Брюсселю назавжди!».
Про торгову війну Польщі проти України
Відповідаючи на запитання, чи можна нинішню ситуацію в Польщі назвати відвертою «торговою війною проти України», пан Анатолій зазначив: «Я би все ж таки такого терміну не вживав, оскільки ми бачили візит Дональда Туска … Офіційної позиції польського уряду щодо підтримки цієї блокади немає. Тобто, я би це торговою війною не вважав».
Загалом, за словами експерта, протест польських фермерів слід розглядати в загальноєвропейському контексті, а от наслідки його для України поки що важко передбачити – протест буде розвиватися, він тільки почався.
У відповідь на запитання щодо мотивів польських протестувальників, які блокують імпорт саме українського зерна, Анатолій Курносов зазначив, що їх не варто трактувати однозначно.
«Тут дуже складний вузол, якщо чесно. По-перше, так, це загальноєвропейський протест. Зокрема, через політику різного роду обмежень, яка впроваджується Єврокомісією: там піднімаються вимоги до хімікатів, до добрив і так далі. Тобто ця кліматична політика, екологічна політика, вона викликає значне подорожчання їхньої продукції.
По-друге. Польське сільське господарство - це переважно дрібні фермерські господарства. Їм, за великим рахунком, дуже важко конкурувати з українськими потужними агрохолдингами. Деякі польські експерти навіть всерйоз говорять про те, що полякам варто задуматися про наслідки для їхнього с/г від майбутнього вступу України до ЄС.
По-третє. Позиція нинішнього уряду Дональда Туска дуже обережна і стримана щодо захисту польських аграріїв (на межі з відвертим заграванням – ред.). Нещодавно заступник міністра сільського господарства Польщі Міхал Колодзейчак приїжджав на кордон і «особисто перевіряв там якість української малини». Мабуть, заступнику міністра краще було б сидіти в своєму робочому кабінеті і якось ці питання вирішувати з позиції своєї посади і своїх посадових повноважень, а не робити такі показові речі».
Пан Анатолій наголосив, що загалом, протест фермерів у самій Польщі загострює й так непросту внутрішньополітичну ситуацію. На тлі виборів, які наближаються, буде тривати боротьба «старої та нової влади», і цей рух однозначно стане елементом маніпуляцій для обох політичних таборів.
Яка впливає Росія на агроринок ЄС
Також варто брати до уваги щонайменше опосередкований вплив Росії на ситуацію з експортом зерна до ЄС, зазначає пан Курносов. «Росія проводить експансію на світовому ринку, і взагалі це має значний вплив не лише на Європейський Союз. Наприклад, цього сезону Росія експортуватиме 46,5 млн тонн пшениці, тоді як весь ЄС – 34,5 млн тонн, а США – 19 млн тонн.
І до того ж, вони (росіяни – ред.) грають на зниження цін. Це якраз оцей фактор, який обурює європейських аграріїв, що вони не конкурують, не можуть конкурувати з тим експортом».
Загалом, російський агроекспорт став набагато серйознішою проблемою, яка впливає на стан ринку с/г продукції в ЄС, ніж українське зерно. Наприклад, за перші вісім місяців 2023 року країни-члени ЄС імпортували пшениці та кукурудзи з Росії на 31% більше порівняно з тим же періодом минулого року.
Втім, в європейському дискурсі гучно говорять лише про те, що дешева та недостатньо якісна українська аграрна продукція буквально заливає та обвалює європейський ринок. Чому так відбувається? Чому саме «проблема українського зерна» є в публічній дискусії в ЄС?
«Це проблема з комунікацією. Ну, чомусь от ми (українська держава – ред.) про це голосно дуже не говоримо на державному рівні. Ми бачимо, що досі Євросоюз не запровадив санкції щодо російської агропродукції. Водночас, ми не чуємо з боку організаторів польського протесту про російське зерно та про його вплив на ринок ЄС», – зазначає експерт.
Втім, і тут крига скресла, додає пан Анатолій: «У самому ЄС вже почали говорити про це. Так, у Латвії вже на повну говорять про те, що треба ініціювати санкції проти російської агропродукції. І такі рішення – це компетенція наднаціональних органів Європейського Союзу».
Насамкінець варто зазначити, що дуже дивною виглядає наразі пасивна реакція української влади на останні події на польсько-українському кордоні. Експерт зазначає, що реакції лише одного посольства України в Польщі на інцидент з розсипанням зерна польськими протестувальниками, однозначно мало для того, щоб говорити про повноцінну комунікацію України назовні. І навіть пізніші вибачення від міністра с/г Польщі не змінюють того, що українська сторона не дуже ефективна в цій комунікації.
Нашій державі варто було б однозначно бути активнішою та інспірувати старт комунікації на різних рівнях - від урядів до суспільств іноземних держав щодо санкцій проти російського агроекспорту і точно вказувати на те, що насправді є причиною суттєвого обвалу цін на збіжжя в ЄС.
Як показують останні опитування в Польщі, переважна більшість поляків підтримує фермерів, які протестують. За результатами дослідження IBRiS для Rzeczpospolita, свою підтримку протестувальникам висловили аж 77% респондентів, і лише 11% мають протилежну думку.
Отже, поки що однозначно рано говорити про те, що найближчим часом можливе зниження градусу внутрішньопольської дискусії щодо українського зернового експорту до Польщі та Євросоюзу.
Коментарі (0)