Я пишалася тим, що мала змогу супроводжувати українську делегацію на чолі із заступником міністра Боєвим, яка цього року представляла свої передові технології та оборонні компанії на CANSEC — найбільшій міжнародній виставці оборонної та безпекової індустрії Канади.
Саме під час CANSEC Канада та Україна підписали знакову міжурядову угоду про виробництво військових безпілотників у Канаді для потреб українського фронту. Документ офіційно закріплює стратегічне партнерство між компанією Sentinel R&D Inc. із Гамільтона та київською аерокосмічною й оборонною технологічною компанією Airlogix.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Хочеться вірити, що це лише перша з багатьох таких угод. Україна зможе скористатися новими можливостями канадської оборонної промисловості, яка нині переживає етап активного розвитку, про що під час CANSEC говорив прем’єр-міністр Марк Карні. Водночас Канада отримує безпосередній доступ до українського досвіду, здобутого в умовах сучасної війни. Це партнерство вигідне обом країнам.
Глибокі удари українських дронів викликають «паніку» в Кремлі, - Каллас
Відтоді як у серпні 2023 року мене відрядили до України, я на власні очі спостерігаю, як змінюється ця війна. Та ще більше мене вражає те, як українці безперервно пристосовуються до нових викликів і знаходять нестандартні рішення, змушуючи набагато сильнішого противника весь час наздоганяти їх.
Ми звикли говорити про сучасну війну через призму технологій — безпілотників, систем протидії ним (C-UAS) та засобів радіоелектронної боротьби. Але цей конфлікт значно ширший за те, що можна побачити на лінії фронту чи в небі над нею. Чимало аналітиків сьогодні називають здатність України втримувати фронт попри колосальну перевагу противника одним із найвизначніших військових досягнень XXI століття.
Експерти й досі намагаються зрозуміти, що саме дозволило Україні стримати значно більшу армію, яка до того ж вважалася досвідченішою. На Заході ми часто схильні пояснювати цей успіх підготовкою українських військових, роботою іноземних інструкторів, постачанням озброєнь і розвідувальною підтримкою, яку надавали союзники.
Безперечно, підтримка Заходу допомогла Україні створити сучасну армію з війська, яке успадкувало радянську систему та тривалий час залишалося вразливим до російського впливу. Українці щиро вдячні таким країнам, як Канада, за цю послідовну підтримку. А нещодавнє продовження місії Operation Unifier до 2029 року стало вагомим і історичним свідченням нашої незмінної відданості Україні.
З 2015 року Канада підготувала понад 47 тисяч представників українських сил безпеки й оборони. Понад 13 тисяч із них пройшли підготовку вже після початку повномасштабного вторгнення Росії. Ми є надійним партнером України.
Від лютого 2022 року Канада спрямувала Україні понад 8,5 млрд доларів військової допомоги.
Міжнародна військова допомога мала вирішальне значення, забезпечивши Україну необхідним мінімумом для захисту. Та хоча багато експертів і досі вражені тим, наскільки ефективно Україна воює в умовах серйозних ресурсних обмежень, насправді цей успіх не мав би стати несподіванкою.
Знати свого ворога
Перше стратегічне правило будь-якого конфлікту просте: знай свого ворога. Українці знають Росію краще за будь-кого, тому що були змушені це зробити. Усі найближчі сусіди Росії поділяють це глибоке історичне розуміння.
Оскільки ми прагнемо посилити та модернізувати нашу власну континентальну оборону, ми вчимося на цій війні усвідомлювати реалії російської загрози. Воєнний досвід України дає неоціненні уроки масштабування інновацій та швидкої адаптації в умовах тиску.
Такі установи, як Банк розвитку бізнесу Канади (BDC), активізують зусилля, виділяючи мільярди потенційного фінансування на оборонні технології та технології подвійного призначення. Це створює реальні можливості для масштабування перевірених українських інновацій у Канаді та створення спільних канадсько-українських підприємств.
Як Бахмут змінив українську армію
Не менш важливо зрозуміти, як українська військова система змогла змінитися й пристосуватися до викликів війни. Жорстока битва за Бахмут стала одним із ключових поштовхів до таких змін. Загибель великої кількості відважних захисників змусила військове командування переосмислити усталені підходи.
Зіткнувшись із суворою реальністю цифр, українські командири усвідомили, що не можуть вести класичну війну на виснаження проти противника, який має незрівнянно більший мобілізаційний ресурс. Потрібно було шукати принципово інший шлях.
Бахмут став болісним, але вирішальним каталізатором змін, які спонукали Збройні сили України відмовитися від жорсткої командної вертикалі радянського зразка на користь децентралізованих, гнучких підходів до ведення бойових дій, значною мірою побудованих навколо масового використання недорогих FPV-дронів.
Саме після Бахмута в українській армії відбулися дві фундаментальні зміни:
- Децентралізація управління. Право ухвалювати рішення передали на нижчі тактичні рівні, що дозволило невеликим підрозділам реагувати на зміни на полі бою в режимі реального часу.
- Тактична автономія. Підрозділи отримували поставлене завдання, але самі визначали способи його виконання. Така свобода дій стимулювала швидкі ініціативи «знизу» і безпосередньо прискорила широке впровадження дронів для розвідки, оборонних і наступальних операцій.
Делегація українських стартапів на виставці CANSEC представила саме такі перевірені війною технології: системи бойового управління на основі штучного інтелекту, автономні безпілотники з елементами ШІ, локалізовані комплекси радіоелектронної боротьби та автоматизовані технології розмінування.
Нова модель військових інновацій
Мало яка країна сьогодні здатна так швидко розробляти й впроваджувати нові оборонні технології, як Україна. Цю здатність забезпечують три ключові чинники:
1.Жорсткі бюджетні обмеження
На відміну від західних армій, Україна діє в умовах гострого дефіциту ресурсів. Коли західні партнери обмежували використання наданого озброєння, українці шукали інші шляхи. Маючи відносно скромні бюджети, вони створювали швидкі, недорогі та ефективні рішення, які можна було оперативно масштабувати та поширювати серед підрозділів.
2. Гнучка екосистема досліджень і розробок
Україна обійшла традиційні бюрократичні ланцюги ухвалення рішень, створивши спеціалізовані центри швидких інновацій, випробувань і прикладних досліджень. Замість того щоб покладатися виключно на великі оборонні концерни, держава залучила технологічні стартапи, малі компанії та підприємства середнього бізнесу.Водночас було створено середовище жорсткої конкуренції. Замість боротьби за права інтелектуальної власності різні команди одночасно працювали над розв’язанням однієї й тієї самої проблеми. Такий підхід дозволяв швидше знаходити кращі рішення. Найуспішніші проєкти згодом природним чином об’єднувалися або масштабувалися.
3.Право вибору за кінцевим користувачем
Закупівлі озброєння не визначаються централізовано комітетами чи чиновниками. Підрозділи на передовій самі обирають техніку та обладнання, які хочуть використовувати. У результаті технологічні компанії витрачають менше часу на лобіювання своїх інтересів і більше — на вдосконалення продукції, яка має пройти найсуворішу перевірку: реальний бій.В Україні технологічний сектор повністю зосереджений на виживанні та розв’язанні практичних завдань у війні, де і технології, і умови на полі бою змінюються мало не щотижня.
Канада закладає багато схожих основ — від інноваційних програм до розвитку регіональних технологічних кластерів, що створює потужний потенціал для поглиблення співпраці з українськими партнерами.
Партнерство з Канадою
На виставці CANSEC ми підтвердили міцність канадсько-українського партнерства, поєднавши наші знання, досвід і можливості.
Здатність швидко адаптуватися, децентралізоване ухвалення рішень і смілива ставка на технологічні стартапи стали основою оборонного успіху України. Канада, своєю чергою, добре вміє швидко переводити нові технології від етапу розробки до серійного виробництва, зокрема завдяки сучасним автоматизованим технологіям.
Ми також маємо талановитих інженерів і конструкторів, які знаходять винахідливі рішення для вдосконалення техніки, зменшення її ваги, підвищення швидкості та покращення аеродинамічних характеристик.
Поєднавши український досвід інновацій і канадські виробничі можливості, ми можемо досягти значно більшого.
Наталка Цмоць — посол Канади в Україні.
Погляди автора статті не обов’язково відповідають поглядам Kyiv Post.
У Румунії виявили ще один російський БпЛА
