У той час як Сили безпілотних систем України продовжують кампанію проти об’єктів інфраструктури та транспортної мережі в Криму, Росія змушена пристосовуватися до нових умов. Водночас символічне значення ізоляції головної «перлини» кремлівської імперії на Чорному морі вже має психологічний ефект у Москві.
Доктор Андреас Умланд із нещодавно створеного Європейського інституту політики в Києві (EPIK) в інтерв’ю німецькому виданню Bild пояснює, як триває спроба українських військових логістично ізолювати окупований Крим.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Останніми тижнями українські удари по нафтобазах і нафтопереробних заводах — зокрема далеко вглиб території Росії — не сходять із заголовків новин. Наскільки відчутної шкоди вони завдають російській економіці, зокрема її воєнному сектору?
Фон дер Ляєн їде до Азербайджану: ЄС потрібен транспортний коридор в обхід Росії та Ірану
Оцінити масштаби завданих збитків упродовж кількох місяців було складно. Однак за останні два тижні стало зрозуміло, що руйнування об’єктів із переробки та зберігання нафти виявилося значно ефективнішим, ніж вважалося раніше. Бензин, дизельне пальне, гас та інші нафтопродукти тепер доступні лише в обмежених обсягах і за вищими цінами. Через це зростає навантаження на російську економіку та всі сфери суспільного життя. Найгостріший дефіцит, схоже, спостерігається в окупованому Криму.
Минулими вихідними Україна зосередила удари на Криму, який Росія окупує з порушенням норм міжнародного права. Які наслідки для Росії мало б повне відрізання півострова від окупованої частини України — як у військовому, так і в ідеологічному вимірі?
Російська агресія проти України розпочалася в лютому 2014 року з окупації Криму, а вже за місяць Москва незаконно анексувала півострів. Тепер же дедалі глибша логістична ізоляція Криму від Росії може підірвати всю російську воєнну кампанію. Те, що ще недавно здавалося найціннішою воєнною здобиччю Кремля, перетворюється на його найбільший тягар, адже російська армія вже не здатна забезпечити постачання на півострів суходолом, морем і повітрям.
Це завдає Владіміру Путіну величезного репутаційного удару й ставить під сумнів саму мету так званої «спеціальної військової операції», розпочатої у 2022 році.
Для мільйонів росіян війна більше не схожа на відеогру — вона стала їхньою щоденною реальністю.
Яка нині ситуація на лінії фронту? Чи зазнає Росія втрат і там?
Втрати Росії в живій силі на фронті нині перевищують приплив новобранців. Російське командування й далі кидає війська в так звані «м’ясні штурми» через «кіл-зону», яку Україна створила вздовж лінії фронту завдяки широкому застосуванню безпілотників різних типів. Хоча на окремих ділянках фронту тривають незначні просування то в один, то в інший бік, вони не мають суттєвого військового значення. Центр тяжіння цієї війни дедалі більше зміщується до взаємних далекобійних ударів безпілотниками й ракетами та роботи систем протиповітряної оборони над містами й промисловими об’єктами України та Росії.
В інтернеті дедалі частіше з’являються відео, на яких росіяни — як у Москві, так і під час відпочинку в окупованому Криму — розгублено реагують на те, що війна раптово увійшла в їхнє повсякденне життя. Наскільки, на вашу думку, українські удари впливають на психологічний стан російського суспільства та людей, які ухвалюють рішення в Кремлі?
Останніми тижнями роль війни в російському суспільстві докорінно змінилася. Звісно, страждання пересічних росіян через українські удари по російській енергетичній інфраструктурі й досі неспівставні з жахіттям і масштабом жертв, яких роками зазнають українські міста й села внаслідок російського терору. Однак для значної частини російського суспільства війна вперше стала по-справжньому відчутною, а її економічні наслідки вже неможливо ігнорувати. Для мільйонів росіян війна більше не схожа на відеогру — вона стала їхньою щоденною реальністю.
Погляди автора статті не обов’язково відповідають поглядам Kyiv Post.
