Опитування: понад половина угорців вважають неприйнятною зустріч Орбана з Путіним

Більше половини угорців не схвалюють зустріч свого прем'єр-міністра Віктора Орбана з російським президентом Володимиром Путіним.

Про це свідчать результати опитування Інституту Publicus, проведеного на замовлення опозиційного угорського видання Népszava.

Серед опитаних 91% респондентів був обізнаний про зустріч Орбан з Путіним у Пекіні. 52% не вважають зустріч з президентом РФ прийнятною, тоді як 35% мають протилежну думку. Ставлення до цього питання значною мірою визначається політичними уподобаннями.

Водночас 13% респондентів не змогли відповісти на це питання.

Опитаних також питали, у чиїх інтересах була ця зустріч. На думку 32% респондентів, в інтересах Орбана, оскільки хороші відносини з РФ важливі через постачання газу та нафти.

Третина угорців (33%) вважають, що це в інтересах обох сторін, і лише 19% думають, що це більш важливо для Путіна, оскільки угорський уряд, як член західних альянсів, цінує і легітимізує військового агресора Росію.

Більше по темі

СБУ оголосила про чергову підозру гауляйтеру «ЛНР» Пасічнику

Підозра стосується розпоряджень Пасічника про запровадження воєнного стану та мобілізації на окупованій території Луганської області.

Під час переговорів з Путіним Орбан назвав вторгнення в Україну не війною, а – використовуючи виверт російської пропаганди – "воєнною операцією". На думку відносної більшості, 36% респондентів, Орбан свідомо хотів зробити проросійську заяву, тоді як 23% вважають, що він хотів бути лише дипломатичним.

15% респондентів погодилися з підходом, що премʼєр Угорщини "усвідомлював вагу своєї заяви, але не міг зробити нічого іншого". Були й ті, хто дійшов висновку, що використання слів не мало ніякого значення: щоправда, таких виявилося небагато (9%).

На саміті ЄС Орбан заявив, що не планує вибачатися за свою зустріч з президентом Росії у Китаї та вважає свої дії правильними.

Наприкінці жовтня очільник угорського уряду висловив бажання перемовин з українською делегацією у Будапешті взамін на зняття вето з наступного траншу European Peace Facility (Європейського фонду миру) на військову допомогу Україні.

23 жовтня міністри закордонних справ держав-членів ЄС не змогли погодити виділення 500 мільйонів євро для військової підтримки України через позицію Угорщини. Одна з вимог Будапешту - юридичні гарантії щодо тривалості рішення про виключення угорського OTP Bank з чорного списку компаній, які продовжують працювати в Росії.