Генрі Кіссінджер, надзвичайно амбітний американський дипломат, чия активна промоція домінування Америки суттєво вплинула на формування світового устрою після Другої світової війни, помер у середу. Про це повідомила його консалтингова фірма. Йому було 100 років.

Кіссінджер, напевно, найбільш впізнаваний державний секретар сучасності, помер у своєму будинку в Коннектикуті, повідомила Kissinger Associates, завдяки якій покійний дипломат розбагатів, протягом кількох десятиліть консультуючи бізнесменів та політиків вже після завершення своєї урядової кар'єри.

Advertisement

У повідомленні говорилося, що сім'я Кіссінджера проведе приватні похорони, а поминальна служба відбудеться пізніше в Нью-Йорку, де Кіссінджер виріс після того, як його єврейська родина втекла з нацистської Німеччини.

На завершення саміту НАТО у Вашингтоні ухвалили Ukrainian Compact
Більше по темі

На завершення саміту НАТО у Вашингтоні ухвалили Ukrainian Compact

Український договір доповнив Спільну декларацію G7, погоджену на попередньому саміті Альянсу у Вільнюсі.

У заяві не вказані причини смерті. Кіссінджер залишався активним навіть у сторічному віці, ще в липні він відвідав Китай, щоб зустрітися з президентом Сі Цзіньпіном.

Китай був одним із найтриваліших і найважливіших напрямків роботи Кіссінджера. Сподіваючись змінити хід холодної війни проти Радянського Союзу, Кіссінджер встановив таємні зв’язки з Пекіном, кульмінацією чого став історичний візит в цю країну президента Річарда Ніксона в 1972 році, а згодом – встановлення дипломатичних відносин між США та ізольованою на той час країною, яка досить швидко потім досягла статусу одного зі світових лідерів, другої за величиною економіки та все більш небезпечного конкурента Америки.

Advertisement

Хоча Кіссінджера не надто поважали у більшості країн світу, посол Китаю у Вашингтоні Се Фен назвав Кіссінджера «найціннішим старим другом», а його смерть – «величезною втратою як для наших країн, так і для світу».

На батьківщині Кіссінджер користувався повагою серед політичного мейнстріму: чинний держсекретар Ентоні Блінкен, член конкурентної для покійного дипломата Демократичної партії, відвідав в Нью-Йорку вечірку з нагоди його 100-річчя.

Advertisement

«Зі смертю Генрі Кіссінджера Америка втратила одного з найбільш поважних і помітних голосів у зовнішніх справах», – сказав колишній президент Джордж Буш, також республіканець.

Кіссінджер свого часу був удостоєний Нобелівської премії миру за активну участь у переговорах про припинення війни у В'єтнамі, хоча вона й не припинилась відразу, а його північнов'єтнамський колега Ле Дук Тхо взагалі відмовився прийняти премію миру.

Після Вотергейтського скандалу, який призвів до відставки Ніксона, Кіссінджер працював під керівництвом його наступника Джеральда Форда. У безпрецедентній домовленості, яка відображає масштаб його впливу, Кіссінджер одночасно обіймав посади держсекретаря – головного дипломата країни – і радника з національної безпеки, правої руки президента.

Advertisement

Realpolitik та її наслідки

Хоча надзвичайні інтелектуальні здібності Кіссінджера змушені були визнавати навіть його критики, ця постать і її політичний спадок є глибоко суперечливими через сповідувану ним філософію «реальної політики», інакше кажучи, схильності до холодного розрахунку, згідно з яким нації світу всього лише переслідують власні прагматичні інтереси, які намагаються в жорсткій конкуренції задовольнити за допомогою влади.

Розсекречені нещодавно документи показали, що Кіссінджер дав своє благословення на усунення від влади законно обраного президента Чилі, марксиста Сальвадора Альєнде, та переворот 1973 року, внаслідок якого до влади в цій країні прийшов генерал Аугусто Піночет.

Advertisement

Кіссінджер також підтримав Індонезію, близького антикомуністичного союзника США, коли вона захопила Східний Тимор у 1975 році. Понад 100 000 східнотиморців загинуло від початку цього вторгнення, розпочатого наступного дня після зустрічі Кіссінджера та Форда з індонезійським лідером Сухарто, до закінчення окупації Східного Тимору Індонезією в 1999 році.

Кіссінджер також закривав очі на масові звірства в Пакистані, коли Бангладеш здобув незалежність у 1971 році, вважаючи, що тодішні інтереси США полягають в тому, щоб Ісламабад залишався зручним посередником між США та Китаєм.

Advertisement

Прагнучи вивести війська з В'єтнаму й маючи сильнішу позицію за столом переговорів, Ніксон і Кіссінджер таємно санкціонували кампанію бомбардувань у Лаосі та Камбоджі в 1969-1970 роках, спрямовану на припинення проникнення звідти повстанців до Південного В'єтнаму.

Бомбардування не зупинили проникнення комуністичних повстанців, але вбили тисячі мирних жителів і посприяли початку геноциду, вчиненого «червоними кхмерами».

Так само Кіссінджера мало хвилювала доля Кіпру, коли військова хунта Греції скинула законно обраного лідера країни архієпископа Макаріоса, а Туреччина в 1974 році вторглася на острів, який досі залишається розділеним.

Видатний дипломат

Втім Кіссінджер за життя жодного разу не стикнувся з серйозними проблемами юридичного характеру, оскільки американський суд в 2004 році відхилив спрямований проти нього позов, пов'язаний із вбивством головнокомандувача чилійської армії.

Після війни Судного дня 1973 року Кіссінджер отримав широке визнання в політикумі США завдяки його активній участі в переговорам між Ізраїлем та арабськими державами, які стали зразком так званої «човникової дипломатії».

Йому вдалося відсторонити арабські держави від їхнього головного союзника й патрона СРСР, міцно закріпивши за Сполученими Штатами роль головного посередника та гаранта безпеки в регіоні.

Зі своїм «ботанськими» товстими окулярами й глибоким монотонним голосом, в якому до кінця життя відчувався акцент його рідної німецької мови, академік-іммігрант, який став справжнім інсайдером, був миттєво впізнаваним і навіть, як це не дивно, вважався секс-символом, в якого закохувались відомі красуні.

Кіссінджер говорив про цю свою репутацію, посилаючись на класичну формулу Realpolitik: «Влада – найпотужніший афродизіак».

У нього залишилася дружина Ненсі, з якою він прожив майже 50 років, двоє дітей від попереднього шлюбу та п’ять онуків.