Рейтинг найбагатших людей світу Bloomberg Billionaires Index на початку грудня показав, що російські олігархи збільшили свої статки на майже 40 млрд доларів.

Шість росіян потрапили до топ-100 мільярдерів (сам список складається з 500 найбагатших людей світу). Деякі з них збільшили свої прибутки попри міжнародні санкції, введенні Заходом проти російських компаній та окремих росіян за ведення та підтримку війни в Україні.

Наприклад, російський олігарх та колишній президент Міжнародної федерації фехтування Алішер Усманов заробив майже 2 млрд доларів. На нього наклали санкції Європейський Союз, США, Велика Британія та інші країни. Усманов володіє величезними частками в багатьох секторах економіки РФ, зокрема в металургічній та гірничовидобувній галузях, телекомунікаціях та інформаційних технологіях.

Advertisement
У ЄС пролонгували санкції проти Ірану за військову підтримку РФ
Більше по темі

У ЄС пролонгували санкції проти Ірану за військову підтримку РФ

Санкції продовжили проти осіб та організацій, які допомогають РФ у війні проти України та збройним угрупованням на Близькому Сході.

Президент РФ Владімір Путін (зліва) і засновник USM Holdings Алішер Усманов (справа) в Бєлгородській області в 2017 році. Фото: AFP

Мільярдера також називають близьким до кількох високопоставлених російських чиновників, включно з президентом Росії Владіміром Путіним і колишнім президентом і прем’єр-міністром Дмітрієм Медведєвим, нині заступником голови Ради безпеки РФ.

Advertisement

У серпні цього року він заявив, що санкції завдали йому «величезної» репутаційної шкоди. Він намагався їх оскаржити, але марно.

У списку тих, хто покращив своє фінансове становище, є також підсанкційні бізнесмени Леонід Міхельсон і Геннадій Тимченко, які є акціонерами газової компанії «Новатек». Тимченка ще називають другом Путіна. Обидва олігархи заробили по майже 3 млрд доларів.

Геннадій Тимченко на зустрічі президента Росії в Краснодарі 23 травня 2017 року. ФОТО: AFP

Журналісти дізналися, що їхня компанія бере активну участь у постачанні найманців на війну проти України.

Advertisement

Лідером став ще один підсанкційний бізнесмен Вагіт Алекперов, співзасновник великої нафтової компанії "ЛУКойл". Йому вдалося збільшити свої статки на майже 10 млрд доларів. Він є одним із тих, хто почав інвестувати в компанії всередині РФ, чим став ще більш залежним від Кремля.

Президент РФ Владімір Путін зустрівся з генеральним директором «Лукойлу» Вагітом Алекперовим у Кремлі у квітні 2019 року. ФОТО: AFP

Такий фінансовий успіх російських олігархів змушує замислитись над ефективністю санкційної політики. Адже попри очікування, що економіка Росії обвалиться, а статки багатіїв зменшаться, що змусило би владу припинити війну проти України, спостерігається зовсім протилежна ситуація.

Advertisement

То чи є ефективною санкційна політика світу проти Росії?

Санкції не зупинили повномасштабне вторгнення

Перші санкції проти Росії країни світу почали вводити ще в 2014 році, коли Кремль окупував український Крим і частину Луганської і Донецької областей.

У лютому 2014 року Росія влаштувала збройне вторгнення до Криму з використанням невідомих військових. ФОТО: AFP

Тоді до санкційних списків потрапили деякі російські та кримські представники, які перейшли на бік Кремля, компанії військово-промислового комплексу, ключові сектори російської економіки тощо. Це призвело до падіння рубля.

Влада почала чинити опір, вводячи певні обмеження у відповідь. Наприклад, у 2015 р. Путін підписав указ про знищення санкційних імпортних продуктів, що потрапляють на територію Росії. На 2016 рік в бюджеті РФ навіть була закладена на це сума в 5 млрд рублів. А в соцмережах почали з’являтися відеодокази виконання указу Путіна.

Advertisement

Та це не завадило Росії підготуватись до повномасштабної війни з Україною, виготовляючи зброю.

До вторгнення Кремль неодноразово попереджали про введення жорстких санкцій у разі початку воєнних дій. У США 4 пакети санкцій проти банків Росії та олігархів затвердили ще 22 лютого 2022 р, за два дні до початку війни. Не відставала і Європа: Німеччина зупинила дозвільні процедури для запуску Північного Потоку-2, а ЄС ввів санкції проти російських депутатів. Росіян це не зупинило.

Чоловік працює на будівництві газопроводу Nord Stream 2 у Лубміні, Німеччина. Березень 2019 р. ФОТО: AFP

Advertisement

Хто вводить санкції проти Росії?

Тож з 25 лютого минулого року світ почав працювати над новим рівнем санкційної політики щодо Кремля. Так, одразу були заморожені активи Путіна та міністра закордонних справ Сєрґєя Лаврова, членів Ради національної безпеки та оборони РФ, які безпосередньо підтримали початок війни.

Відтоді ЄС запровадив 11 пакетів санкцій, до яких потрапило багато топ-політиків та бізнесменів РФ, великих державних та приватних компаній.

Міністр закордонних справ РФ Сєрґєй Лавров 5 грудня в Москві. ФОТО: AFP

В Україні запрацювала Міжнародна робоча група щодо санкцій проти Росії, яку очолили керівник Офісу Президента Андрій Єрмак і директор Інституту міжнародних досліджень Фрімана-Споглі (FSI), екс-радник Президента США з питань національної безпеки Посол Майкл Макфол.

Ця група почала запрошувати до дискусії відомих світових експертів з різних галузей, які допомагають напрацювати санкційні пакети. Далі ці документи передаються партнерам з ЄС, США, Канади, Японії тощо для вивчення. Глибока аналітика дозволяє партнерам України швидше орієнтуватися в напрямках, де саме потрібно вводити санкційні обмеження для отримання необхідних результатів.

Президент України Володимир Зеленський (зліва) поруч із керівником Офісу Президента Андрієм Єрмаком. Липень 2023 р. ФОТО: AFP

«Ніхто не знає економіку Росії краще ніж ми», - пояснив у розмові з Kyiv Post радник Офісу Президента, секретар Міжнародної робочої групи з російських санкцій Владислав Власюк.

Хоча Україна не є поки що членом Євросоюзу та напряму не залучена в його санкційну політику, неофіційно вона допомагає ЄС, як і іншим міжнародним партнерам.

«Щоб запропонувати щось санкціонувати, треба це сформулювати, проаналізувати. І цю роботу треба мати спроможність виконувати», - пояснює Власюк роль України.

Він вважає роботу з партнерами ефективною, але відзначає, що кожна країна підходить до цього процесу по своєму. Наприклад, країни Балтії підтримують якомога більше та радикальних санкцій, адже вони межують з Росією та усвідомлюють, що можуть стати наступними в окупаційних планах Кремля.

Комунікація з Німеччиною вже відрізняється. Німці аналізують в першу чергу, який ефект від санкцій отримає їхня економіка.

Президент України Володимир Зеленський (справа) і федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц (зліва) потискають руки в Нью-Йорку. ФОТО: AFP

Та в цілому санкційна політика ЄС працює. З січня 2023 р. навіть був призначений спеціальний представник Євросоюзу з питань санкцій Девід О’Салліван, який багато уваги приділяє спробам окремих країн допомагати Кремлю обходити санкції.

Власюк говорить, що не менш важливими є заяви лідерів G7 про запровадження санкцій, що лише прискорює процес. Нещодавно представники G7 оголосили про наміри до 1 січня 2024 р. запровадити обмеження на російські алмази, які Росія використовує для обходу санкцій.

Чи діють санкції?

Від такої злагодженої роботи у введені санкцій та міжнародної підтримки України очікувалось, що економіка Росії зазнає краху за короткий проміжок часу. Головний економіст International Institute of Finance Робін Брукс у березні минулого року давав прогноз, що «ВВП Росії впаде на 30% до кінця 2022 року, що набагато гірше, ніж у 2009 році».

Як зазначає керівниця Київської школи економіки (KSE) Наталя Шаповал, яка входить до санкційної групи Єрмака-Макфола, у багатьох експертів дійсно були великі очікування. Адже подібного досвіду запровадження санкцій проти такої держави, як Росія, до цього не було.

У дослідженні стану російської економіки в жовтні експерти KSE зазначаили, що їй вдалось оговтатися від санкцій. Минулого року вона впала лише на 2,1%, і вже у 2024 р. очікується незначне зростання.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) заявив, що економіка Росії зросте на 1,1% у 2024 році, повільніше, ніж прогнозувалося раніше. Це сталося через зростання цін на нафту та відновлення доходів від енергоносіїв, що зменшило тиск на дефіцит бюджету Росії. МВФ заявив, що санкції Заходу щодо експорту російської сирої нафти мали неоднозначний ефект, оскільки російська нафта зараз торгується вище граничної ціни в 60 доларів, встановленої країнами G7.

У Кремлі теж постійно акцентують на тому, що в них усе добре. «Росія досить довго, десятиліттями, живе під санкціями, і ми достатньо адаптувалися до цього», - сказав прес-секретар Путіна Дмітрій Пєсков.

До того ж радянське минуле також допомогло Росії швидко адаптуватися до санкцій та почати виробляти необхідні товари на території своєї країни, хоча це негативно вплинуло на їхню якість.

Чи справді російська економіка почувається добре?

Деякі експерти все ж закликають не вірити даним, які надають російські урядовці, адже влада значно обмежила публікацію економічних даних після початку війни в Україні, хоча як учасниця МВФ, вона повинна подавати до Фонду правдиву й достовірну статистичну інформацію.

Заступниця директора МВФ з досліджень Петья Коева Брукс у коментарі The Wall Street Journal визнає, що доступних даних справді менше, ніж до війни. «Ми використовуємо те, що доступно з офіційних джерел, а також низку інших показників, наданих третіми сторонами, включно з експортом та імпортом і такими, де можна подивитися на цифри в ширшому контексті», — сказала вона. 

Президент Світового банку Девід Малпасс вважає, що попри позитивні заяви Кремля, існує інша реальність:

«Народ Росії зазнав величезної шкоди від вторгнення Росії в Україну. Цифри ВВП не повністю розкривають це. Це пов’язано з їхнім рівнем життя та виїздом багатьох молодих людей з Росії».

Тим часом, як повідомили ЗМІ 11 грудня, ціна на яйця в Росії різко зросла, і деякі жителі найбільшої країни світу стояли в чергах за ними до двох днів.

Та можна з упевненістю казати, що російська влада добре підготувалась до війни. І хоча народ стикнувся з високими цінами, інфляцією, падінням рубля, сам Кремль продовжує збільшувати видатки на оборону та війну, бо має значні фінансові запаси.

До того ж, Росія розширила економічні відносини з Китаєм, збільшивши імпорт із сусідньої країни.

Кремлю також вдалося обійти західні санкції щодо продажу нафти та навіть збільшити заробіток. Санкційна політика встановлення стелі для цін на російську нафту (60 доларів за барель) призвела до росту так званого "тіньового флоту", який став альтернативою для купівлі російської нафти в обхід санкцій.

За підрахунками експертів, у 2022 і 2023 роках Росія заробила загалом 381,8 мільярда доларів на продажі нафти.

У той же час, Росія втратила значні доходи від продажу газу на багатьої Західних ринках. Тому Кремль був вимушений швидко перебудовувати свої економічні відносини, орієнтуючись на ті країни, які почали допомагати обходити санкції – Туреччина, Китай, країни Центральної Азії, Об’єднані Арабські Емірати.

В той же час, через замороження у США та Європі російських активів на 300 млрд доларів, Кремль вимушений витрачати гроші з Фонду національного добробуту (ФНД) РФ. До прикладу, станом на 1 жовтня обсяг Фонду становив 10 792,186 млрд рублів ($187,975 млрд), або 8,1% ВВП.

А станом на 1 вересня ФНД мав 11 869,9 млрд рублів ($196,627 млрд), або 8,9% ВВП, тобто тільки за вересень обсяг скоротився на 1,078 трлн рублів.

Зусилля щодо притягнення до відповідальності тих, хто все ще веде бізнес у Росії

Також велика кількість іноземних компаній вийшла і продовжує виходити з ринків Росії. Для міжнародного бізнесу зв’язки з росіянами стають все більш небезпечними. А тих, хто продовжує працювати в Росії або ж зберігає контакти із Росією, називають «спонсорами війни», що негативно відбиваєься на їхній репутації.

Експерти Національного агенства з питань запобігання корупції (НАЗК) створили базу “Міжнародні спонсори війни”, в якій зібрана інформація про весь міжнародний бізнес, який продовжує працювати в Росії та з Росією. 

Агія Загребельська, очільниця напрямку мінімізації корупційних ризиків у санкційній політиці НАЗК, зауважує, що таким чином Україна доносить до цих компаній, що вони толерують воєнні злочини Кремля та фінансують їх, сплачуючи податки в російський бюджет. Тобто проти цих бізнесів не вводяться санкції, але «кожна компанія, яка потрапляє до переліку міжнародних спонсорів війни, відчуває наслідки, це призводить до падіння в ціні їхніх акцій», говорить Загребельська.

До прикладу, цього року компанія Mondelez International стикнулася з бойкотами у Швеції та Норвегії через потрапляння до списку НАЗК.

Охоронці патрулюють під час відкриття заводу Mondelez International у Шрі-Сіті, Індія, у квітні 2016 року. ФОТО: AFP

Загребельська також розповіла, що базу компаній також аналізують і в Китаї.

Також у списку спонсорів війни згадувався й угорський OTP Bank. Влада Угорщини навіть вимагала від України виключити цей банк із бази, погрожуючи не брати участь у подальшому фінансуванні ЄС для передачі зброї Україні.

В НАЗК виконали цю вимогу в жовтні, повідомивши, що банк узяв на себе низку зобов'язань щодо своїх подальших планів на російському ринку.

Загребельська каже, що насправді тут питання не в банку. «Питання у корупції в Угорщині, питання у зв'язках [прем’єр-міністра Віктора] Орбана з Путіним, питання в російських, китайських грошах в угорській економіці», - пояснила вона в розмові з Kyiv Post. За її словами, влада Угорщини вирішила використати OTP Bank у своїх інтересах для шантажу та маніпуляцій.

Президент РФ Владімір Путін зустрівся з прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном у Пекіні 17 жовтня. ФОТО: AFP

Співрозмовниця Kyiv Post не знає, чи задоволені в керівництві банку тим, у якій ситуації він опинився, але в НАЗК чекають від OTP Bank виконання зобов’язань. Яких саме, Загребельська не уточенила, але заявила, що якщо до кінця року змін не відбудеться, банк знову опиниться в списку спонсорів війни.

У грудні НАЗК запустило першу в світі відкриту базу даних іноземних компонентів у зброї на порталі «Війна і санкції». Вона вже налічує понад 2000 компонентів, які використовуються Росією та Іраном у різного роду БПЛА, ракетах, системах радіоелектронної боротьби та багатьох інших видах озброєння та військової техніки.

Наразі база даних містить інформацію про іноземні компоненти, знайдені в російському та іранському озброєнні, яке РФ використовує від початку повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року.

Вибух після атаки безпілотника в Києві в жовтні 2022 року. ФОТО: AFP

Дивлячись вперед

Аналітики Atlantic Council дійшли висновку, що західні санкції не досягли свого результату. А саме:

  • Більшість російських банків мають доступ до SWIFT. Росія все ще може використовувати цю платформу для проведення міжнародних операцій і розрахунків за кордоном.
  • Росія обходить ліміт цін на нафту. Росія продає нафту вище максимальної ціни, встановленої країнами G7 (60 доларів за барель), і перевозить 71% своєї нафти через тіньовий флот.
  • У першій половині 2023 року Росія щомісяця імпортувала високопріоритетні бойові технології на суму понад 900 мільйонів доларів, незважаючи на експортний контроль західних технологій.

Саме тому експерти закликають Захід не лише вводити санкції, а й контролювати їх дотримання та неможливість обходу. Тільки тоді Кремль відчує реальний ефект.

В ЄС уже почали працювати над цим. Дипломат О’Салліван розповідає, що вже складений список країн, з яких може відбуватися реекспорт продукції військового призначення. З деякими урядами вже почався діалог:

«Мушу сказати, що я отримав від них досить позитивну відповідь, тому що навіть ті держави, які не бажають приєднуватися до наших санкцій, не хочуть, щоб їх розглядали як майданчики для обходу, особливо там, де це може мати військове застосування.

Вони не хочуть нести відповідальність за експорт товарів, які потенційно можуть вбивати українців. І це те, над чим ми наполегливо працюємо».

О’Салліван також визнає, що європейські санкції менш потужні, ніж американські, через активну практику США в застосуванні екстериторіальних санкцій. Втім, такий підхід є «червоною лінією» для держав-членів ЄС.

За його словами, існують два важливі аспекти, які вже були включені до раніше прийнятого 11-го пакету санкцій. Відтепер Євросоюз може включати у списки юридичні особи третіх країн, які сприяють ухиленню від санкцій.

По-друге, це механізм, який дозволяє ЄС забороняти експорт певних товарів з Європи до певної країни. Це може бути один продукт для однієї країни, один продукт для кількох країн або кілька продуктів для однієї країни.

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн (зліва) і президент України Володимир Зеленський (справа) дають спільну прес-конференцію в Києві 4 листопада. ФОТО: AFP

Загребельська підтримує це історичне рішення ЄС. На її думку, європейці нарешті зрозуміли, що недотримання санкцій девальвує репутацію самого Євросоюзу.

Великим викликом також є продовження санкційної політики. Пошук консенсусу та загальної підтримки пакетів санкцій всередині ЄС стає все складнішим. До того ж, дія кожного санкційного пакету триває півроку, і кожні 6 місяців його треба переголосовувати, зазначає Власюк.

В команді президента вірять, що в цьому напрямку проблем не виникне. Та тим часом росіяни шукають нові шляхи виходу з-під санкцій. Деякі вже звернулися до Суду ЄС.

Наприклад, ЄС вже скасував персональні санкції проти Александра Пумпянського – сина російського олігарха, акціонера "Трубної металургійної компанії" і групи "Сінара" Дмітрія Пумпянського. З березня Суд ЄС вже прийняв 5 рішень щодо скасування санкцій.

Власюк не вбачає ризиків масового виходу росіян з-під санкцій, адже вони всі якісно обґрунтовані. Так само не треба дивуватися збільшенню статків підсанкційних російських олігархів, адже всі вони зараз працюють на оборонну сферу Кремля і так заробляють.

"Санкції потрібні, щоб зменшити приплив доларів і євро в Росію для фінансування війни", - каже економістка Шаповал.

Але в 2024 р. Україні треба буде докласти ще більших зусиль для реалізації санкційної політики Заходи проти Росії. Наразі головний результат, на її думку, - це значно менша кількість виготовленої в Росії зброї, ракет, дронів, яка би вбивала українців.

Деякі партнери дослухаються України. Так, 12 лютого у США запровадили масштабний пакет санкцій проти понад 250 осіб з Росії та країн, що допомагають їй у війні. До цього списку потрапили фізичні та юридичні особи з ОАЕ, Туреччини, Китаю, Швейцарії, Південної Кореї, Киргизстану, Мальдіви, Сингапуру і Таджикистану.

Міністерство фінансів США також запровадило обмежувальні заходи проти понад 150 фізичних та юридичних осіб, які росіяни використовують для обходу санкцій. Серед них є постачальники з третіх країн, які працюють для військово-промислової бази Росії та фінансових установ.

Хоча ми не бачимо колапсу російського режиму, але певна політична та економічна ізоляція держави, яка входить у G20, є неабияким успіхом.