Російська ПВК «Вагнера» підтримує антиурядове воєнізоване угруповання «Сили швидкої підтримки» (RSF), яке бореться з Національною армією Судану, сіє хаос і вбиває тисячі людей в цій африканській країні.

У квітні минулого року в Судані спалахнула війна між Суданською національною армією та повстанським угрупованням «Сили швидкої підтримки». Ця війна мала руйнівний вплив на країну: тисячі суданців були вбиті, мільйони – переміщені, мільйони дітей тут зараз голодують. Про масовані руйнування інфраструктури Судану, які спричинила ця війна, я вже й не кажу.

Advertisement

Аби мати змогу й далі вести цю війну, RSF звернулась за підтримкою до ПВК «Вагнера». Україна, яка довгий час вела боротьбу із цим злочинним угрупованням найманців на своїй землі, вирішила боротися з ним і в Судані. І паралельно з військовими операціями на землі Україна наразі має посилити також і дипломатичну роботу, аби переконати своїх західних союзників протистояти партнерству «Вагнера» та RSF.

RSF виникла внаслідок переформатування у 2013 році сумнозвісного збройного формування «Джанджавід» з метою підтримки антиповстанських операцій центрального уряду в Дарфурі та Південному Кордофані.

Advertisement

У 2017 році суданський парламент прийняв закон, який легалізував діяльність угрповання, незважаючи на повідомлення про вчинення його бійцями великої кількості злочинів і звірств, серед яких руйнування сіл, вбивство протестувальників, сексуальне насильство та зґвалтування, масові вбивства та незаконні затримання, а також напади на лікарні та церкви. Є у них також своя розлога історія нападів на журналістів і співробітників медіа. Усе це на додаток до вбивств за етнічною ознакою та знищення телекомунікаційної мережі під час війни, що досі триває.

Присутність ПВК «Вагнера» в Судані бере свій початок з 2017 року, коли скинутий президент Судану аль-Башир зустрівся з Путіним.

Advertisement

Після цієї зустрічі золотодобувні компанії, пов’язані з групою «Вагнера», такі як M-Invest і Meroe Gold, почали працювати в Судані, отримавши тут особливе ставлення з боку військового керівництва та сприяючи контрабанді суданського золота до Росії в її спробі обійти західні санкції після початку повномасштабного вторгнення в Україну.

Як повідомлялося, очільник «Вагнера» пообіцяв надати більшу військову підтримку ополченцям в обмін на контрабандне суданське золото. Варто зазначити, що золотодобувні роботи компаній «Вагнера» в Судані постійно супроводжувалися тероризуванням та залякуванням місцевих жителів у районах розвідки та видобутку.

Advertisement

Військова співпраця між ополченцями RSF і найманцями «Вагнера» почалася з початком донині триваючої війни в Судані. У квітні 2023 року розслідування CNN показало, що ПВК «Вагнера» сприяла передачі ракет класу «земля-повітря» від генерала Халіфи Хафтара в Лівії ополченцям RSF. Це було зроблено з метою компенсувати панування суданських збройних сил у повітрі. Крім того, розвідки США та Франції вважають, що «Вагнер» доставляв зенітні установки та легке озброєння з Центральноафриканської Республіки ополченцям RSF.

І RSF, і бойовики «Вагнера» намагались приховати свою співпрацю: RSF категорично заперечувала будь-який зв'язок з «Вагнером», а бійці російської ПВК вперто стверджували, що компанія начебто ніколи не була присутня в Судані.

Advertisement

Цілком зрозуміло, що півпраця RSF і «Вагнера» була б неможливою без прямого схвалення з боку російського режиму, який, заявляючи про нейтралітет у триваючій війні, водночас дозволяє своїм компаніям продавати зброю ополченцям RSF і має міністра закордонних справ, який відкрито захищає операції «Вагнера» в Судані.

Цей альянс, безперечно, ставить під загрозу інтереси Заходу в Судані та регіоні. Наприклад, за реалізації похмурого сценарію, за яким RSF візьме Судан під свій контроль, Росія матиме міцну опору в цій країні, створивши військово-морську базу на узбережжі Червоного моря на схід від Судану.

Цей проект досі не реалізований, але раніше його активно підтримував лідер RSF, який відверто виправдовував вторгнення Путіна в Україну. Крім того, за реалізації вказаного сценарію, ще більше суданського золота може потрапити до Росії для фінансування її несправедливої війни.

Advertisement

Через значні масштаби спричиненої вояками RSF шкоди, це може також вплинути на лінії постачання гуміарабіку, адже Судан є одним із найбільших його виробників у світі. Ця речовина імпортується переважно європейськими компаніями та використовується як основний інгредієнт для виробництва напоїв Coca-Cola та Pepsi.

Європа також може опинитися під загрозою нової хвилі мігрантів та зниклих безвісти кораблів, якими нещодавно знову погрожував лідер RSF як козирною картою для переговорів з урядом. RSF також може розширити зону свого впливу в Центральноафриканській Республіці, Чаді та Лівії, де група «Вагнера» давно й широко присутня.

Попри усю серйозність ризиків, реакція Заходу була загалом не просто неефективною, вона навіть сприяє тому, що ополченці RSF можуть вийти переможцями у війні у довгостроковій перспективі.

США, зокрема, уважно відстежують діяльністю RSF, крім того Сполучені Штати наклали санкцій на RSF і попередили про неприпустимість залучення вояків «Вагнера» до війни в Судані, також і ЄС наклав санкції на компанії, пов’язані з ополченням.

Втім, як це не парадоксально, але деякі з європейських країн досі надсилають контингенти для навчання бійців RSF, дозволяють передавати надсучасні технології спостереження ополченцям і навіть наймають охоронні компанії, безпосередньо пов’язані з цим угрупованням.

Приймаючи такий підхід, Захід, здається, став жертвою PR-кампанії RSF, розпочатої для здійснення впливу на європейських лідерів і політиків. Для проведення цієї кампанії RSF наймає PR-компанії та журналістів, а також посилає своїх представників, аби переконати європейців, що вони начебто прагнуть захистити цивільне населення під час війни й продовжують охороняти європейські береги від африканських мігрантів згідно з європейською політикою екстерналізації кордонів, започаткованою ЄС багато років тому в рамках Хартумського процесу, у якому RSF була інструментом її реалізації в Судані.

І навпаки, відповідь України на це небезпечне партнерство була потужною: український спецназ здійснив кілька атак безпілотниками на підрозділи «Вагнера» в Судані, полонив та допитав деяких її бійців. Крім того, український президент обговорив цю загрозу під час зустрічі з керівником збройних сил Судану.

Україна, однак, повинна відіграти справді вирішальну роль й спонукати Захід наслідувати її приклад і вживати більш швидкі й рішучі дії в Судані. Реально це могло б відбутись через українське дипломатичне лобіювання в західних країнах, яке може посприяти тому, щоб ці країни нарешті змінили свою політику та підтримали армію Судану в її війні проти RSF.

Треба також чинити тиск на Об’єднані Арабські Емірати, країну Перської затоки, сумно відому не тільки тим, що вона дає прихисток компаніям, афілійованим з «Вагнером», а й тим, що вона сама є головним спонсором RSF. Дубай неодноразово передавав RSF гроші та зброю, грубо порушуючи ембарго ООН на постачання зброї. Захід має розірвати нарешті цей деструктивний альянс, який він використовує як інструмент для реалізації власних недалекоглядних політичних та економічних інтересів у регіоні.

Ліквідація цього альянсу стане найкращою підтримкою суданського народу в побудові національної об’єднаної армії та демократичної системи без незаконних збройних формувань. Це є стратегічною та законною метою усіх суданців, яку лідер RSF колись не лише відкинув, а й навіть погрожував кинути країну у політичну прірву, якщо хтось буде намагатись її досягти.

Глобальна воєнна дипломатія, яку Україна останні два роки застосовує проти Росії та «Вагнера», мала успіх. Настав час Києву усвідомити загрозу Україні, яка може поширитися із Судану, і додати її до свого дипломатичного календаря.

Погляди, висловлені автором у цій статті, можуть не поділятись Kyiv Post.

Коментарі (0)

https://www.kyivpost.com/assets/images/author.png
Напишіть перший коментар до цього!