Комедії — це те, що дозволяє розслабитися, відпочити та покращити свій настрій. Але жарти працюють, коли вони близькі та зрозумілі глядачам, тому саме українські комедії — це те, що вам треба!
Найкращі українські комедії, які вразили глядачів
Українська кінематографічна індустрія з року в рік радує нас новими яскравими та гостросюжетними фільмами з високим рейтингом. Щоб переконатися у якості наших фільмів, які, безперечно, здатні принести позитивні емоції, ми зробили підбірку яскравих стрічок, які варто подивитися кожному. Гарантуємо, що ніхто не пройде повз українські комедії, ні разу не посміхнувшись!
DZIDZIO Контрабас (2017)
Життя на кордоні назвати легким можна лише з натяжкою. Про це не з чуток знають Дзідзьо, Юлік і Лямур. Вони разом виросли на кордоні та зараз хочуть досягнути чогось в цьому житті, а для цього потрібні гроші. В прикордонних районах роздобути законним шляхом гроші не завжди легко, тож єдиний шлях до збагачення – перевезення контрабандних товарів до сусідніх держав.
Щоб обдурити прикордонників, трійця одягає сутани католицьких священнослужителів, адже багаж священників,зазвичай, не дуже цікавить прикордонників. Ідея має успіх, однак поява на горизонті карколомної красуні Олени викликає хвилю суперечок та тріпотіння сердець псевдосвященників, що вносить свої корективи в плани трійки йолопів.
Цікаво: Українська комедія «DZIDZIO Контрабас» стала першим вітчизняним проєктом, який окупився у прокаті. А у жовтні 2018 року в прокат вийшов фільм «DZIDZIO Перший Раз».
Герой мого часу (2018)
Жорик — типовий українець, який прибуває до столиці у пошуках щастя. Це щемка, трохи комічна, трохи трагічна історія "маленької людини", хлопця "із сусіднього двору", що живе в складному та суперечливому світі. Жорик на два місяці приїжджає до київської тітки, щоб заробити собі на життя та здобути корисні зв’язки у великому місті. Ледь прибувши до столиці, він стикається із суворою реальністю: проблеми тут можна вирішити лише хабарем, жагу до прекрасного не задовільнити походом у музей, а столичні панянки навряд чи закохаються у простого хлопця…
Цікаво: «Герой мого часу» – це третій повнометражний український фільм-комедія, де персонажі розмовляють суржиком. І хоча картина за жанром є комедією, за більшістю жартів простежується їдка іронія, яку зрозуміють лише справжні українці.
Шляхетні волоцюги (2019)
Цю комедію полюблять ті, хто хоче подивитися легке кіно, сповнене жартів та пригод. Це жартівлива історія львівських батярів Боді та Мірека, які живуть під гаслом: “Любити Львів, жінок та жарти”. Неочікувано для себе, вони стають опікунами юної Христі, яка рано залишилася без батьків і за опікуна мала свого дядечка. Після його несподіваної смерті вона стає на заваді одразу двом представникам світового зла – нацистам та комуністам. Але Христина не з тих, хто погоджується стати жертвою обставин! Разом з батярами Міреком та Бодею вона рятує і себе, й увесь світ, і не в останнє – завдяки коханню Христі до Збишека, її хлопця. Воно настільки сильне, що не боїться ні сил зла, ні навіть Збишекової мами.
Цікаво: Батяри – субкультура, яка існувала у Львові із середини ХІХ до середини ХХ століття. Початково батяри були дрібними злодіями й хуліганами. Згодом суть батярства змістилася з криміналу в бік авантюризму та різноманітних веселих витівок.
Мої думки тихі (2019)
Цей український фільм розповідає історію життя звукорежисера та композитора Вадима. Зазнавши безлічі невдач у роботі та особистому житті, він нарешті отримує шанс розпочати життя з чистого аркуша. Перед ним постає, здавалося б, доволі просте завдання – записати голоси рідкісних закарпатських тварин. Ця робота може назавжди змінити його життя, адже гарантує працевлаштування у Канаді, де все може заграти новими фарбами. Однак, виявляється, що все значно складніше, адже головним супутником у новій роботі буде людина, яка для цього аж ніяк не годиться – норовлива мама Вадима.
Цікаво: 2 нагороди Національної премії кінокритиків “Кіноколо” тепер прикрашають полиці Антоніо Лукіча, який переміг у номінації “Відкриття року”, та Ірми Вітовської – за найкращу жіночу роль.
Гуцулка Ксеня (2019)
Одна з найкращих комедій, яка розповідає про життя серед українських Карпат у 1939 році. Син родини емігрантів Яро (Максим Лозинський) прибуває до Ворохти, аби сподобатися українській дівчині, адже тільки так він успадкує гроші від свого батька. Тож Яро вирушає на пошуки свого щастя. Він знайомиться з багатьма дівчатами, та все якось не клеїться. Коли він вже майже зневірився відшукати справжнє кохання, доля зводить його з гуцулкою на ім’я Ксеня (Варвара Лущик).
Цікаво: Пісня-танго "Гуцулка Ксеня", яка стала натхненням для авторів фільму, насправді має дві версії. Найчастіше авторство приписують українському композитору, диригенту та педагогу Ярославу Барничу, який закохався в одну зі своїх студенток та присвятив їй пісню. За іншою версією, пісню присвятив своїй юній племінниці простий вчитель зі Львівщини Роман Савицький. Музичне оформлення стрічки було доручене гурту «Даха Браха» та композитору Тимуру Полянському.
Безславні кріпаки (2020)
В центрі сюжету цього фільму – Великий Кобзар, який зустрів на своєму шляхк справжнього самурая. Об’єднавши зусилля, вони разом вирушають на пошуки пригод: Тарас – аби втекти від свого пана та врятувати свою кохану від кріпацтва, а самурай – щоб відновити свою честь. Для цього Тарасу доведеться навчитися битися на двох мечах, стати вправним стрільцем з пістоля, зміцнити тіло та загартувати волю.
На цей фільм його авторів надихнув перфоманс, у якому українські художники зобразити класиків української літератури у сучасних образах. Режисер Роман Перфильєв, зокрема, розповідав, що його особисто надихнула акція «Квантовий стрибок Тараса Шевченка». Саме тоді він уявив Тараса Шевченка самураєм.
Цікаво: Спочатку фільм називався «Тарас Шевченко: Перший самурай». У березні 2020 фільм був перейменований на «Безславні кріпаки». Слоган фільму: «Катана, пістоль і сталеві вуса».
Найкращі вихідні (2022)
Найгарячіша музична подія року Atlas Weekend збирає не лише меломанів, але й різних людей із різними цілями та мріями. Організаторка Ольга (Дар’я Петрожицька) вся у роботі, адже вона відповідає за основні заходи фестивалю. Тож німець Ганс, який з'явився, як сніг на голову — зовсім не те, на що вона очікувала цими вихідними. Але ж хлопець просто примчав до своєї коханої, подолавши стільки кордонів. Кар’єристка Міра (Наталія Бабенко) їде до столиці на найважливішу співбесіду у своєму житті, але вона змушена взяти з собою молодшого брата, від якого самі лише проблеми. Молода та наївна музикантка Аліса втекла до Києва з рідної Одеси, аби знайти на фестивалі свого тата, але чи захоче він її прийняти? А четверо парубків з Кривого Рогу запланували на ці дні гарячу вечірку. То що ж могло піти не так та чим закінчиться ця фантастична пригода для кожного з героїв?
Цікаво: Фільм зняв режисер Владислав Климчук. Стрічка є спільним проєктом фестивалю Atlas Weekend та компанії FILM.UA Group.
Я працюю на цвинтарі (2022)
Олександру (Віталій Салій) вже 35 років, а єдине досягнення у його житті — це робота, на якій він виготовляє надгробки. Хоча, чи можна пишатися роботою на кладовищі? Олександр не любить згадувати про своє минуле, та й сьогодення його не тішить. Цинічний одинак зі складним характером комфортно почувається на кладовищі серед могил та квітів, а от спілкування з людьми дається йому непросто. Особливо складно порозумітися з донькою, в якої якраз підлітковий вік, купа проблем та питань.
Цікаво: Комедійна драма знята у колаборації України та Польщі. У основу сюжету лягла однойменна книга Павла Бєлянського. Головний герой був вигаданий спеціально для зйомок фільму, у книзі його немає.
Коза Ностра: Мама їде (2022)
Влада Коза (Ірма Вітовська) — типова українська мати, яка дуже хоче онуків. Дізнавшись, що її донька народила у далекій Італії, Влада одразу ж вирушає в дорогу. Однак молода матуся відмовилася від допомоги бабусі у вихованні онука та господарстві. Не встигла жінка засмутитися й обуритися, як доля звела її з іншою родиною, якій вкрай потрібна була допомога. Жінку найняв впливовий мафіозі Фредо Логан та троє його дітей. Дізнайтесь, як українка навчила велику сім’ю, що таке підтримувати одне одного у будь-яких ситуаціях.
Цікаво: Ірма Вітовська вивчила для фільму італійську, тому її героїню для італійського прокату не дублювали. Для українського ж прокату італійців озвучили такі відомі актори, як Назар Задніпровський і Юрій Горбунов.
Коментарі (0)