ЄС може поетапно згорнути тимчасовий захист українських біженців

Європейський Союз готується ухвалити нове рішення щодо майбутнього тимчасового захисту для українців, які виїхали з країни через повномасштабну війну, розв’язану Росією. 

Про це повідомляє видання Euractiv.

Тимчасовий захист в ЄС: чи продовжать для українців до 2027?

Відповідну пропозицію представлять у Європейській Комісії вже у червні цього року.

За інформацією видання, наразі розглядається можливе продовження дії Директиви про тимчасовий захист (TPD) ще на один рік – до березня 2027 року. Це, ймовірно, буде вже останнє можливе продовження в рамках чинного механізму.

Euractiv зазначає, що таке продовження, ймовірно, супроводжуватиметься неофіційною заявою з боку країн-членів ЄС щодо поступового згортання програми тимчасового захисту.

Директиву TPD було запущено у березні 2022 року як екстрений механізм для надання колективного захисту українцям, що рятувалися від війни. Спочатку вона передбачала можливість лише двох продовжень – до березня 2025 року. Згодом, завдяки гнучкому тлумаченню, термін дії було продовжено до березня 2026-го.

Більше по темі

ЄС не повинен впадати у «китайофобію», — попереджає провідний євродепутат

Напередодні саміту ЄС, який відбудеться 18–19 червня, у Брюсселі розгорілися дискусії щодо майбутнього відносин із Китаєм. Головний торговий представник Європарламенту Бернд Ланге закликав уникати «китайофобії» та тотального закриття ринків, оскільки це зашкодить самому Євросоюзу. Водночас він визнав наявність критичних проблем: заниження курсу юаня, експансію китайських авто, загрози кібербезпеці та деструктивний вплив Пекіна на економіки третіх країн (зокрема, африканських). Зараз рішучі кроки ЄС блокуються Німеччиною та Іспанією через сильні торгові зв’язки з КНР, а політичне тло ускладнюється тим, що Китай продовжує підтримувати Росію.

Однак, за словами джерел видання у дипломатичних колах ЄС, наразі в Брюсселі ведуться активні обговорення так званої “стратегії виходу” з режиму тимчасового захисту, враховуючи зміну геополітичного контексту.

Це питання, ймовірно, стане предметом обговорення на засіданні Ради ЄС з питань юстиції та внутрішніх справ, яке заплановане на 12-13 червня.

Більшість країн-членів Євросоюзу підтримують ідею ще одного продовження тимчасового захисту для українців, проте, як зазначають експерти, правові межі Директиви TPD майже вичерпані.

“Ми вже стоїмо на тонкому льоду з останнім продовженням. Пряме тлумачення директиви означало б, що після трьох років вона втратила чинність”, − сказав Мартін Вагнер, старший політичний радник Міжнародного центру розвитку міграційної політики (ICMPD).

Він наголосив на нагальній необхідності напрацювання альтернативних рішень – як для тих українців, які висловлять бажання залишитись у країнах Європейського Союзу, так і для тих, хто планує повернутись додому в Україну.

Експерти також застерігають: якщо не запропонувати чіткого та зрозумілого механізму виходу з системи тимчасового захисту, це може призвести до значного перевантаження національних систем надання притулку в країнах ЄС.

Серед варіантів, які наразі обговорюються в ЄС, розглядаються наступні:

• Звуження сфери дії захисту: наприклад, виключення тих осіб, хто вже повернувся в Україну, з можливості повторного вступу до програми тимчасового захисту.
• Заборона новим прибулим скористатися захистом за чинними правилами TPD.
• Створення нового юридичного інструменту: як-от “дозвіл на реконструкцію” на термін до 10 років. Однак ця ідея поки що не знайшла широкої підтримки серед країн-членів.

Наразі жодне остаточне рішення з цього приводу не ухвалено. Дискусії тривають.

“Зрештою, нам доведеться відповісти на питання: що буде після тимчасового захисту? Обійти це неможливо”, − додав Мартін Вагнер.

В ЄС стало менше українців з тимчасовим захистом

Станом на 31 березня 2025 року статус тимчасового захисту в країнах Європейського Союзу мали трохи більше 4,26 мільйона осіб, які залишили Україну внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. 

Цей показник на 45,4 тисячі менший, ніж був зафіксований наприкінці лютого поточного року.

Серед країн Євросоюзу найбільшу кількість отримувачів статусу тимчасового захисту з України прийняли Німеччина (1 184 890 осіб, що становить 27,8% від загальної кількості), Польща (997 120 осіб; 23,4%) та Чехія (365 055 осіб; 8,6%).

Правовий статус мільйонів українських біженців у Європейському Союзі може опинитися під загрозою у разі припинення вогню в Україні, оскільки блок не має єдиного плану дій на такий випадок. 

Понад 4 мільйони українців наразі користуються тимчасовим захистом в ЄС згідно з Директивою (TPD), активованою вперше у 2022 році. Вона надає доступ до житла, роботи та послуг. Однак режим припинення вогню поставить країни ЄС перед вибором: послаблювати захист, інтегрувати біженців чи сприяти їх поверненню.