ВАШИНГТОН — У неділю президент Південної Кореї Лі Чже Мін прибув до Вашингтона для своєї важливої першої зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, яка відбудеться сьогодні в Білому домі на тлі складних глобальних викликів у сфері безпеки, зокрема ,війни в Україні та зміцнення небезпечного союзу між Росією та Північною Кореєю.
Офіційний робочий візит Лі, який обійняв посаду 4 червня 2025 року після періоду внутрішньополітичних потрясінь у Південній Кореї, покликаний налагодити міцні особисті стосунки з непередбачуваним президентом США.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Головною метою Лі є налагодження відносин із Трампом, який проводить політику «Америка понад усе», та зміцнення важливого союзу між США і Південною Кореєю. Він висловив чітке бажання налагодити співпрацю з Трампом і продовжити діалог із Пхеньяном, стверджуючи, що в усякому разі «мир краще за війну». Обговорення низки актуальних питань покаже, наскільки дієвим є цей підхід, зважаючи на відчутну тінь війни в Україні та осі Москва-Пхеньян.
США заявили про провал атак Ірану в Перській затоці
Експерти вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) наголошують, що війна Росії в Україні та поглиблення зв’язків між Північною Кореєю і Росією становлять серйозний виклик для Сеула.
Напередодні візиту Лі аналітики CSIS підкреслили на брифінгу для преси, що відносини між Північною Кореєю та Росією «активно працюють проти економічного відновлення Південної Кореї».
На їхню думку, під час сьогоднішнього саміту обговорюватимуться питання збільшення внеску Сеула в міжнародні зусилля на підтримку України, можливо, через «гарантії безпеки» та стратегії, спрямовані на «захист повітряного простору України».
У розмові з Kyiv Post високопоставлений представник адміністрації США також зазначив, що «безпрецедентно тісний союз Пхеньяна з Росією» після вторгнення в Україну в 2022 році зробив режим Кім Чен Ина менш схильним до дипломатичного діалогу як із Вашингтоном, так і з Сеулом.
Він наголосив, що ця дедалі тісніша військова та економічна співпраця між Пхеньяном і Москвою та (у тому числі передача Москві боєприпасів для використання в Україні) додає небезпечного нового виміру регіональній та глобальній безпеці.
Аналітики CSIS також підкреслили взаємопов’язаний характер цих конфліктів, зазначивши: «Війна в Україні та її поширення на Корейський півострів завдають серйозної шкоди відносинам між Сеулом і Москвою. Обидві сторони твердо дотримуються своїх основних інтересів щодо Північної Кореї та України, і можливостей для зменшення розбіжностей мало. Росії для перемоги над Україною потрібні боєприпаси і ракети Північної Кореї».
Економічна мета сьогоднішньої зустрічі у Вашингтоні – остаточно узгодити деталі укладеної в липні торговельної угоди, за якою Вашингтон погодився знизити взаємні мита на південнокорейські товари з 25% до 15%. Натомість Південна Корея взяла на себе суттєве зобов’язання: придбати енергоносії США на суму 100 млрд доларів та інвестувати 350 млрд доларів в американську економіку. Також очікуються подальші прямі інвестиції від південнокорейських конгломератів.
Головною темою суперечок і дискусій стане, безсумнівно, оборонна політика Сеула і Вашингтона в світлі планів Сеула збільшити видатки на оборону. Очікується, що Трамп вимагатиме від Лі збільшення фінансового внеску в альянс.
В адміністрації Трампа також є ознаки можливої стратегічної переорієнтації, з пропозиціями перенести оперативний фокус американських військ у Кореї з виключно стримування Північної Кореї на ширше регіональне завдання, в тому числі реагування на можливе вторгнення Китаю на Тайвань. Це може призвести до того, що південнокорейські війська відіграватимуть помітнішу роль у безпосередньому стримуванні Північної Кореї.
Втім, найважливішою залишається постійна загроза з боку Північної Кореї. Аналітики побоюються, що посилення співпраці між США і Південною Кореєю буде сприйняте в Пхеньяні як провокація, і той здійснить нові випробування ракет, навіть ядерних.
Отже, сьогоднішній візит до Білого дому є критичним моментом для обох президентів, щоб узгодити стратегії стримування для регіональної стабільності та свої складні завдання у швидко мінливому світовому порядку.


