“Незаконний” план прийняття України в ЄС

Тепер уже навіть Путін, схоже, не проти вступу України до ЄС. Але проблема не в Росії, а в Угорщині.

Саме тому ходять чутки про радикальний обхід вето Будапешта, яке заморозило заявку України на членства і завдало побічної шкоди заявці Молдови напередодні вирішальних виборів.

Близько десятка країн хочуть змінити правила ЄС, щоб для початку нового раунду переговорів про вступ України та Молдови була потрібна лише зважена більшість, а не підтримка всіх 27 держав. Одностайність залишатиметься необхідною на початку та в кінці процесу, але не на всіх численних проміжних етапах.

«Нам потрібен набагато чіткіший процес... з меншими можливостями для країн накласти вето, – сказала Джессіка Розенкранц, міністерка з питань ЄС у шведському уряді. – Ми не можемо просто відвернути погляд. Ми повинні посилити тиск». Вона зазначила, що це також може стосуватися санкцій – ще одного питання, щодо якого Угорщина займає жорстку позицію.

Більше по темі

У ЄС обговорять статус українців після завершення тимчасового захисту

У Люксембурзі 4 червня відбудеться засідання Ради ЄС, де міністри внутрішніх справ проведуть загальні дебати щодо майбутнього механізму притулку для громадян України. Оскільки чинний режим тимчасового захисту для 4 мільйонів українців діє до кінця березня 2027 року, Брюссель прагне завчасно забезпечити правову визначеність як для переміщених осіб, так і для міграційних служб європейських держав. Як повідомив високопосадовий дипломат, жодних офіційних рішень на цій зустрічі не очікується — перші юридичні кроки будуть сформовані ближче до липня.

Розенкранц далеко не сама – нещодавно міністри закордонних справ Німеччини, Італії, Словенії та Австрії закликали комісара з питань розширення Марту Кос «спростити та оптимізувати» процес розширення клубу, попередивши, що на кону стоїть «авторитет» ЄС.

Сігітас Міткус, заступник міністра закордонних справ Литви, підтримав цю думку: «Ми дійсно виступаємо за гнучкість у процесі розширення».

Мова йде не лише про Угорщину. Болгарія роками блокувала кандидатуру Північної Македонії. «Ми маємо знайти рішення, щоб зупинити проникнення російських інтересів на Західні Балкани», – сказав міністр європейських справ Північної Македонії Орхан Муртезані.

Однак парадокс очевидний: зміна правил вимагає згоди всіх 27 країн-членів, у тому числі Угорщини, а це «неможливо як з юридичної, так і з політичної точки зору», – сказав угорський міністр у справах ЄС Янош Бока.

Заступник прем’єр-міністра Люксембургу Ксав’єр Беттель висловився м’якше, але визнав: «Зараз це не пройде».

Тоді навіщо взагалі намагатися реалізувати таку ідею? Є лише кілька інших способів, якими 26 країн ЄС можуть змусити Угорщину зняти вето. Поки російські бомби падають на Україну, а Молдова готується до вирішальних виборів, проєвропейські лідери з усіх сил намагаються досягти бодай незначного прогресу, щоб хоч щось показати своїм виборцям.

Сьогодні в Молдові Кос оголосить про початок прийому заявок на проєкти в рамках Плану зростання ЄС на суму 1,8 млрд євро. «Це величезна сума грошей», — наголосила вона.

Чиновники ЄС наголошують, що технічна робота з підготовки вступу України та Молдови йде швидкими темпами, але ідея дозволити Кишиневу рухатися вперед самостійно була відкинута після заперечень Києва.

Єдиною реальною перспективою змін можуть бути вибори в Угорщині наступного року, після яких прем’єр-міністр Віктор Орбан може втратити владу, а до того часу процес розширення залишиться в глухому куті.

(Усі шість посадовців, цитованих у цій статті – Джессіка Розенкранц, Сігітас Міткус, Орхан Муртезані, Янош Бока, Ксав’єр Беттель і Марта Кос – спілкувалися безпосередньо зі мною).

Оригінал цього матеріалу Едді Вакса в бюлетені Euractiv «The Capitals» можна знайти тут.