Президент США Дональд Трамп, який публічно пообіцяв вжити рішучих заходів проти Тегерану у разі продовження репресій проти протестувальників, наразі має на столі чотири основні варіанти дій.
Про це йдеться в аналітичних матеріалах британського видання The Telegraph та американської газети The Washington Post.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
“Попереджувальний удар” по Ірану: що це може бути
За даними The Telegraph, радники запропонували Трампу конкретні плани реагування, які можна класифікувати за ступенем ескалації
Перший сценарій передбачає нанесення серії точкових ударів, розрахованих виключно на те, щоб надіслати чіткий сигнал та виконати обіцянку президента покарати режим за вбивства протестувальників.
Цілями можуть бути баази Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР), ракетні об’єкти або символічний удар по одній з урядових будівель у Тегерані.
Трамп заявив про згоду Ірану відмовитися від ядерної зброї
Експерти попереджають, що цей крок може втратити свій стримуючий ефект, якщо Тегеран розцінить його як “недостатній”.
Широка військова операція проти Ірану: що можуть зробити США
Більш масштабний план, мета якого − фізично унеможливити подальші вбивства демонстрантів силами безпеки або суттєво похитнути режим.
Окрім офіційних урядових будівель, удари передбачаються по пунктах базування ополчення “Басідж” (Організація мобілізації знедолених) та ключових центрах зв’язку по всій країні.
За оцінками фахівців, така операція вимагатиме від США серйозного нарощування військової присутності в регіоні, зокрема відправки авіаносця до Перської затоки.
Ліквідація або викрадення лідера Ірану: що пропонують Трампу
Деякі радники Трампа, натхненні успішною операцією з викрадення президента Венесуели Мадуро, обговорювали можливість атаки безпосередньо на верховного релігійного лідера Ірану − аятолу Алі Хаменеї.
Розглядаються варіанти як його вбивства, так і викрадення.
Кібервійна та Starlink: подробиці
Цей сценарій є пріоритетним, якщо Трамп вирішить уникнути прямого військового зіткнення та регіональної війни.
Паралізація урядових комунікаційних мереж режиму через масовані кібератаки. Одночасно США забезпечують іранський народ безперебійним доступом до інтернету через термінали Starlink Ілона Маска.
Метою буде блокування державної пропаганди та посилення координації між групами активістів.
У Трампа просять Європу поділитись розвідданими щодо можливих цілей в Ірані
Як повідомляє The Washington Post, підготовка до можливих дій вже перейшла в активну фазу. За інформацією джерел, 13 січня Рада національної безпеки США провела спеціальне засідання, щоб сформувати фінальний пакет пропозицій для президента.
Адміністрація Трампа вже звернулася до країн Європи з проханням поділитися розвідувальними даними про потенційні цілі в Ірані.
“Ми не маємо жодних ознак того, що президент Трамп буде націлений на ядерні об’єкти. Більш ймовірно, що він буде переслідувати керівництво організацій і сил, які несуть відповідальність і причетні до вбивств протестувальників”, − зазначив один із європейських чиновників на умовах анонімності.
За даними WP, пакет заходів може комбінувати кібератаки на інфраструктуру, технічну протидію блокуванню зв’язку та удари по об’єктах репресивних служб безпеки.
Водночас у Вашингтоні немає єдності щодо доцільності силового сценарію. Деякі політичні союзники президента застерігають від небезпеки втягнення США у черговий закордонний конфлікт, вказуючи на високі внутрішні витрати.
Колишні чиновники та люди, наближені до Білого дому, наводять аргументи проти прямого удару, зокрема ризик провалу операції та можливість того, що падіння чинного уряду призведе до появи ще більш агресивного режиму або перетворення Ірану на чергову “недієздатну державу” на Близькому Сході, що посилить хаос.
Скептики в оточенні Трампа сподіваються уникнути відкритої ворожнечі, подібної до тієї, що передувала американському бомбардуванню іранських ядерних об’єктів у червні. Видання зауважує важливу відмінність: на відміну від першої каденції Дональда Трампа, більшість його нинішніх радників налаштовані менш войовничо і не схильні до активного втручання у справи Близького Сходу.
Протести в Ірані: що треба знати
Раніше ми писали, що два тижні жорстких репресій проти учасників масових протестів в Ірані призвели до загибелі близько 2500 людей.
Офіційний представник країни заявив сьогодні, що загальна кількість загиблих, серед яких є і представники силових структур, становить приблизно 2000 осіб.
Це стало першим випадком, коли офіційний Тегеран визнав настільки масштабні втрати після двох тижнів безперервних загальнонаціональних заворушень та їх силового придушення.
Майже одночасно з попередженням про небезпеку президент США Дональд Трамп завдав економічного удару, оголосивши про запровадження 25% мита для третіх країн.
Цей захід стосується будь-якої держави, яка наважиться вести бізнес з Іраном.


