Київ зіткнувся з найгіршою за час війни енергетичною кризою

За словами директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка, Київ зіткнувся з найсерйознішою енергетичною та опалювальною кризою за час повномасштабної війни, а експерти вважають, що така ситуація не має прецедентів у світі.

Харченко вказав на небезпечне поєднання факторів: централізована система опалення, мінусові температури та значні руйнування, спричинені російськими ударами по енергетичній інфраструктурі.

«Об’єктивно складнішої ситуації за війну не було. Ніколи в світі не було атак в -15°C на місто, в якому є центральне опалення і яке було зруйноване», — сказав Харченко в інтерв’ю Bihus.

Останніми тижнями удари Росії по енергетичній інфраструктурі України спричинили кризу, що межує з гуманітарною катастрофою.

Рано вранці у вівторок, коли температура впала до –7 °C, масований удар російських дронів по Кривому Рогу залишив без тепла понад 700 багатоквартирних будинків.

Більше по темі

Російський дрон атакував маршрутку в Херсоні: двоє загиблих, є поранені

Уранці 1 липня російські війська атакували дроном маршрутний автобус у Херсоні. Загинули двоє людей, ще п’ятеро постраждали.

Київ опинився на межі критичного колапсу, оскільки через відключення електроенергії тимчасово без опалення залишилося приблизно 60–70 % міста.

Харченко зазначив, що працівникам комунальних служб вдалося запобігти ситуації, яка могла би зробити місто непридатним для життя на тривалий період, і висловив вдячність київським інженерам-теплотехнікам за те, що вони фізично врятували столицю завдяки своїй підготовці та технічним знанням.

За його словами, якби централізована система опалення вийшла з ладу, у багатоквартирних будинках було би неможливо жити навіть за плюсових температур.

У середу ввечері президент Володимир Зеленський оголосив, що Україна запровадить надзвичайний стан в енергетичному секторі, і що є плани подолання  «серйозних» наслідків російських ударів по енергетичній інфраструктурі та погіршення погодних умов за трьома основними напрямками.

По-перше, за його словами, в Києві буде створено спеціальний штаб для координації цілодобового реагування на енергетичну кризу.

Цей проєкт куруватиме Денис Шмигаль, якого в середу затвердили на посаді першого віцепрем’єра і міністра енергетики (днем раніше у Верховній Раді забракло голосів за його призначення). Попередник Шмигаля пішов у відставку після масштабного корупційного скандалу в енергетиці, який наприкінці минулого року похитнув основи уряду Зеленського.

По-друге, чиновники скоротять бюрократичні процедури та шукатимуть нові шляхи для довгострокового вирішення енергетичної кризи.

«Урядовці максимально активізують роботу з партнерами для отримання необхідного обладнання та додаткової підтримки, – сказав Зеленський. – Кабінет міністрів забезпечить максимальну дерегуляцію всіх процесів підключення резервного енергетичного обладнання до мереж на час такої ситуації».

І по-третє, за його словами, уряд збільшить імпорт електроенергії в Україну.