Зеленський вшанував пам’ять жертв політичних репресій

У День пам’яті жертв політичних репресій президент Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська вшанували загиблих у Національному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили».

Президент та перша леді вшанували пам’ять жертв політичних репресій

Президентське подружжя поклало квіти до пам’ятного знака польських поховань.

«Зараз, коли тисячі наших людей – військовополонених та цивільних в’язнів – залишаються в російській неволі і проходять через такі ж випробування, важливо не забувати про це. Потрібно на всіх рівнях докладати необхідних зусиль, щоб повернути кожного та кожну. І обовʼязково – щоб справедливість була і злочинці відповідали за свої вчинки. У вільного світу достатньо сили, щоб це забезпечити», – зазначили президент та перша леді в соціальних мережах.

Більше по темі

Трамп назвав переговори Зеленського і Путіна «чудовою ідеєю»

Президент США Дональд Трамп позитивно оцінив перспективу особистої зустрічі між Володимиром Зеленським і Владіміром Путіним. Його заява пролунала після того, як український президент запропонував главі Кремля прямі переговори та припинення вогню на час діалогу. Водночас Зеленський наголосив, що питання безпеки України та Європи не можуть вирішуватися без участі Києва та європейських партнерів.

День пам’яті жертв політичних репресій

В Офісі президента нагадали, що у Биківнянському лісі найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. 

Протягом 1937–1941 років тут таємно ховали жертв політичних репресій, яких органи НКВС розстрілювали в київських в’язницях. 

Лише за період Великого терору (1937–1938) було засуджено майже 200 тис. людей. Близько двох третин – до розстрілу. 

За приблизними оцінками істориків та дослідників, на цьому місці поховано щонайменше 30–35 тис. людей. 

Серед них, зокрема, письменники Михайль Семенко та Майк Йогансен, художник Михайло Бойчук і церковний діяч Василь Липківський. 

У Биківні також поховано понад 3,5 тис. іноземців – представників понад 30 національностей, серед яких найбільше громадян Польщі та Німеччини.

Вперше правда про Биківню стала відомою після нацистської окупації Києва у вересні 1941 року. 

У радянські часи інформацію про Биківню приховували під грифом «Цілком таємно» в архівах спецслужб. 

На початку 1960-х років у Києві члени «Клубу творчої молоді» неофіційно збирали матеріали про репресії. Серед них – Лесь Танюк, а також Алла Горська та Василь Симоненко, яких було вбито. Тільки у 1988-му було офіційно визнано, що в цьому лісі поховані жертви сталінських репресій.

У травні 2001 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову про створення Державного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».