Це четверта й остання стаття серії Kyiv Post про кампанію України з ударів середньої дальності по російській військовій логістиці. Її мета — за допомогою БпЛА завдавати ударів по російських маршрутах постачання та логістиці, щоб послабити боєздатність окупаційних військ РФ.
Перша стаття серії, присвячена безпілотникам, які Сили оборони України використовують у цій кампанії, доступна тут.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Друга стаття, присвячена тактиці та принципам вибору цілей під час цієї кампанії, доступна тут.
Третя стаття, присвячена перебігу кампанії та її результатам на сьогодні, доступна тут.
Яка стратегічна мета кампанії ЗСУ з ударів середньої дальності та хто її очолює?
Кампанію України з ударів середньої дальності очолюють підрозділи Сил безпілотних систем. Разом із найбільш досвідченими операторами та фахівцями з планування бойових операцій вони лише у червні знищили сотні бензовозів і суттєво порушили російські ланцюги постачання на території, приблизно рівній площі Бельгії. Таких висновків дійшов Kyiv Post, проаналізувавши бойові відеозаписи, заяви підрозділів і дані з відкритих джерел.
Рекордна атака дронів паралізувала аеропорти у Москві: затримано або скасовано 527 рейсів
Сили безпілотних систем Збройних сил України (СБС) розпочали цю кампанію в середині квітня. Вона має дві головні цілі: послабити постачання російських військ на фронті та розірвати логістичні зв’язки між Росією й окупованим Кримом.
Відтоді СБС задокументували сотні геолокованих ударів по цілях на окупованому півдні України. Вони також встановили, які саме підрозділи виконували ці бойові вильоти.
Яким є співвідношення сил між українськими операторами БпЛА та угрупованням армії РФ?
У кампанії задіяно близько десяти найдосвідченіших підрозділів СБС. Кожен із них налічує приблизно 300–500 військовослужбовців і здатний одночасно застосувати до 30–40 ударних безпілотників-камікадзе, а також меншу кількість розвідувальних дронів. Саме ці підрозділи завдають ударів і виконують розвідувальні місії над окупованими Росією територіями півдня України.
Разом з іншими підрозділами безпілотних систем, залученими до цієї кампанії, Україна, ймовірно, задіяла для ударів середньої дальності близько 5 тисяч військовослужбовців. Їхня загальна чисельність навряд чи перевищує 8 тисяч.
Водночас від маршрутів постачання, які ці підрозділи цілодобово атакують, залежить забезпечення приблизно 250–300 тисяч російських окупаційних військ у Запорізькій, Херсонській, Донецькій областях та Криму. Більшість цих військ підпорядкована 5-й та 8-й загальновійськовим арміям Росії.
Які підрозділи відповідають за придушення російської ППО та удари в глибокому тилу?
1-й окремий центр безпілотних систем СБС спеціалізується на ударах по особливо важливих цілях, зокрема по російських засобах ППО, командних пунктах, паливних базах, логістичних об’єктах і залізничній інфраструктурі, які мають потужне прикриття. Нині підрозділ діє над окупованими територіями Донецької, Запорізької, Луганської областей і півночі Криму.
Підрозділ сформували у 2022 році, а його основу становили ветерани українських Сил спеціальних операцій. Уже наступного року він став одним із провідних українських підрозділів, що завдають ударів на середню та велику дальність. Відтоді підрозділ атакує російські аеродроми, нафтобази, командні пункти і навчальні полігони.
Однією з найвідоміших операцій підрозділу став удар по російському аеродрому «Морозовськ» 13 червня 2024 року. Тоді було уражено від трьох до п’яти літаків російської бойової авіації, які перебували на землі.
За даними більшості джерел, під час нинішньої кампанії ударів середньої дальності саме 1-й окремий центр СБС протягом кількох місяців знищував російські засоби ППО на територіях, де згодом почали діяти інші підрозділи Сил безпілотних систем України.
Як реформа Роберта «Мадяра» Бровді змінила структуру та бойові спроможності підрозділів БпЛА?
У січні 2024 року «Птахи Мадяра», які згодом розгорнули у 414-ту окрему бригаду, стали першим у світі військовим батальйоном безпілотних систем. Їхній командир, ужгородський підприємець Роберт «Мадяр» Бровді, відіграв ключову роль у розвитку ударних підрозділів безпілотних систем у Збройних силах України. Він також був одним із ініціаторів створення так званої «вертикальної координації» — моделі, за якої забезпечення, адміністрування, кадрова робота, рекрутинг і виробництво об’єднані в єдину систему. Це дає змогу операторам безпілотників зосередитися на виконанні бойових завдань.
Перший підрозділ Бровді, створений ще до появи «Птахів Мадяра», складався лише із шести бійців і кількох безпілотників DJI Mavic, придбаних ним власним коштом у жовтні 2022 року. Відтоді підрозділ значно виріс, а нині 414-та окрема бригада вважається однією з найефективніших у складі СБС України.
У червні 2025 року президент України Володимир Зеленський призначив Бровді командувачем СБС. До цього він не був кадровим військовим. 414-та бригада також увійшла до числа підрозділів, що стояли біля витоків створення СБС.
У жовтні 2025 року Бровді вперше публічно заявив, що Сили безпілотних систем планують розширити свої спроможності для проведення кампанії ударів середньої дальності. Нині два батальйони, які він особисто сформував у складі 414-ї бригади, — «Кайрос» і Wormbusters — перебувають серед підрозділів, що виконують ці завдання.
9-й батальйон «Кайрос» — один із підрозділів 414-ї окремої бригади, який бере активну участь у кампанії ударів середньої дальності. Судячи з опублікованих відео та повідомлень підрозділу, його основними завданнями є удари по російській логістиці та протидія засобам ППО в Донецькій області. Лише у червні «Кайрос» уразив командні пункти, локомотиви та вантажний транспорт. Протягом останніх шести місяців підрозділ також неодноразово атакував російські засоби ППО, ракетні установки й нафтобази в окупованому Криму.
2-й батальйон Wormbusters — ще один підрозділ 414-ї окремої бригади, який виконує ударні операції в Донецькій області, насамперед поблизу Маріуполя. Опубліковані підрозділом та іншими джерелами відео свідчать про удари по логістичних вузлах і вантажному транспорту, зокрема вздовж траси Н-20 Донецьк — Маріуполь.
Які інновації та тактичні підходи застосовують бригади Nemesis, «К-2» та полк «Luftwaffe»?
20-ту окрему бригаду «К-2» створили ще до початку повномасштабного вторгнення Росії. Її заснував офіцер Збройних сил України Кирило Верес, який добровольцем вступив до війська у 2014 році, коли Росія розпочала агресію проти України. До початку повномасштабного вторгнення Верес командував розвідувальним підрозділом, а у квітні 2022 року сформував батальйон «К-2».
Нині «К-2» входить до числа підрозділів, що стояли біля витоків створення СБС, і вважається одним із найефективніших українських підрозділів безпілотних систем. Він також став одним із перших підрозділів, які почали експериментувати із застосуванням наземних роботизованих комплексів. Під час кампанії ударів середньої дальності безпілотники «К-2» завдавали ударів по російській логістиці на півночі окупованого Криму, а також у районах Горлівки та Єнакієвого, де підрозділ воював ще у 2022 році.
412-ту окрему бригаду Nemesis восени 2023 року заснували цивільні добровольці з військовим досвідом. Серед них були й колишні військовослужбовці Генерального штабу Збройних сил України. Спочатку підрозділ спеціалізувався на застосуванні ударних безпілотників, а вже у 2024 році перетворився на багатопрофільний підрозділ, здатний виконувати завдання в повітрі, на морі та на землі.
Nemesis також була серед підрозділів, що стояли біля витоків створення СБС. За наявними даними, саме ця бригада першою в Україні почала застосовувати FPV-дрони, запущені з роботизованих морських платформ.
Нині безпілотники Nemesis найактивніше діють уздовж траси М-14/Р-280 «Новоросія», яка з’єднує Маріуполь із Кримом.
У травні 2025 року групу операторів Nemesis запросили взяти участь у навчаннях НАТО в Естонії. За три дні вони виконали 29 навчальних місій, під час яких «розгромили» дві бойові бригади НАТО, особовий склад яких раніше не мав досвіду протидії ударним безпілотникам.
413-й окремий полк безпілотних систем «Рейд» до 2024 року входив до складу 1-го окремого центру Сил безпілотних систем, після чого був розгорнутий в окремий підрозділ. Його командир Євген Карась до початку російської агресії очолював українську націоналістичну організацію. Після 2014 року він добровольцем долучився до війська, воював як піхотинець і розвідник у складі київського добровольчого підрозділу.
У 2023 році Карась став заступником командира 1-го окремого центру СБС, а вже наступного року, отримавши звання майора, очолив 413-й окремий полк безпілотних систем «Рейд». Полк також був серед підрозділів, що стояли біля витоків створення СБС. Відтоді він спеціалізується на далекобійних ударах по цілях у глибокому тилу Росії, насамперед по об’єктах енергетичної інфраструктури.
За даними самого підрозділу, під час кампанії ударів середньої дальності «Рейд» зосередився на ударах по складах безпілотників і засобах ППО поблизу Бердянська та Маріуполя, а також виконував бойові завдання у Запорізькій області.
422-й окремий полк безпілотних систем «Luftwaffe» виріс із невеликого розвідувального підрозділу, який на початку повномасштабного вторгнення входив до складу танкової бригади резервістів. Спочатку підрозділ виконував увесь спектр тактичних завдань із застосуванням безпілотників, але згодом став спеціалізуватися на нічних бомбардуваннях.
Командир полку Микола «Тайсон» Колесник сформував підрозділ переважно з цивільних добровольців. Згодом він став одним із прихильників застосування наземних роботизованих комплексів і комплексного застосування повітряних, наземних і морських безпілотних систем.
За даними опублікованих відео та бойових звітів, у березні—червні 2026 року 422-й окремий полк безпілотних систем «Luftwaffe» переорієнтували з виконання завдань безпосередньо на лінії фронту на далекобійні удари по російських засобах ППО. Наприкінці травня та у червні підрозділ також оприлюднив відео ударів по бензовозах і вантажному транспорту в Запорізькій області.
Як підрозділи «Пілум» та Code 9.2 здійснюють вогневий контроль над окупованим Приазов’ям?
41-й полк безпілотних систем «Пілум» — спеціалізований підрозділ у складі 1-го корпусу НГУ «Азов», одного з найдосвідченіших і найбоєздатніших бойових з’єднань України. Сучасний корпус «Азов» був сформований після того, як його попередній підрозділ зазнав значних втрат під час оборони Маріуполя у 2022 році.
Відтоді «Азов» приблизно вп’ятеро збільшив свою чисельність і залишається одним із небагатьох українських підрозділів, який стабільно поповнюється добровольцями. Разом зі збільшенням корпусу зростав і полк безпілотних систем «Пілум».
На початку кампанії ударів середньої дальності, у квітні, «Пілум» отримав завдання патрулювати Маріуполь і його околиці. На початку червня підрозділ повідомив, що встановив «постійний вогневий контроль» над основними автошляхами навколо міста. Безпілотники «Пілума» також завдавали ударів по мостах, які з’єднують Крим із окупованою частиною Запорізької області.
475-й окремий штурмовий полк Code 9.2 був сформований у 2022 році як підрозділ безпілотних систем 92-ї окремої механізованої (згодом штурмової) бригади. У цьому складі він брав участь у найзапекліших боях практично на всіх ключових ділянках фронту.
До серпня 2025 року підрозділ безпілотних систем майже зрівнявся за чисельністю зі своєю материнською бригадою й перетворився на спеціалізований підрозділ, який поєднує наземні операції із застосуванням тактичних безпілотників. Командир полку — кадровий військовий, майор Олександр «Флінт» Настенко.
На початку червня Україна розпочала нову хвилю ударів по мостах і дамбах, що з’єднують Крим з окупованою частиною материкової України. Code 9.2 був серед підрозділів, які виконували ці завдання, застосовуючи змішані ударні групи безпілотників FP-2 і «Бегемот». Підрозділ також завдавав ударів по вантажному транспорту та бензовозах на цих ділянках.
