Комітет постійних представників ЄС (Coreper) не зміг погодити 21-й пакет санкцій проти Росії під час засідання 14 липня.
Про це пише “Європейська правда” із посиланням на власні джерела в ЄС.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Чому ЄС не зміг погодити 21-й пакет санкцій?
За даними видання, переговори між державами-членами тривали понад чотири години. Ірландське головування проводило консультації з країнами, які мають застереження щодо окремих положень санкційного пакета.
Для нового засідання Coreper підготували кілька компромісних пропозицій, які мають допомогти досягти консенсусу.
Співрозмовники видання повідомили, що дипломати погодилися вважати допустимим оновлення цінової стелі на російську нафту 16 липня, хоча попередньо це планували зробити 15 липня.
Такий крок не суперечить правилу перегляду обмеження кожні шість місяців після рішення від 15 січня 2026 року.
Генпрокурор Польщі просить Європарламент дозволити арешт євродепутата Гжегожа Брауна
Якщо ж 21-й пакет санкцій так і не вдасться погодити, Coreper може окремо ухвалити рішення щодо нової максимальної ціни на російську нафту, не прив’язуючи його до всього санкційного пакета.
Нагадаємо, у п’ятницю країни ЄС планували затвердити вихолощену пропозицію Європейської комісії щодо посилення тиску на Росію на тлі суперечок навколо заборони на в’їзд для військових та санкцій проти скрапленого природного газу (СПГ).
Інші санкції ЄС: що відомо
В останньому великому пакеті, ухваленому наприкінці червня, до санкційного списку ЄС було додано 34 фізичних і 47 юридичних осіб. Санкції були спрямовані проти компаній, пов’язаних із російським військово-промисловим комплексом, зокрема виробників і постачальників дронів, що діють у Росії та Китаї, а також підприємств, задіяних у виробництві обладнання, яке використовується на полі бою.
Цей пакет був спрямований і проти так званого «тіньового флоту» Росії — мережі застарілих танкерів і компаній-посередників, які використовуються для транспортування російської нафти в обхід західних санкцій та обмеження цін на нафту, встановленого «Великою сімкою».
ЄС ввів обмеження щодо 24 компаній і двох осіб, які, як стверджується, причетні до забезпечення цього експорту, який залишається ключовим джерелом доходів для воєнного бюджету Москви.
Окрім того, Брюссель наклав санкції на кількох російських державних пропагандистів, яких звинувачують у поширенні дезінформації на підтримку вторгнення в Україну, а також запровадив нові обмеження щодо посадовців, пов’язаних із отруєнням, ув’язненням і смертю російського опозиційного лідера Алексєя Навального.
Поряд із новими занесеннями до списку ЄС продовжив дію санкцій, пов’язаних із незаконною окупацією Росією Криму та Севастополя, до 23 червня 2027 року, зберігши обмеження на торгівлю, інвестиції та туризм, пов’язані з окупованим півостровом.
Європейські чиновники неодноразово заявляли, що санкції мають на меті послабити здатність Росії фінансувати свою війну шляхом обмеження доступу до технологій, скорочення доходів від енергетики та порушення ланцюгів постачання, що підтримують військове виробництво Москви.
Помер сенатор США Ліндсі Грем, який підтримував Україну
