Багато хто з оглядачів говорить про авіакатастрофу 23 серпня, внаслідок якої загинув Євген Пригожин та ще 9 людей на облавку літака, як прояв багатовікової російської традиції жорстокого знищення політичних опонентів. Спочатку царі, потім радянська влада вдавалися до вбивств, аби заткнути рота опозиції.
Таку «традицію» із завзятістю продовжили Путін та його оточення. Посилена підготовка агентів КДБ і ФСБ підтверджує слова засновника радянської таємної поліції Фелікса Дзержинського: «Терор — це абсолютна необхідність».
Відомий індійський журналіст Правін Свамі зазначив, що з моменту приходу Путіна до влади багато його «суперників померли за загадкових обставин», через що російська влада навіть не обтяжувала себе розслідуваннями.
Пригожин — лише один у довгому списку «неугодних», які повісилися, вистрибнули з вікна багатоповерхівки, порізали собі вени, чимось отруїлися або, за словами британського історика та письменника Саймона Себаг-Монтефіоре, зустріли смерть внаслідок «жорстокого насильства», відколи Путін прийшов до влади.
США запровадили нові санкції проти Росії та країн, що допомагають їй виробляти зброю
У 2018 році комітет Сенату США із закордонних справ застеріг, що «західні країни не повинні ігнорувати загадкову смерть людей, що володіли інформацією, яку Кремль не бажав оприлюднювати». Проте, як показують події минулого тижня, подібні випадки трапляються знову.
20 років загадкових смертей і замахів
Відтоді, як Путін обійняв посаду президента, Кремлю приписують численні замахи на опонентів. Ті, що мали «міжнародний вимір», оскільки траплялися за кордоном, оприлюднені та задокументовані, водночас ті, що відбувалися в Росії поза полем зору світових ЗМІ, – ні. Далі дивіться список таких випадків.
·У 2003 році був застрелений колишній полковник російської армії Сергій Юшенков, який збирав докази причетності Путіна до «терактів» у Москві в 1999 році;
·Того ж року заразився загадковою хворобою і раптово помер журналіст Юрій Щекочихін, який також розслідував події 1999 року;
·Проєвропейський кандидат у президенти України 2004 року Віктор Ющенко був отруєний високотоксичним діоксином, який назавжди спотворив його обличчя;
·У 2004 році біля свого офісу в Москві був застрелений редактор російськомовної версії журналу Forbes Пол Хлєбніков після того, як написав про корупцію в Росії та опублікував список найбагатших людей країни;
·Отруєння колишнього офіцера ФСБ Олександра Литвиненка радіоактивним полонієм-210 під час чаювання в 2006 році в Лондоні;
·Також у 2006 році на замовлення невідомої особи була застрелена журналістка та правозахисниця Анна Політковська біля її квартири в Москві. Це був 54-й день народження Путіна;
·У листопаді 2009 року внаслідок жорстокого побиття у поліцейському відділку помер правозахисник Сергій Магнітський, який розслідував причетність російської поліції до податкового шахрайства. У 2012 і 2016 роках у США ухвалили закони Магнітського, які передбачають застосування санкцій до будь-якого іноземного урядовця, який порушує права людини;
·У 2009 році біля Кремля були застрелені правозахисник Станіслав Маркелов, який розслідував російські воєнні злочини в Чечні та смерть Політковської, і журналістка Анастасія Бабурова;
·У тому ж році журналістку Наталію Естемірову, яка розслідувала викрадення та вбивства в Чечні, викрали біля її дому, вбили кількома пострілами та кинули в найближчому лісі;
·У 2013 році російського олігарха і колишнього союзника Путіна Бориса Березовського, який відверто критикував політику Кремля, знайшли мертвим у власному будинку в Беркширі, Велика Британія. Він був замкнений у ванній кімнаті з петлею на шиї;
·У 2015 році лідер російської опозиційної партії та відвертий критик російського вторгнення в Україну в 2014 році Борис Нємцов був застрелений поблизу Кремля;
·У тому ж році колишнього прихильника Путіна Михайла Лесіна, який заснував телеканал RT (раніше Russia Today), і якого пізніше звільнили з невідомих причин, був знайдений забитим до смерті в готелі у Вашингтоні;
·У 2017 році в Києві біля готелю застрелили колишнього російського депутата Дениса Вороненкова, який перед втечею в Україну критикував анексію Криму Росією;
·У 2017 році після побиття групою нападників помер засновник газети «Новий Петербург» Микола Андрущенко, який критикував Путіна та корупцію міських чиновників;
·У 2018 році перебіжчик із російської військової розвідки Сергій Скрипаль та його донька Юлія були отруєні радянською нервово-паралітичною речовиною «Новічок», яку розпилили на вхідні двері його будинку в Солсбері у Великій Британії. Обоє вижили;
·Близького друга Березовського та колишнього заступника директора «Аерофлоту» Миколу Глушкова, який стверджував, що чверть його робітників – співробітники спецслужб, у 2018 році знайшли повішеним на собачому повідку у власному будинку в Лондоні;
·У 2019 році в Берліні агент ФСБ застрелив грузина Зелімхана Хангошвілі, який воював проти Росії під час Другої чеченської війни. Згодом убивцю було заарештовано та ув'язнено;
·У 2020 році опозиціонера Олексія Навального, якого згодом позбавили волі, отруїли нервово-паралітичною речовиною «Новічок», яку було нанесено на його спідню білизну. Він вижив.
Критика повномасштабного вторгнення Росії в Україну та інші «злочини»
Пригожин став останньою жертвою серед тих, хто критикував російське вторгнення в Україну. Він скаржився не тому, що Росія це зробила, а тому, що вона зазнала невдачі. Більшість впливових осіб, які наважились поставити під сумнів обґрунтованість чи необхідність «спеціальної операції», також зустріли смерть, зокрема «вчинивши самогубство». Багато хто вважає, що подібних випадків занадто багато, аби бути просто випадковістю.
Троє експертів авіаційної галузі померли з різницею в кілька днів після непідтверджених повідомлень про те, що їх могли звинуватити в шпигунстві:
·В лютому 2022 року голова російської Корпорації з розвитку Далекого Сходу та Арктики Ігор Носов, як стверджується, раптово помер від інсульту;
·У вересні 2022 року колишній колега Носова Іван Печорін, який нібито працював безпосередньо з Путіним над модернізацією російської авіаційної промисловості, потонув внаслідок падіння з власної яхти в Японському морі;
·Через десять днів колишній експерт авіаційної галузі Корпорації з розвитку Далекого Сходу та Арктики Анатолій Геращенко, який брав участь у розробці кількох МіГів, помер внаслідок «падіння зі сходів».
Схоже, що після російського вторгнення в Україну робота в енергетичному секторі також може бути шкідливою для здоров'я:
·У січні 2022 року на власній дачі було знайдено тіло голови транспортної служби «Газпрому» Леоніда Шульмана, який нібито порізав собі вени;
·В лютому 2022 року керівника російського «Газпрому» Олександра Тюлякова знайшли повішеним у гаражі власного будинку в Санкт-Петербурзі;
·У квітні 2022 року поблизу Барселони колишній топ-менеджер російської газової компанії «Новатек» Сергій Протосеня нібито вбив дружину та доньку, а потім вчинив самогубство;
·Колишнього кремлівського чиновника та віце-президента Газпромбанку Владислава Аваєва знайшли застреленим разом із дружиною та малолітньою донькою в їхній московській квартирі, що розцінили як ймовірне вбивство та самогубство;
·У травні 2022 року колишній глава «Лукойлу» та власник судноплавної компанії Олександр Суботін був знайдений мертвим у будинку під Москвою після «лікування похмілля отруйною жабою»;
·Тіло вбитого з вогнепальної зброї керівника логістичної компанії, що укладала угоди з «Газпромом», Юрія Воронова було знайдено в басейні в Санкт-Петербурзі;
·У вересні 2022 року тодішній глава «Лукойлу» Равіль Маганов помер внаслідок падіння з п’ятого поверху московської лікарні, де лікувався від «важкої хвороби»;
·У грудні 2022 року російський політик і бізнесмен-мультимільйонер Павло Антов розбився на смерть внаслідок падіння з вікна готелю під час відпустки в Раягаді, Індія. Незадовго до «падіння» він надіслав повідомлення у WhatsApp, де засудив війну в Україні.
І цей список – не повний. За даними Вікіпедії, за останні два роки за загадкових обставин загинули 43 російських громадянина, які критикували російську владу, війну в Україні або «вчинили» інші злочини. Серед них – політики, судді, військові, поліцейські та журналісти.
Тобто можна дійти висновку, що в 21 столітті прихована або відкрита критика російського президента, його політики чи тих, хто його оточує, – справа ризикована.
Оригінал англійською тут.
Після кар’єри спеціаліста з боєприпасів і офіцера зі знешкодження бомб Стів працював у сфері знищення боєприпасів, розмінування та знешкодження вибухових боєприпасів в ООН і НАТО. У 2017 році, після дострокового виходу на пенсію, він разом зі своєю українською дружиною та двома синами переїхав до України. Зараз він працює англійським редактором у Kyiv Post.
Коментарі (0)