У неділю, 1 червня, в Польщі відбувся другий тур президентських виборів. Всупереч першим екзит-полам, перемогу з 50,89% голосів здобув кандидат від партії «Право і справедливість» (PiS) Кароль Навроцький. Рафал Тшасковський, мер Варшави і член правлячої партії «Громадянська платформа» (PO), отримав 49,11%. Явка виборців склала 71,6%. Навроцький складе присягу як президент 6 серпня.
Результати екзит-полів, опубліковані о 21:00 за Центральноєвропейським часом, вказували на перемогу Тшасковського, оцінюючи його підтримку в 50,7%, тоді як Навроцький набирав 49,3%. Однак святкування в штабі Тшасковського виявилися передчасними й безпідставними, оскільки значна частина респондентів не розкрила своїх виборчих уподобань, а праві сили в Польщі часто недооцінюються в опитуваннях.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
В українців сильніший емоційний зв’язок з батьківщиною, ніж у європейців
Ситуація почала поступово змінюватися. Близько 1:00 за Центральноєвропейським часом оновлені дані опитування, що охоплювали 90% дільниць (Ipsos для TVN24, Polsat News і TVP), давали Навроцькому 51%, а Тшасковському – 49%.
Сама кампанія була дуже жорсткою, а її ключовими темами були політика безпеки, європейський «зелений курс», міграція та інструментальне використання «української карти» правими силами. Однак це не були головні питання виборів. Прихильники PO побоювалися повернення PiS, а виборців PiS турбували «закрита система» і тотальний контроль Туска. Вищезазначені теми часто подавалися в популістській, відірваній від реальності манері.
Зовнішня політика
Навроцький, як і його політичний табір, є рішучим прихильником США і значно скептичніше ставиться до інтеграції в ЄС, ніж Тшасковський. Примітно, що президент Литви Гітанас Науседа заявив, що добрі відносини з Польщею залишаються пріоритетом зовнішньої політики. Навроцький симпатизує американському руху MAGA, а підтримка його кампанії з боку американських політиків та активістів свідчить про тісні зв’язки між PiS і нинішньою адміністрацією Вашингтона. На думку Науседи, це може стати можливістю для посилення американської присутності в регіоні – або принаймні для зміни політики в більш сприятливому напрямку.
Україна також може виграти, за умови, що обом сторонам вдасться налагодити міцні відносини, але це може виявитися складним завданням. Кампанію Навроцького також підтримував Джордж Сіміон, колишній кандидат у президенти Румунії, відомий своєю недружньою позицією щодо України та симпатіями до MAGA. Сіміон був присутній на вечірній зустрічі Навроцького у Варшаві після оголошення результатів виборів.
Відносини з Україною
Президент України Володимир Зеленський привітав Навроцького з перемогою в примирливому тоні. У Варшаві це сприйняли як мудрий крок, особливо після низки взаємних випадів між українським президентом і тодішнім кандидатом на початку кампанії. Дружні відносини з Навроцьким можуть мати вирішальне значення для майбутніх відносин між Варшавою і Києвом, особливо з огляду на те, що може бути багато конфліктних моментів.
Політичний клімат навряд чи буде приємним. Одним із таких конфліктних моментів є історична політика та Волинська різанина. Під час кампанії Навроцький поставив умову, що Польща підтримає прагнення України до вступу в НАТО, якщо Київ визнає відповідальність за цей злочин. Це делікатне питання, оскільки Навроцький є президентом Польського інституту національної пам’яті (ІПН), який активно займається цією справою.
Для багатьох поляків, особливо правих, історичні питання та питання гідності є особливо важливими. Продовження підтримки Україною польських пошукових та ексгумаційних робіт, безсумнівно, сприятиме послабленню напруженості. «Польща залишиться антиросійською, але може бути більш рішучою щодо України», – повідомило виданню Kyiv Post джерело, наближене до PiS.
Однак високопоставлений український політик, який на умовах анонімності поспілкувався з Kyiv Post, сказав, що на результати виборів у Польщі дивиться не з песимізмом, але наголосив на необхідності чесної дискусії.
Політичний виклик може виникнути через поворот Києва в бік Берліна, що зазвичай сприймається у Варшаві негативно. Це зрозуміло, адже приблизно в той самий час, коли Навроцький під час зустрічі з кандидатом від ультраправої Конфедерації Славоміром Менценом (який вибув у першому турі) підписав декларацію проти вступу України до НАТО, Україна і Німеччина підписали меморандум про співпрацю в оборонній галузі. Хоча ця декларація була передвиборчою риторикою, а угода – малопомітною, це не сприяє поліпшенню політичної атмосфери.
Українська журналістська спільнота у Варшаві, яка назагал підтримує Тшасковського, може неправильно оцінювати ситуацію. Вона часто повторює ліберальні наративи. Для кращого розуміння польської політики було би корисно мати більше різних джерел і точок зору. Однак правдою є й те, що певні верстви польської правої політичної сили є досить закритими.
Серед українців, які живуть у Польщі, у соціальних мережах чітко простежується широке невдоволення перемогою Навроцького. Ці емоції зрозумілі, навіть якщо вони можуть скоро вщухнути. Під час кампанії лунали численні антиукраїнські гасла, а біженців часто звинувачували в перевантаженні державних служб або зловживанні програмою соціальної допомоги 800+. Проте слід зазначити, що 70-80% українців у Польщі мають легальну роботу – це найвищий показник у ЄС.
Що далі?
Незважаючи на численні звинувачення з боку правих політичних сил у фальсифікаціях і навіть спекуляції про визнання виборів недійсними (сценарій, що нагадує ситуацію в Румунії), вибори в Польщі були повністю демократичними і вільними. Проте, деякі порушення все ж були зафіксовані: місія ОБСЄ зі спостереження за виборами розкритикувала Польщу за недостатній контроль за фінансуванням онлайн-кампанії Тшасковського з невідомих джерел.
Поразка Тшасковського є тривожним сигналом для уряду Туска, який після майже двох років при владі має низьку підтримку громадськості та часто звинувачується в неефективності. У понеділок ввечері Туск визнав перемогу Навроцького і пообіцяв активізувати роботу уряду та законодавчі зусилля, а також заявив про готовність співпрацювати з новим президентом.
Дехто прогнозує можливий розпад уряду. Туск запропонував провести голосування щодо довіри, але не всі депутати правлячої коаліції готові його підтримати. Якщо ліберали не винесуть уроків із цих виборів, PiS може повернутися до влади після парламентських виборів 2027 року, можливо, в коаліції з Конфедерацією.
Кароля Навроцького часто називають проросійським або ультраправим популістом. Хоча його передвиборча кампанія дійсно була дуже популістською, її слід відрізняти від реального управління. Він, ймовірно, залишиться рішуче проамериканським, і відносини з ЄС можуть зазнати серйозних випробувань.
Те саме стосується й України. Однак повна зміна курсу або сценарій угорського/словацького типу малоймовірні. Історія неодноразово доводила, що співпраця між країнами є процесом, який визначається скоріше довгостроковими інтересами, ніж миттєвими політичними напруженнями. Зараз потрібні спокій, терпіння і прагматизм, а не моральна паніка.
