Угорщина вилучила інкасаторські автомобілі Ощадбанку, допитала співробітників банку та не висунула звинувачень – адвокат

Сімох співробітників українського Ощадбанку, затриманих в Угорщині раніше цього тижня, формально не обвинувачували у злочині – їх допитали лише як свідків у розслідуванні щодо відмивання коштів, повідомив у ексклюзивному інтерв’ю Kyiv Post юридичний представник співробітників банку.

Доктор Лорант Горват, головний адвокат E. Rechtsanwalt (Австрія), представляє Ощадбанк і сімох співробітників як їхній уповноважений юридичний радник, а також надає безоплатну (pro bono) підтримку Посольству України в Угорщині.

Горват розповів, що розслідування угорських органів влади щодо підозри у відмиванні коштів ведеться проти «невідомого підозрюваного» в межах щойно відкритої кримінальної справи.

Він підтвердив, що під час затримання співробітників Ощадбанку 5 березня угорські правоохоронці застосували «примусові заходи», однак зазначив, що точні обставини операції поки важко встановити. Раніше угорське видання Portfolio повідомило, що угорський Центр боротьби з тероризмом (TEK) затримав українських інкасаторів на автозаправці та змусив їх лягти на землю.

Більше по темі

Україна перепросила у Греції за морський дрон біля острова Лефкада

Міністерство закордонних справ України офіційно попросило вибачення у Греції за інцидент із появою українського морського дрона у територіальних водах поблизу острова Лефкада. Речник МЗС Георгій Тихий пояснив, що ця подія стала наслідком обставин, спровокованих російською агресією та активністю «тіньового флоту» РФ у Середземному морі. Київ наголосив на своїй відданості міжнародному морському праву, подякував Афінам за підтримку у боротьбі з агресією РФ та запевнив у прагненні не допускати подібних інцидентів.

Угорські органи влади перехопили два броньовані автомобілі, які перевозили великі суми готівки та золото між австрійським Raiffeisen Bank International і державним Ощадбанком України. За повідомленнями, вантаж містив $40 млн, €35 млн ($37.9 млн) та 9 кілограмів золота.

Після цього, проти сімох українців відкрили імміграційне провадження та видворили з Угорщини, передавши українській стороні на прикордонному пункті Захонь. Водночас готівка, цінності та два інкасаторські автомобілі залишилися вилученими як докази у кримінальній справі.

Kyiv Post публікує інтерв’ю з доктором Лорантом Горватом, яке проливає світло на те, що сталося в Будапешті та що буде далі з майном Ощадбанку. Інтерв’ю було дещо відредаговане для ясності та стислості.

Kyiv Post (KP): Пане докторе Лоранте Горват, ви контактували з українськими дипломатами та Ощадбанком від початку цього інциденту. Чи можете розповісти повну картину того, що сталося 5–6 березня?

Доктор Лорант Горват (ЛГ): 5 березня 2026 року два броньовані автомобілі для перевезення готівки прямували з Австрії до України. Вантаж вирушив із головного офісу Raiffeisen Bank International AG у Відні та мав бути доставлений до головного офісу Державного ощадного банку України (АТ Ощадбанк) у Києві в межах виконання зобов’язань за міжнародною контрактною угодою між Raiffeisen Bank International AG та Ощадбанком.

Kyiv Post Disclaimer: У відповідь на запит Kyiv Post, Raiffeisen Bank International відмовився коментувати операцію, посилаючись на австрійські банківські закони про банківську таємницю. Банк повідомив, що давно займається розповсюдженням банкнот по всій Європі та співпрацює з регуляторами і органами безпеки. Також додали, що дотримуються правил боротьби з відмиванням коштів і санкцій.

5 березня 2026 року Центр боротьби з тероризмом Угорщини (TEK) перехопив автомобілі поблизу передмість Будапешта на основі GPS-сигналів, які передавали транспортні засоби. Національна податкова та митна адміністрація Угорщини (NAV) відкрила кримінальне розслідування за підозрою у відмиванні грошей проти невідомого підозрюваного. NAV офіційно повідомила консульський відділ Посольства України в Угорщині про початок розслідування.

Посольство України повідомило, що втратило зв’язок з українськими громадянами і не знало їхнього місцезнаходження. Воно звернулося до угорської влади з проханням пояснити обставини перехоплення інкасаторських автомобілів і їхнього персоналу та забезпечити негайне звільнення українців і грошового вантажу.

Угорська влада не повідомила сімох громадян України про підозру в межах кримінального провадження. Натомість проти них відкрили імміграційне провадження відповідно до Закону про загальні правила в’їзду та перебування громадян третіх країн.

Компетентний імміграційний орган ухвалив рішення про їх видворення. Українці повинні були залишити територію Угорщини і можуть також зіткнутися із забороною повторного в’їзду та проживання.

6 березня 2026 року приблизно о 18:00 угорська влада передала сімох українських громадян українській стороні на прикордонному пункті Захонь.

Під час операції угорські органи влади вилучили значну суму готівки та інші цінності, що перевозилися в броньованих автомобілях, у зв’язку з підозрою у відмиванні коштів. Активи розглядаються як докази у кримінальному провадженні проти невідомого підозрюваного за статтями Кримінального кодексу Угорщини про відмивання грошей.

Разом із готівкою та цінностями також були вилучені два броньовані інкасаторські автомобілі, які перебувають під контролем влади в межах розслідування. Метою вилучення є забезпечення доказів, потенційно пов’язаних із підозрюваним злочином, і запобігання подальшому переміщенню активів до завершення провадження.

KP: Чи отримали ви доступ до українських громадян, яких затримали? Чи пояснили угорські органи влади, чому адвокатам і дипломатам відмовили в доступі?

ЛГ: Ні консульській службі, ні юридичним представникам не надали прямого доступу до українських громадян, яких утримували під імміграційним арештом угорські органи влади.

За наявною у нас інформацією, угорська влада формально повідомила українську консульську службу відповідно до чинних процедурних правил Угорщини. Посол України та представники консульської служби прибули на місце, однак слідчий орган повідомив, що осіб допитуватимуть у будівлі Центру боротьби з тероризмом, куди ні адвокатів, ні консульських працівників не допустили.

Нам невідомо, чи було під час допиту забезпечено належне юридичне представництво або переклад. Зрештою, слідчий орган заявив, що цих осіб допитали як свідків і жодної підозри їм не повідомляли. Жодного детального офіційного пояснення, чому було відмовлено в доступі адвокатам або дипломатичним представникам, надано не було.

KP: Угорські політики та Національна податкова та митна адміністрація заявили, що відкрито кримінальну справу. Які юридичні підстави або докази відомі? Чи були співробітники Ощадбанку офіційно обвинувачені?

ЛГ: Угорська влада заявила, що розпочато кримінальне розслідування за підозрою у відмиванні коштів. За наявною інформацією, Національна податкова та митна адміністрація дійсно відкрила провадження проти невідомого підозрюваного відповідно до положень Кримінального кодексу Угорщини.

Водночас українців, які здійснювали перевезення готівки, допитали лише як свідків під час розслідування, і жодної формальної підозри їм не повідомляли.

KP: Угорське видання Portfolio повідомило, що Центр боротьби з тероризмом затримав українських інкасаторів на автозаправці та влаштував їм “маски-шоу”. Це відповідає дійсності?

ЛГ: За наявною інформацією, інкасаторські автомобілі були перехоплені угорською владою, включно з підрозділами Центру боротьби з тероризмом, під час оперативної операції поблизу Будапешта на автозаправній станції.

Згідно з доступними відеозаписами, під час перехоплення, ймовірно, застосовувалися примусові заходи. Однак на цьому етапі ми не маємо повної інформації про точні обставини операції.

KP: З юридичної точки зору, які права людини або міжнародні правові норми могли бути порушені?

ЛГ: З юридичної точки зору виникає кілька питань, які потребують подальшого аналізу.

Зокрема, це право на доступ до адвоката та процесуальні гарантії, які мають бути забезпечені під час затримання і процедур видворення іноземців.

Крім того, міжнародні правові стандарти, закріплені в Європейській конвенції з прав людини та Віденській конвенції про консульські зносини, можуть бути релевантними під час оцінки того, чи були повністю дотримані процесуальні гарантії.

Однак для повної юридичної оцінки потрібен доступ до матеріалів справи та відповідних процесуальних документів.

KP: Міністр закордонних справ України та Ощадбанк повідомили, що співробітники банку вже повернулися до України. Яких подальших подій варто очікувати? Чи вирішено питання?

ЛГ: За останньою інформацією, сімох громадян України зрештою передали угорські органи влади українській стороні на прикордонному пункті Захонь, і вони безпечно повернулися до України.

Це вирішило негайну ситуацію щодо самих осіб, однак вони все ще можуть скористатися юридичними засобами захисту.

Водночас кримінальне розслідування, розпочате угорською владою, безумовно триває, і необхідні подальші юридичні кроки щодо вилучених грошових активів і транспортних засобів, у яких Ощадбанк має майновий інтерес.