Провідні світові експерти відзначають неминучість скорочення простору для маневрування урядовців, які неодмінно постануть перед необхідністю пошуку нових компромісів в умовах загострення проблеми скорочення ресурсів, зниження економічної активності й бюджетних надходжень, ерозії середнього класу й зростання макроекономічних диспропорцій — інфляційних та рецесійних процесів, а також боргового навантаження. Подолання вказаних проблем передбачає пошук нових стратегій розвитку, зокрема, здійснення «зеленого», цифрового та енергетичного переходу.

Advertisement

Україна має знайти своє місце у новій світовій економіці

Пошук нового місця України у світовій економіці має базуватись на підході «відчуй потребу партнерів» (англ. «feel the need») і враховувати особливості економічної кон’юнктури. Ми звикли до того, що Україну сприймають як житницю світу або «скарбницю Європи», коли мова заходить про її чорноземи й корисні копалини. Однак очевидно, що статус експортера рідкоземів не забезпечить Україні гідних позицій у новому міжнародному поділі праці, який неминуче постане в процесі розбудови «зеленої» та цифрової економіки. Тож «аудит потреб Європи» відкриває можливості для України перейти в лігу високотехнологічних країн, і в цій статті ми спробуємо це довести.

Advertisement
Безпекова угода, Путін хоче зірвати Саміт миру - головне від Зеленського в Брюсселі
Більше по темі

Безпекова угода, Путін хоче зірвати Саміт миру - головне від Зеленського в Брюсселі

Kyiv Post зібрав головні тези з заяв Президента України під час візиту до Брюсселю для підписання двосторонньої безпекової угоди з Бельгією.

В умовах фрагментації світової економіки, розриву звичних ланцюгів постачання та посилення протекціонізму в ЄС усвідомлюють перспективи утворення нового економічного ландшафту. Серед порівняльних переваг Європи — розвинена інфраструктура,  передові наукові розробки,  кваліфікована робоча сила — саме те, що необхідно для розвитку «зелених» технологій. При цьому ніхто не приховує того факту, що брак доступних енергоресурсів на тлі недиверсифікованих джерел їхніх поставок, обмежені сировинні, фінансові та людські ресурси, а також нестача необхідних технологічних рішень не лише б’ють по конкурентоспроможності, але й ускладнюють досягнення анонсованої мети забезпечення кліматичної нейтральності в ЄС до 2050 року.

Advertisement

«Зелена» економіка - ідеальна для освоєння нових ринків

«Зелена» економіка постає ідеальним середовищем для створення нових ринків, на яких першопрохідці матимуть змогу монополізувати цілі галузі та отримувати надприбутки. Попри політичне протистояння та глобальне технологічне суперництво, перехід до екологічно чистих технологій передбачає формування «зелених» коопераційних зв’язків і відкриває для України простір для високотехнологічної співпраці у виробництві «чистого» і «зеленого» водню.  

Advertisement

Виробництво водню переважно здійснюється в ході переробки природного газу за допомогою технологій, повʼязаних з високим викидом вуглецю. «Блакитний» водень виробляється з природного газу і його можна назвати «чистим», якщо він відповідає стандартам щодо викидів метану та вуглецю. «Зелений» водень виробляється за допомогою електролізу води з використанням відновлювальних джерел енергії. І саме він вважається головною запорукою подальшої декарбонізації транспортної галузі та важкої промисловості.

За прогнозами, попит на «чистий» водень зросте до 170 млн тонн у 2030 році та до 600 млн тонн у 2050 році. Прогнозується, що до 2050 року чорна металургія, хімічна й цементна промисловість, енергетика споживатимуть 42% від загального обсягу «чистого» водню, а авіація, судноплавство та вантажний автотранспорт – 36%. 

Advertisement

Європейська Комісія анонсувала, що вже у 2024 році в ЄС планується розпочати масове промислове використання «чистого» водню. Запуску «водневих» проєктів сприяють програми державної підтримки для приватних компаній, які триватимуть доти, доки виробництво «чистого» водню не зрівняється за собівартістю з традиційним воднем.

Декарбонізація та євроінтеграція України

Україна в межах євроінтеграційного курсу взяла на себе зобов’язання не зупинятися в процесі декарбонізації. В умовах відмови від споживання російських нафти та газу використання водню на транспорті, у промисловості та енергетиці є безальтернативним. Однак  поки що урядові ініціативи в Україні обмежуються декларативними заявами про виробництво «зеленої» сталі. Металургійна галузь є перспективною для виробництва водню, зважаючи на наявні потужності виробництва електроенергії атомними електростанціями України. За умови інвестування міжнародними фондами в українську газотранспортну систему для модернізації мережі трубопроводів та у розбудову потужностей зі зберігання водню, технологія прямого відновлення заліза і водневі технології виробництва сталі можуть бути впроваджені в Україні. Ще одним елементом збільшення економічного ефекту від використання водню є  будівництво до 10 ГВт електролізерних потужностей в Україні, яке було передбачене у Водневій стратегії ЄС.

Advertisement

Український уряд планує у 2024 році схвалити Водневу стратегію України на період до 2050 року та затвердити план заходів з її реалізації вже у червні. Стратегія охоплюватиме три основні аспекти водневої енергетики: виробництво, транспортування та зберігання. І якщо ми зосередимо зусилля на її реалізації,  матимемо всі шанси стати поважним гравцем на міжнародній арені. Відкритість та прозорість намірів, як з боку ЄС, так і з боку України, підкріплені обґрунтованими розрахунками, визначать, чи стане Україна ключем до «зеленої» конкурентоспроможності Європи.