Нещодавно президент Володимир Зеленський запросив Ілона Маска відвідати Україну, щоб краще зрозуміти ситуацію в Україні. Це слідувало за оприлюдненням мирного плану, запропонованого Маском нібито для припинення неспровокованої війни, яку Росія розпочала проти України 24 лютого.
Як зазначив Зеленський і коментатори по всьому світові, реалізація пропозиції Маска в гіршому випадку могла б спровокувати третю світову війну, а в кращому – затягнути поточний конфлікт набагато довше. Прийняття запрошення Зеленського дало б Маску можливість продемонструвати свою відданість демократії в усьому світі та довести, що навіть мільярдери можуть бути доброчесними.
Втручання в найбільшу поточну геополітичну кризу в світі мільярдера Ілона Маска, який нібито з об’єктивної точки зору доволі відверто став на бік Росії, багатьох спантеличило. У жовтні Маск провів опитування у Twitter серед своїх понад 100 мільйонів підписників, щоб отримати їх реакцію на мирні пропозиції щодо припинення війни в Україні. Його мирний план передбачає проведення Україною виборів у регіонах України, незаконно анексованих Росією, відмову України від претензій на Кримський півострів і зобов'язання України не вступати в НАТО.
Американський політолог Ян Бреммер стверджував, що, за словами Маска, той начебто розмовляв безпосередньо з президентом Росії Володимиром Путіним про триваючу війну та запропонований ним «мирний план» припинення конфлікту. Але пізніше Маск написав у Twitter: «Ніхто не повинен вірити Бреммеру».
Природно, Кремль привітав його пропозицію, оскільки майже всі тези Маска наче вийшли безпосередньо з під пера російських пропагандистів. Він обгрунтовував свій план необхідністю уникнути переростання конфлікту в третю світову війну, але проникливі читачі могли легко зрозуміти дійсну мету цього плану.
Хоча мирна пропозиція Маска є відверто проросійською, його компанія Starlink продовжує відігравати важливу роль у забезпеченні інтернет-зв’язку в Україні у цей складний час, що свідчить про внутрішній конфлікт позицій Маска.
В умовах постійних нападів Росії на українську інфраструктуру, Starlink став єдиним засобом зв’язку для українських збройних сил на фронті. Без сумніву, на даний момент підтримка з боку Starlink дуже важлива для українського спротиву агресору. Але Маска турбують триваючі російські кібератаки на системи інтернет-зв’язку Starlink.
Багатство Маска зробило його голос дуже помітний на світовій арені, і йому подобається бути в центрі уваги, а війна в Україні лише підкреслила це. Як це часто буває з настільки успішними людьми, він думав, що може допомогти вирішити будь-яку проблему, але мати справу з проблемами людей не те саме, що розв’язувати інженерну проблему.
Люди – істоти складні й часто ірраціональні, але колишній агент КДБ, який добре знає, як маніпулювати урядами та населенням – це зовсім інша справа. Ймовірно, Путін побачив можливість підіграти еgo мільярдера і змусити його відчути, що він відіграє історично важливу роль «посланця миру». Це досить хитрий спосіб обійти традиційний дипломатичний процес і надіслати повідомлення безпосередньо американській громадськості, щоб перешкодити підтримці України і тим дати можливість Росії перемогти через бездіяльність США.
Однак, як показала історія, навіть якби Захід вирішив дати Путіну те, чого він прагне згідно пропозиції Маска, Путіна тим задовольнили б лише на короткий час. Досить скоро він повернувся б до тих самих методів – погрожував би світові ядерною зброєю та поступово намагався б захопити решту України.
Історична боротьба України за волю
Довга історія опору України російському імперського гнобленню, а пізніше радянському гнобленню, завжди була скалкою в оці для Росії. Українці прагнули незалежної держави і в червні 1917 року створили Українську Народну Республіку. Українці ненадовго відчули смак свободи, але вже в 1919-му більшовики вдерлися на територію вільної республіки, в 1921 році поглинувши її цілком та долучивши до інших республік майбутнього Радянського Союзу.
Через своє сприйняття українців як загрози радянському режимові Сталін прищепив недовіру до українців радянським громадянам неукраїнського походження. Він заарештував тисячі представників «української буржуазної інтелігенції», вилучив зі шкіл і бібліотек україномовні книжки. Сталін жорстко переслідував всіх, хто хоч трохи був пов’язаний з українським націоналізмом, арештовуючи, ув’язнюючи або страчуючи їх.
Можливість відділення України від Радянського Союзу викликала серйозне занепокоєння у Сталіна, оскільки він вважав, що це призведе до розпаду Союзу. Він прагнув знищити українську національну ідентичність і майже досяг своєї мети, аби запобігти будь-яким викликам радянській єдності з боку України.
Щоб вирішити передбачувану «українську проблему», Сталін запровадив примусову колективізацію як засіб систематичного виморювання голодом мільйонів українців під час кампанії геноциду – нелюдського злочину, відомого як Голодомор. Це була чергова спроба російського імперіалізму знищити український народ, зламавши його опір.
В розпал Голодомору – в червні 1933 року – в Україні щодня вмирали 28 тисяч людей. Ця трагедія призвела до формування нової «радянської» ідентичності та посилення наголосу на необхідності використанні російської мови в усій радянській державі. Коли українське населення було винищено Голодомором, Сталін швидко послав росіян «заселяти» спустошені українські регіони, наприклад, Донбас.
Викривлена ідеологія Путіна
Путін заявив, що його цілі щодо України викладені в суперечливому есе, яке він написав у 2021 році. У ньому він продовжив повторювати свою неодноразово вже висловлювану тезу про те, що росіяни та українці є «одним народом», стверджуючи, що існування української держави в кінцевому підсумку залежить від волі Москви.
У цих ідеях немає нічого нового. У 2008 році Путін сказав Бушу, що Україна не є справжньою державою. Як і Сталін, Путін вважає, що українська державність і українська національна ідентичність становлять загрозу російській імперії (яку б назву вона не носила). Переконання Путіна не зміняться, і він має намір боротися за контроль над Україною нескінченно довго.
Пропозиція Маска передбачає, що певний референдум, проведений у певний момент часу, має розглядатися як абсолютний і безповоротний і такий, за результатами якого будуть визначені кордони між державами без можливості подальшого їх перегляду і будь-яких дебатів з цього приводу.
У 1991 році громадянам колишньої Української радянської республіки було запропоновано проголосувати, чи хочуть вони залишатися у складі Радянського Союзу, чи стати незалежними від Москви. Під час цього референдуму мешканці кожної з областей УРСР, включно з Кримом, рішуче проголосували за входження до нової незалежної держави Україна. Це голосування відобразило волю українського народу і стало підгрунтям визнання незалежності України на міжнародному рівні.
Мирний план Маска передбачає, що Крим буде частиною Росії. Однак партія «Русское единство», яка виступала за перебування Криму в складі Росії, отримала менше 5 % голосів на регіональних виборах 2010 року. У 2011 році в Криму було проведено опитування, яке показало, що понад 70 % кримчан вважають Україну своєю батьківщиною.
Проте, як тільки Росія окупувала Крим у 2014 році і без залучення незалежних спостерігачів провела незаконний референдум, Кремль заявив, що понад 97 % кримчан проголосували за приєднання до РФ. У бюлетені референдуму виборцю пропонувалось два варіанти: вийти зі складу України та стати незалежними або приєднатися до Росії. У травні 2014 року у звіті Ради з питань громадянського суспільства та прав людини при президенті Росії зазначалось, що явка на референдум про незалежність Криму могла становити лише 30 %.
Таку саму тактику Путін застосував і в інших областях України, які він намагався анексувати: Донецькій, Луганській, Херсонській та Запорізькій. Москва провела ті ж імітаційні заходи, стверджуючи, що референдуми показали, що більше 95 % виборців хочуть приєднатися до Росії. Однак незалежні повідомлення з цих областей засвідчили, що голосування проводилися під дулами автоматів. Варто зазначити, що в 1991 році понад 90 % мешканців Херсонської та Запорізької і понад 80 % мешканців Донецькій та Луганській областей проголосували за незалежність від Радянського Союзу.
Простіше кажучи, референдуми Росії є лише шахрайською спробою обгрунтувати звичну тезу Москви про підпорядкування України інтересам Росії та формальністю, яка в наш час використовується для приєднання нових територій до Російської імперії. Путін чітко заявив про свої наміри щодо України, і, оскільки російська армія зазнає невдач, він зараз відчайдушно потребує часу на перепочинок, щоб підкріпити свою армію після величезних втрат.
Повне військове завоювання України більше не видається реалістичним, тому Путін повертається до одного зі своїх часто використовуваних раніше варіантів поведінки: погрожує світу ядерною зброєю. З огляду на цю загрозу, або Україна перемагає, або припиняє своє існування. Успіх же Росії у її завоюваннях лише заохотить її, як і інші схильні до панування над сусідами країни, залякувати вільний світ ядерною зброєю.
Колишній президент США Рональд Рейган найкраще висловився з цього приводу у своїй промові про Імперію зла, коли сказав: «Як і інші диктатори до них, [радянські лідери] завжди висувають «свою останню територіальну вимогу», [і] дехто хотів би, щоб ми погодились на неї, пристосовуючись до їхніх агресивних імпульсів. Але якщо історія нас чомусь і вчить, то вона вчить нас, що простодушна поступливість чи видавання бажаного за дійсне щодо наших ворогів – це безумство. Це означає зраду нашого минулого, втрату нашої свободи».
Перемога України забезпечить подальшу свободу для її гордого народу та захистить майбутні покоління у всіх країнах від загрози ядерної війни. Умиротворення диктаторів працює лише короткий час, і згодом вони повертаються ще більш голодними, щоб захопити ще більше.
Якщо Маск прийме запрошення Зеленського, це дозволить йому побачити реальну ситуацію в Україні, почути українців безпосередньо та відчути живі емоції звичайних людей. Він побачив би смерть і руйнування, які російська воєнна машина принесла у мирну країну. І тоді, попри будь-яку упередженість, Маск швидко зрозуміє, що Путін просто намагається використати його для просування російського порядку денного.
Ми всі маємо заохочувати Маска прийняти запрошення Зеленського, оскільки це значно зміцнить його міжнародний авторитет, припинить чутки про його тісні стосунки з Путіним і запевнить адміністрацію Байдена в тому, що він вірний принципам демократичного світу.
Давид Кириченко – журналіст-фрілансер, який висвітлює події у Східній Європі, та редактор Euromaidan Press. Його адреса у Твіттері: @DVKirichenko.
Погляди, висловлені в статті, належать автору і не обов’язково збігаються з поглядами Kyiv Post.
Коментарі (0)