Злитий у мережу запис розмови Стіва Віткоффа з Юрієм Ушаковим, одним із найближчих радників Путіна, читається як покрокова інструкція з дипломатичної недбалості. На аудіо, яке, ймовірно, було перехоплено європейськими розвідслужбами, спецпосланець Трампа фактично інструктує Кремль, як маніпулювати новообраним президентом.
«Нагадай йому… що ти поважаєш його як людину миру, — радить Віткофф, — що ти задоволений результатами його роботи [в Газі]».
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Це не дипломатія. Це підприємець, який грає в геополітичні шахи, не знаючи — і, по суті, не надто переймаючись — тим, які фігури й куди рухаються. А платити за це мають американці, українці та їхні європейські союзники.
Схоже, головною кваліфікацією Віткоффа для цієї посади є те, що він друг Трампа, має широкі бізнес-зв’язки з російськими олігархами та вміє вигідно перепродавати елітну нерухомість. Водночас йому вдалося те, чого Путін не зміг досягти майже за чотири роки жорстокої повномасштабної війни: підірвати позиції України ще до початку реальних переговорів.
Після майже десятирічної перерви урядовці США з’явилися на економічному форумі Росії
Ставки виходять далеко за межі України, якою б катастрофічною ця ситуація для неї не була. За цим уважно спостерігають усі противники Заходу.
Навмисно призначивши телефонну розмову між Путіним і Трампом лише за кілька днів до запланованого візиту президента України Володимира Зеленського до Білого дому, Віткофф подарував Москві пропагандистську перемогу та максимально чітко продемонстрував, чиї інтереси мають значення у світі Трампа.
Погляньмо на 28-пунктний «мирний план», сформований за підсумками цих контактів. Росія зберігає Крим і Донбас, захоплені внаслідок незаконного вторгнення у 2014 році, а також додаткові території, окуповані після 2022 року. Україна має радикально скоротити свою армію — ту саму армію, яка вже три роки мужньо захищає демократію від авторитарної агресії. А Росія? Жодних співмірних обмежень. Жодної відповідальності за воєнні злочини. Жодних наслідків за сотні тисяч загиблих і поранених.
Тривогу б’ють не лише демократи, а й республіканці. Конгресмен від штату Небраска Дон Бейкон, якого важко запідозрити в партійній радикальності, прямо заявив, що Віткофф «грає на користь росіян» і йому «не можна довіряти» формування політики щодо України. Він додав: «Чи зробив би проплачений російський агент менше, ніж [Віткофф]? Його слід звільнити».
For those who oppose the Russian invasion and want to see Ukraine prevail as a sovereign & democratic country, it is clear that Witkoff fully favors the Russians. He cannot be trusted to lead these negotiations. Would a Russian paid agent do less than he? He should be fired. https://t.co/dxMsda0YV5
— Rep. Don Bacon 🇺🇸✈️🏍️⭐️🎖️ (@RepDonBacon) November 25, 2025
Колишній посол Вільям Тейлор, який працював як за республіканських, так і за демократичних адміністрацій, назвав Віткоффа «безнадійно наївним». У дипломатичному лексиконі це означає небезпечну професійну некомпетентність.
Захист Трампа? Це всього лише «стандартні переговори».
Але немає нічого стандартного в тому, що американський посланець навчає опонента, як лестити чинному президентові й маніпулювати ним. Немає нічого стандартного в тому, щоб ставити телефонний дзвінок диктатора вище за візит демократичного союзника. Немає нічого стандартного й у «мирному плані», який винагороджує агресію та карає жертву.
Метафора Дня подяки тут напрошується сама собою, але в реальності тут немає нічого смішного. Поки американці сперечалися, чи помилувати церемоніальну індичку, Трамп готувався знову відправити Віткоффа до Москви вже наступного тижня — імовірно, для продовження його «майстер-класу» із того, як водити президента за носа.
Які ще «корисні поради» міг би запропонувати Віткофф? Які сюжети на Fox News Путіну варто згадати? Які члени клубу Mar-a-Lago можуть прошепотіти Трампу потрібні слова?
Ставки виходять далеко за межі України, якою б катастрофічною не була ця ситуація для неї. За цим спостерігають усі противники. Китай уважно фіксує, чого насправді варті американські гарантії безпеки. Іран прораховує, чи можна «залагодити» ядерні амбіції достатньою кількістю лестощів. Північна Корея робить висновок, що на провокації можна не зважати, якщо вчасно похвалити потрібну людину.
Європейські союзники України весь цей час підтримували її й понесли реальні економічні втрати, відстоюючи принцип, що кордони не можна змінювати силою. Тепер вони змушені замислюватися, чого взагалі варте американське лідерство. Сімдесят п’ять років трансатлантичної системи безпеки, збудованої на спільних цінностях і взаємних зобов’язаннях, нині розмінюють на его однієї людини та геополітичну безграмотність її друга-девелопера.
А які висновки мають зробити Молдова та демократичні сили Білорусі й Грузії? Що Трамп і його команда так само легко спишуть їх із рахунків і передадуть Росії на блюді?
Україна майже чотири роки воює з винятковою мужністю. Не лише за власне виживання, а й за принцип, що у XXI столітті право не визначається силою. Українці вистояли під ударами бомбардувань, пережили окупацію й воєнні злочини, захищаючи ті самі цінності, які американці звикли називати своїми. Вони заслуговують не на те, щоб їх зраджували двоє «індиків», для яких зовнішня політика — лише чергова вигідна угода.
Цього Дня подяки ми маємо бути вдячні за стійкість України й водночас соромитися безвідповідальності нинішньої адміністрації Білого дому. Ми маємо вимагати кращого, ніж аматорство Стіва Віткоффа, — поки ще не запізно.
Символічне помилування справжніх, живих індичок — частина традиції. Але «помилування» метафоричних індичок у Вашингтоні не має жодного виправдання, бо вони позбавляють нас усього, за що ми ще мали б бути вдячними.
Погляди автора статті не обов’язково відповідають поглядам Kyiv Post.
