Україною в останні тижні потужною хвилею прокотилися скандали, пов'язані з Українською православною церквою Московського патріархату. Задовго до розірвання національним заповідником "Києво-Печерська лавра" договору оренди з УПЦ МП - з осені минулого року - Служба безпеки України провела численні обшуки на територіях храмів промосковської церкви у різних областях нашої держави. Однак з 29 березня ситуація загострилася: священнослужителі УПЦ МП не лише відмовилися покидати приміщення столичної Лаври, а й блокували роботу комісії Мінкульту з передачі держмайна і навіть перешкоджали журналістам та погрожували їм.

Advertisement

 

На початку квітня уже колишній настоятель Києво-Печерської лаври митрополит Павло, відомий у народі як "Паша Мерседес", за рішенням суду опинився під домашнім арештом та з браслетом на нозі. Співробітники СБУ підозрюють ієрарха у підтримці російської агресії та розпалюванні національної й релігійної ворожнечі. Однак Павло усі звинувачення проти себе спростовує та заявляє, що рішення про вигнання УПЦ МП з Лаври було політично мотивованим.

Новий Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський - що ми про нього знаємо
Більше по темі

Новий Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський - що ми про нього знаємо

Указом Зеленського 8 лютого новим Головнокомандувачем ЗСУ призначений генерал-полковник Олександр Сирський. Kyiv Post зібрав інформацію про нового лідера українського війська

 

Священники УПЦ МП й досі остаточно не покинули приміщення Київської лаври. Але у Верховній Раді вже готові голосувати постанову щодо їх виселення з Почаївської - найбільшої православної святині Волині й другої за важливістю в Україні після Києво-Печерської лаври. 

Advertisement

 

Виселення з Почаївської лаври

 

Понад 30 парламентарів 3 квітня зареєстрували у парламенті під номером 9179 проект постанови "Про звернення Верховної Ради до Кабінету міністрів про розірвання з Українською православною церквою Московського патріархату договору оренди комплексів споруд Почаївської Успенської лаври". У пояснювальній записці до проекту законодавці наголошують, що сьогодні Почаївська лавра є "джерелом "русского міра" і стала "форпостом антиукраїнських сил та осередком міжконфесійного протистояння й розбрату".

Advertisement

 

До Лаври входить 18 споруд. Договір з УПЦ МП про оренду був підписаний ще у 2003 році та має діяти до 2052 року. Відповідно до українського законодавства, наголошується у пояснювальній записці до проекту, у церковних спорудах можуть проводитися почергові богослужіння з іншими церквами. 

 

Однак митрополит УПЦ Московського патріархату Онуфрій у листі особисто заборонив священникам їх здійснювати. До того ж в УПЦ МП наполягають на абсурдності вимоги щодо почергових богослужінь з іншими церквами. 

 

"Є стаття Конституції України номер 35, де церква відділена від держави, а держава від церкви. Як може Верховна Рада розповідати, хто може богослужіння у Лаврі проводити? Це ж нонсенс. А чого там мусульмани не можуть проводити, а чого євреї там не можуть проводити, протестанти? У нас є Конституція, у нас 21 століття, як можна взагалі про такі речі розмовляти у цивілізованому суспільстві", - заявив у коментарі Kyiv Post голова інформаційного відділу УПЦ МП, митрополит Ніжинський та Прилуцький Климент.

Advertisement

 

Постанова передбачає звернення Ради до Кабміну, аби уряд вирішив питання з розірванням договору. У разі ухвалення документа, Кабмін у тримісячний строк має поінформувати парламент про стан виконання постанови. Наразі комітет ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики, який є головним з розгляду постанови, вже підтримав документ. Одна з авторів законодавчої ініціативи, заступник глави фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук розповіла Kyiv Post, що у сесійній залі постанова може бути проголосована вже у травні. Однак це буде залежати від рішення погоджувальної ради та кількості законопроектів, які є у черзі на розгляд. 

Advertisement

 

"На розгляді у комітеті (комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики, - ред.) побачили, що Кабінет міністрів в особі Міністерства культури поділяє нашу думку. Тому насправді Кабмін може і не чекати голосування у Раді цієї постанови, бо вже зрозуміло, що це було одноголосно ухвалено на комітеті. Це позиція народних депутатів. І виконавча влада може уже діяти", - наголошує нардеп.

 

За словами Кравчук, розірвати договір про оренду можна буде за результатами перевірки того, як УПЦ МП користується державною власністю. Адже у Києво-Печерській Лаврі було зафіксовано десятки порушень, на кшталт забудов та пластикових вікон у старій будівлі. 

Advertisement

 

В УПЦ МП у відповідь наголошують - жодних підстав для виселення монахів з Почаївської Лаври немає.

 

"Наразі немає жодних підстав для того, щоб з Почаївської лаври виселявся монастир. З того місця, де вони живуть завжди, і ніколи, навіть за радянських часів, не були виселені. Їх навіть Сталін звідти не виселив. Я ж не думаю, що в парламенті люди гірші за Сталіна чи за Хрущова. Навіть за радянської влади, за Хрущова, була ідея закрити Почаївську Лавру. Монахи звернулися до міжнародних інстанцій і передали за кордон лист, тоді був міжнародний скандал, і монахів не відселили тоді", - зауважив митрополит Климент.

 

Заборона діяльності УПЦ МП в Україні: що пропонує урядовий закон

 

Рада нацбезпеки та оборони у своєму рішенні від 1 грудня 2022 року постановила, що Кабмін протягом двох місяців має внести до парламенту окремий проект закону про неможливість діяльності в Україні афілійованих із центрами впливу у Російській Федерації релігійних організацій. А 19 січня цього року уряд подав до ВР відповідний законопроект №8371, який розробив Мін'юст разом з Держслужбою з етнополітики та свободи совісті.

 

У Верховній Раді запевняють, що він відповідає європейським нормам. Документ пропонує зрозумілу процедуру: Держслужба з етнополітики проводить релігієзнавчу експертизу діяльності релігійних організацій; якщо під час неї виявляють зв'язки релігійної організації з країною-агресором, то їй видають припис про розірвання таких зв'язків протягом місяця. У випадку, коли організація порушення не усуває, Держслужба з етнополітики звертається до суду. І саме судовим рішенням може бути скасована реєстрація релігійної організації.

 

"Тому це доволі тривала процедура, але в цивілізованих нормах. Представники Московського патріархату назагал кажуть, що "ні-ні, ми вже все розірвали", хоча експертиза, яка вже була проведена, доводить, що не розірвали. Онуфрій - у синоді РПЦ і тому подібне. Якщо вони дійсно розірвали, то чого їм боятися? Але очевидно, не розірвали, тому й намагаються чинити опір прийняттю цього законопроекту", - зауважує Євгенія Кравчук.

 

Через майбутнє голосування у Раді вже відчувають тиск 

 

У комітеті ВР з гуманітарної політики сподіваються, що на розгляд сесійної зали законопроект №8371 винесуть у травні. Адже сам комітет його вже погодив. А нещодавно спікер парламенту Руслан Стефанчук провів зустріч з представниками Ради церков. Вони надіслали офіційного листа щодо підтримки голосування цього проекту закону у першому читанні за основу. 

 

"Представники Ради церков пропонують свої доопрацювання. Ми звичайно включимо їх представника у робочу групу, але вони погоджуються, що не має бути злочинців у рясах і не може бути в Україні жодної церкви, яка афілійована з Росією", - додає замглави фракції СН.

 

За її словами, народні депутати вже почали отримувати смс-повідомлення на особисті номери та листи на пошту однакового змісту з закликом не голосувати. "Це просто така розсилка, яку хтось написав. Не знаю, чи це реальні люди. Я, наприклад, отримала листа, і на аватарці був котик. Ми відчуваємо, що йде певний вплив на народних депутатів, щоб не голосувати цей закон. Пручається московська церква", - розповіла Кравчук.

 

Слід зауважити, що Волинська, Рівненська та Хмельницька обласні ради вже заборонили діяльність УПЦ МП на території регіонів. Однак у парламенті уточнюють: юридичної сили такі рішення не мають, це скоріше політична позиція депутатів цих облрад, які виражають інтереси виборців. Разом з тим громади міста та територіальні громади можуть і вже почали розривати договори про оренду на землю, де є храми УПЦ МП. От тільки багато таких релігійних споруд не перебувають у комунальній власності.

 

Згідно з відкритими даними, з 15 грудня 2018 року до 18 квітня 2023-го 1327 релігійних громад та монастирів заявили про перехід з УПЦ МП до Православної церкви України. З моменту повномасштабного вторгнення кількість парафій, що покинули УПЦ МП, була найбільшою у травні минулого року - 229. У квітні УПЦ МП покинули 72 парафії.

Коментарі (0)

https://www.kyivpost.com/assets/images/author.png
Напишіть перший коментар до цього!