Рішення США передати Києву касетні боєприпаси надасть Україні доступ до величезного резерву артилерійських снарядів, критично необхідних у боротьбі з російською армією, що потенційно відкриває шлях до подолання дефіциту боєприпасів, яких хронічно бракувало з початку війни.
Американські інформаційні платформи на чолі з Washington Post у четвер поширювали повідомлення про те, що президент США Джо Байден схвалив надання американських касетних боєприпасів Збройним силам України, які візьмуть із арсеналів сухопутних військ і морської піхоти США.
Рішення, яке планувалося оголосити в п'ятницю, скасовує багаторічну двопартійну політику США щодо відмови від експорту політично суперечливих касетних боєприпасів – виду зброї, забороненого більшістю західних країн, включно з більшістю союзників України у війні проти Росії.
Хроніка війни в Україні. 24 квітня: “Сьогодні Пекін і Москва пильно стежать за подіями”
Після впровадження указу артилеристи ЗСУ потенційно отримають доступ до 3-5 мільйонів снарядів, ракет і авіаційних бомб, здатних розсіювати вибухові суббоєприпаси на обширній території.
Критично важливим для України є те, що ці арсенали містять два мільйони боєприпасів, які українські артилеристи навчилися застосовувати й опанували їхній руйнівний потенціал: 155-мм артилерійські снаряди стандарту НАТО, якими стріляють такі системи, як французькі гаубиці "Цезар" і польські гаубиці "Краб", та 227-мм артилерійські ракети, що випускаються з пускових установок M270 і HIMARS американського виробництва.
Якщо припустити, що США збережуть політичну волю підтримувати Україну, а логістичні ланцюги витримають навантаження, то досвідчені українські навідники гаубиць і реактивної артилерії зможуть, після прийняття рішення в п’ятницю, вести бої з російськими військами, маючи більше боєприпасів, ніж цілей, вперше за всю війну.
Касетні боєприпаси як вид озброєння самі по собі не є ані новими, ані надзвичайно передовими технологіями у війні України з Росією. Найпоширеніші касетні боєприпаси, що використовуються обома сторонами з 2014 року і дотепер, доставляються артилерійською ракетою БМ-30 "Смерч" радянських часів. Некерована і відносно неточна ракета "Смерч" несе 72 суббоєприпаси 9N235, кожен довжиною близько 25 см і вагою близько 300 г, які розлітаються на парашутах над територією цілі розміром з футбольне поле.
Мабуть, найжорстокіше застосування касетних боєприпасів з часу російського вторгнення відбулося 8 квітня 2022 року, коли пара російських ракет середньої дальності "Точка-У" – кожна з боєголовкою, начиненою суббоєприпасами, в сім разів більш руйнівними, ніж бомби "Смерча" – врізалася в центральний залізничний вокзал Краматорська. На платформах були сотні жінок і дітей, які намагалися виїхати подалі від бойових дій. За даними українського уряду, щонайменше 63 цивільні особи загинули і понад 150 отримали поранення.
Один з останніх підтверджених випадків застосування касетних боєприпасів українськими військами стався у квітні, коли 26-а артилерійська бригада ЗСУ опублікувала відео, на якому найсучасніший артилерійський снаряд німецького виробництва SMArt 155 одним пострілом знищив два російські танки.
Німеччина та інші країн НАТО - розробники озброєнь вперше застосували касетні боєприпаси за часів Холодної війни як протидію очікуваним масованим танковим наступам Червоної армії на Північно-Західну Європу. SMArt 155 є однією з найдосконаліших версій цієї технології, в якій пара "розумних" протитанкових мін вбудовується в гаубичний снаряд, що доправляє ці суббоєприпаси до цілі. Оснащені передовою електронікою, датчиками і програмами польоту, здвоєні бомби самі спрямовуються для атаки на тонку броню даху танка або іншої важкої броньованої машини. Як повідомляється, Німеччина вперше надіслала Україні ці боєприпаси в березні 2023 року.
Один снаряд SMArt 155 коштує 80 000 доларів США. Звичайний 155-мм снаряд – боєприпас, якого хронічно не вистачає ЗСУ – коштує від 500 до 3 000 доларів, згідно з повідомленнями ЗМІ.
Артилеристи ЗСУ бережуть дорогі снаряди SMArt 155 і аналогічні касетні протитанкові боєприпаси 155 BONUS шведського виробництва для використання виключно проти надважливих цілей. Одне з перших підтверджених застосувань відбулось у вересні 2022 року – за кілька місяців до того, як Німеччина оголосила, що надсилає Україні такі боєприпаси. Тоді безпілотники ЗСУ, що діяли на Запорізькому напрямку, виявили та знищили російський центр управління артилерійським вогнем та радіолокаційного наведення "Зоопарк-1", захований у лісосмузі, як свідчить відео, оприлюднене ЗСУ.
Згідно з дослідженням Human Rights Watch, дешевші некеровані касетні боєприпаси, що охоплюють велику площу, вийшли з широкого вжитку в арміях НАТО в середині 2000-х років через розпад Варшавського договору, а також через гуманітарні проблеми, пов'язані з тим, що касетні боєприпаси, як правило, мають 3-10-відсотковий коефіцієнт невдач, що призводить до того, що нерозірвані боєприпаси, розсіяні на великій території, можуть залишатися смертельно небезпечними впродовж десятиліть.
Міжнародна конвенція про заборону касетних боєприпасів набула чинності у 2008 році, і до 2023 року 123 країни пообіцяли не виробляти і не зберігати запаси касетних боєприпасів. Росія, Україна та США не підписали цю конвенцію.
Востаннє США широко застосовували касетні боєприпаси під час вторгнення до Іраку в 2003 році. Зосередженість Пентагону на боротьбі з повстанцями і високоточних ударах протягом наступних двох десятиліть змістила пріоритети розвитку озброєнь США від боєприпасів, призначених для ураження великої площі, до високоточних систем наведення. Це призвело до того, що запаси американських касетних боєприпасів, розроблених десятиліттями раніше для звичайної війни, а не для війни проти тероризму, залишились невикористаними.
Маючи на озброєнні сотні буксируваних і самохідних гаубиць, наданих союзниками, а також від 800 до 1500 власних артилерійських систем, ЗСУ значно перевищили можливості союзників щодо забезпечення гармат боєприпасами. У грудні 2022 року міністр армії США Крістін Вормут заявила, що вся американська оборонна промисловість здатна виробляти близько 14 тисяч 155-мм артилерійських снарядів на місяць. За оцінками українських військових аналітиків, українська армія вистрілює від 5 до 9 тисяч 155-мм снарядів на день, залежно від інтенсивності бойових дій.
У січні США використали запаси снарядів в Ізраїлі, намагаючись скоротити розрив між американським виробництвом і українськими витратами, а європейський консорціум з виробництва боєприпасів на чолі з німецькою компанією Rheinmetal у березні оголосив про плани витратити півмільярда євро на запуск виробництва снарядів по всьому континенту. Але виробництво в таких обсягах не покриє дефіцит снарядів в Україні найближчим часом. За даними Defense Express, Пентагон сподівається виробляти 80 000 снарядів на місяць до 2028 року, тобто десь від третини до половини обсягу, який ЗСУ використовують зараз.
Наразі США все ще виробляють системи касетних боєприпасів, але лише на експорт, внаслідок чого мільйони американських 155-мм снарядів та 227-мм артилерійських ракет – два найулюбленіші боєприпаси української артилерії – лежать на американських складах. До п'ятничного рішення доступу до них ЗСУ не мали.
Коментарі (0)