Зараз у Росії відбуваються серйозні економічні потрясіння, оскільки валюта країни стрімко обезцінюється, а Мінфін та Центробанк намагаються якось пом'якшити наслідки обвалу рубля.
Що відбувалось останнім часом?
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Центробанк Росії у вівторок підвищив облікову ставку з 8,5 до 12 % після того, як курс рубля відносно долара впав до свого мінімуму за понад 16 місяців.
«Це рішення було прийнято з метою обмеження ризиків для цінової стабільності», – заявив Центробанк після позачергового засідання раніше того ж дня.
Рубль з початку року втратив приблизно 30 % своєї вартості щодо долара, оскільки Москва бореться з наслідками падіння доходів від експорту, зростання імпорту та величезними воєнними витратами.
Чому зниження курсу рубля – це погано?
Якщо ви росіянин, для вас це просто означає, що вартість грошей у вашій кишені або на банківському рахунку зменшується, і ви можете купувати все менше і менше на ту саму суму коштів.
Держдеп США підтвердив участь військ КНДР у бойових діях проти України
Це вже відчувається пересічними росіянами – бізнесмен-пенсіонер Ігор Інкін заявив AFP цього тижня, що планує відмовитися від деяких звичних задоволень, таких, наприклад, як десерт, оскільки вартість рубля в його кишені продовжує падати.
«Ціни в магазинах ростуть, і нам доводиться коригувати витрати. Це дуже тривожно», – сказав Інкін.
«Ми відмовляємо собі в багатьох-багатьох речах... у солодощах і тому подібному».
Чому падіння рубля – це добре?
Якщо ви не росіянин, для вас це ознака того, що санкції та міжнародна ізоляція РФ після початку її повномасштабного вторгнення в Україну дають ефект, і чим довше це триватиме, тим більше шансів, що невдоволення президентом Володимиром Путіним зростатиме.
Що призвело до останнього зниження курсу?
Рубль постраждав від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, зокрема через санкції, які обмежують доходи Росії від нафти та газу, а з іншого боку, через відтік капіталу.
Крім того, існують ще два чинники, які посприяли нещодавньому дуже стрімкому падінню курсу.
По-перше, удари українських безпілотників по елітному діловому району Москви призвело до того, що російське суспільство нарешті усвідомило зростаючі ризики для економіки Росії.
По-друге, спостерігається невизначеність щодо того, як Міністерство фінансів Росії буде – якщо взагалі зможе – підтримувати обмінний курс на рівні приблизно 90 рублів за долар.
Сьогоднішнє підвищення процентних ставок є спробою зробити саме це.
Що означає підвищення облікової ставки?
Сергій Фурса, український фінансовий аналітик, сказав Kyiv Post: «Це спроба будь-якою ціною запобігти подальшій девальвації рубля.
У класичній економіці це працює так: після підвищення ставки інвестиції в країну стають привабливішими.
Це допомагає запобігти девальвації валюти, оскільки значна кількість капіталу надходить у країну через приплив так званих «гарячих грошей» для спекулятивних цілей».
Доктор Володимир Луговський, професор економіки Університету Індіани, сказав Kyiv Post, що Центральний банк також сподівається підтримати вкладників, сказавши: «Заощадження в рублях тепер більш привабливі, оскільки вони приносять більше відсотків, що стимулює заощадження і сприяє зміцненню курсу рубля».
Чи вдасться їм це?
Фурса вважає, що це малоймовірно – через санкції і те, що Росія зараз є не найпривабливішим місцем для інвестування, шанси на надходження великої кількості іноземних грошей є дуже незначними.
Він також наголосив на вагомості двох довгострокових чинників, які впливають на вартість рубля, вже згаданих вище – санкцій, що впливають на нафтогазові доходи Росії, та відтоку капіталу.
«Підвищення процентних ставок безпосередньо не вплине на ці фактори», – вважає Фурса. «Тому використання цього методу для запобігання девальвації рубля на тривалий період є сумнівним».
Як це вплине на росіян?
Що ж, окрім того, що вони не можуть дозволити собі солодощі та десерти, тому що рубль коштує менше, вони тепер ще й змушені долати наслідки підвищення процентних ставок.
Луговський каже: «Зрештою економічна активність падає, податкові надходження скорочуються, і якщо уряд хоче зберегти той самий рівень витрат – у випадку з Росією це означає фінансування воєнних дій – тоді профіцит бюджету зменшується або перетворюється на дефіцит.
Якщо ж уряд має дефіцит, він або залучає резерви, збільшує податкову базу, або вдається до запозичень».
Словом, для Кремля це не дуже хороша новина.