Австралійські високотехнологічні картонні дрони могли бути використані для вражаючого удару по російській авіабазі

Нещодавня атака українських безпілотників на військовий аеродром усередині Росії зачистив базу бойових літаків і став новим приводом збентеженості Кремля, який все ще стверджує, що повітряний простір РФ є надійно захищеним, але вагомих доказів того, що саме австралійські безпілотники, запущені українськими агентами в російському тилу, здійснили атаку, поки що бракує.

Служба безпеки України (СБУ) в неділю в коментарі  Kyiv Post повідомила, що запущені його оперативниками ударні безпілотники під час нічної атаки на військову авіабазу в Курській області РФ пошкодили чотири винищувачі Су-30, один винищувач МіГ-29, два ЗРК «Панцир-С1», а також радар зенітно-ракетного комплексу С-300. Як повідомив РБК-Україна неназваний офіцер СБУ, під час атаки було застосовано 16 безпілотників, 3 з яких були збиті. За його словами, операцію провели оперативники 13-го управління контррозвідки СБУ.

Більше по темі

Армія РФ використовує всюдиходи та мотоцикли для перевезення особового складу

Британська розвідка зазначає, що частіше за все таким транспортом російські війська користуються уночі.

Міністерство оборони Росії визнало факт нападу. Відео численних вибухів у районі авіабази «Курськ», зроблені в суботу вдень, поширились російськими соцмережами. Переважно повідомлялось про 10-15 окремих вибухів.

Військове джерело повідомило Kyiv Post, що «кілька десятків» російських військовослужбовців загинули або були поранені, а склади боєприпасів і військова техніка «серйозно пошкоджені». Одразу після атаки дані про те, який тип безпілотника використовували українці, не розголошувались.

У суботу вдень російський військовий блогер Fighterbomber опублікував допис, в якому говориться, що удари по «Курську» завдали безпілотники австралійського виробництва SYPAQ. Блогер вказав, що австралійським дронам вдалося подолати щільну протиповітряної оборони російського аеродрому завдяки тому, що вони зроблені з деревини і невеликі за розміром.

Мережа протиповітряної оборони Курського аеродрому, писав Fighterbomber, включала «стандартні» засоби створення перешкод для супутникових систем GPS і Starlink, пересувні зенітно-ракетно комплекси «Панцир», прожектори та кулемети, оснащені приладами нічного бачення та трасуючими боєприпасами.

Під час минулих атак на подібні захищені авіабази в глибині Росії зброєю, яка є перевагою Збройних сил України – комерційними безпілотниками китайського виробництва Murgin-5, модифікованим для транспортування вибухівки і розміром з невеликий літак – українці зазвичай обмежувались одним або двома апаратами. Практично всім іншим безпілотникам, які досі використовувала Україна, не вистачає дальності, аби вражати цілі вглибині Росії.

Прокремлівські інформаційні платформи в понеділок і вівторок наперебій стверджували, що український удар був неефективним і що комерційні супутникові знімки, зроблені після атаки, начебто засвідчили відсутність пошкоджень у літаків та інших об'єктів авіабази.

Тайлер Рогоуей, авіаційний аналітик, сказав, що за супутниковими знімками, зробленими Planet Labs Inc., неможливо визначити, чи був удар успішним. Станом на понеділок, 28 серпня, військовий аеродром Курська був порожній, про що свідчать ці знімки.

Станом на вівторок, окрім звіту Fighterbomber, жодне джерело не підтвердило, що дрони SYPAQ здійснили атаку на аеродром Курська.

Як відомо, Курськ з його військовим аеродромом розташований на відстані 100-120 км від підконтрольної Україні території. Якщо безпілотники SYPAQ справді атакували військову авіабазу Курська, вони майже напевно були запущені українськими агентами з місця (або місць) у Сумській області України, поблизу сильно мілітаризованого російського кордону або, потенційно, з місця на території Російської Федерації.

На відміну від БПЛА Murgin-5 і ще більших дронів, виготовлених з металу, дерев’яний SYPAQ розміром з альбатроса – це досить легкий апарат, який, згідно з повідомленнями військових ЗМІ, є фактично невидимим для більшості, якщо не для всіх російських систем ППО, які були розроблені для визначення місцезнаходження та перехоплення бойових літаків, майже повністю виготовлених з металу і вагою в кілька тонн.

Українські військові почали отримувати австралійські безпілотники навесні 2023 року. Безпілотник SYPAQ здатен нести вантаж вагою до 5 кг і може перебувати в повітрі від 1 до 3 годин (залежно від ваги корисного навантаження). Максимальний заявлений радіус дії цього дрона становить 120 кілометрів.

У березні 2023 року Канберра оголосила про постачання в Україну безпілотників SYPAQ в рамках військової допомоги Австралії Україні. БПЛА був розроблений у співпраці з австралійською армією. Виготовлений у Мельбурні та доправлений в Україну в розібраному вигляді, він виглядає як упаковка щойно куплених меблів IKEA.

Для знавців дронів із дистанційним керуванням і авіаконструкторів дрон SYPAQ виглядає дуже схожим на модель літака з бальсового дерева початку ХХ-го століття (до того, як її зібрали). До квітня оператори ЗСУ здійснили 60 вильотів картонних безпілотників.

Інформаційний канал Military TV у квітні повідомляв, що ЗСУ, ймовірно, використовуватимуть SYPAQ для доправлення зброї, для бомбардування та для розвідки. Незважаючи на те, що він виготовлений переважно з армованого картону, вкритого стійким до атмосферних впливів воском, повідомляється, що дрон керується «системою навігації військового класу, яка не потребує втручання оператора», – йдеться у сюжеті Military TV.

За стандартами російсько-української війни, в якій звичайний цивільний безпілотник з обмеженим радіусом дії може коштувати 10-50 000 доларів ще до дорогої модернізації для військового використання, ціна австралійського картонного безпілотника, готового до польоту, виглядає дуже сприятливою: від 670 до 3350 доларів (США), залежно від конфігурації та місії, повідомив Military TV. У березні одна австралійська газета повідомляла, що Україна отримуватиме 100 картонних наборів безпілотників на місяць.

Австралійський дрон за деякими показниками вигідно відрізняється від американського безпілотника Switchblade 300, меншого за розміром та складнішого літального апарату з меншим радіусом дії (до 10 км) і вартістю 6000 доларів за штуку, і це не рахуючи пускової установки вартістю 50 000 доларів.

Оператори комплексу С-300 української армії розповіли Kyiv Post, що українські військові вважають американський БПЛА відносно зручним у використанні, з високою влучністю завдяки напівавтономній технології націлювання, але з обмеженим радіусом дії та з боєголовкою, надто малою, щоб напевно пошкодити бронетехніку росіян, їхні транспортні засоби або військових у бункерах.