Ігор Жовква: На Мальті затвердимо "формулу миру" Зеленського та визначимося щодо Глобального саміту миру

Напередодні третьої зустрічі на рівні безпекових та політичних радників країн-партнерів України, яка відбудеться 28-29 жовтня на Мальті, Kyiv Post зустрівся з Ігорем Жовквою, відповідальним за зовнішню політику в Офісі президента. 

Він розповів, що активна підготовка до фінального перед Глобальним Самітом миру засідання триває. На Мальті зберуться понад 50 учасників, щоб фіналізувати формулювання 10 пунктів "формули миру" президента Володимира Зеленського, а також погодити дату та місце проведення Глобального Саміту миру, який запустить процес її реалізації.

Загалом у "польовій роботі" над "формулою миру" беруть участь представники понад 80 держав, які після зустрічі у Джидді дев'ять разів збиралися в Києві під керівництвом Андрія Єрмака. Вони представили плани з реалізації пунктів "формули миру", які й мають бути затверджені на Мальті. 

Тож тепер "формула миру" - це український план з урахуванням колективного внеску всіх 80 зацікавлених країн, каже Ігор Жовква.

Заступник голови Офісу Зеленського підтвердив, що на третій зустрічі радників з нацбезпеки варто очікувати "новачків", які доєднаються до колективного тиску на країну-агресора та власне виступлять гарантами юридичної сили "формули миру".

Як українська "формула миру" через понад рік від її представлення президентом Зеленським набуває практичного втілення, Ігор Жовква пояснив в ексклюзивному інтерв'ю Kyiv Post.

Зеленський в телефонній розмові з Байденом анонсував, що третя зустріч щодо української “формули миру” відбудеться на Мальті наприкінці місяця. Що ви наразі можете розповісти про цю подію?

Це вже буде третя зустріч на рівні радників з нацбезпеки та політичних директорів МЗС. Вона покликана принести певні практичні результати.

Перш за все, ми хочемо на цій зустрічі підбити підсумки роботи робочих груп. Відповідно до 10 пунктів “формули миру” було створено 10 робочих груп, і вони працювали на рівні послів у Києві. Вже відбулося дев’ять зустрічей, після зустрічі у Джидді керівник Офісу президента Андрій Єрмак скликав їх майже щотижня… На останній зустрічі, яка стосувалася сьомого пункту - відповідальності Росії за злочин агресії, та її фінансової відповідальності - були представники майже 80 країн. Кожна така група має відповідний план яким чином реалізувати цей пункт.

На яку кількість учасників у мальтійській зустрічі розраховує українська сторона?

Ми думаємо, що порівняно з Копенгагеном та Джиддою - нагадаю, у Копенгагені було 15 країн, у Джидді - 43, буде точно більше, ніж 50 країн. Про це ми можемо говорити, виходячі як з кількості країн, які працюють на рівні робочих груп, так і з кількості наших контактів на рівні Офісу президента.

Я говорю саме про фізичну присутність. Але є логістичні питання… Уявіть, що таке долетіти, наприклад, з Бразилії на Мальту. Проте у нас ще в Джидді була практика підключення онлайн. Тобто якщо представник буде онлайн, це також повноцінна участь радника з нацбезпеки у такій зустрічі.

Як розширилася географія учасників з моменту зустрічі у Джидді?

Я на постійному зв'язку з дипломатичними радниками. І це не лише європейські країни чи країни північноатлантичного простору. Це країни Африки, Азії, Латинської Америки… Тобто, ми не забуваємо про важливість більшого залучення країн Глобального Півдня.

Думаю, що на Мальті з'являться і представники тих держав та інституцій, які не були представлені у Джидді. Я говорю не лише про певні міжнародні організації, а про представників, скажімо, квазідержав… Побачимо, працюємо над цим.

Протягом останніх днів президент України, спілкуючись з лідерами країн, як от з президентом Байденом, президентом Макроном, канцлером Шольцом, президентом ПАР, прем'єр-міністром Норвегії, президентом Туреччини, еміром Катару, просить, щоб їхні радники з нацбезпеки були присутні на Мальті. Це важливо тому, що по поверненню з Мальти вони відзвітують своїм лідерам про те, що відбулося, а ті вже прийматимуть рішення щодо Глобального Саміту миру.

Чому така таємниця щодо учасників третьої зустрічі, особливо “новачків”?

Якщо говорити про Азію, будуть всі країни, які брали участь у попередніх зустрічах. Зокрема, це представники Індії, Японії, Індонезії.

А нові країни я не буду вам, вибачте, називати. Хай це краще буде сюрпризом для наших ворогів. Бо як тільки та чи інша країна отримує запрошення, і про це дізнається Росія, відразу починається спротив. Викликають посла цієї країни у Москві, йому дуже наполегливо пропонується не їхати на зустріч радників з нацбезпеки… Тож давайте не полегшувати роботу агресору.

Яке практичне значення матиме проведення Саміту миру та коли власне “формула миру” стане реальністю?

Саме Саміт миру, який буде інавгураційним, розпочне процес реалізації 10 пунктів “формули миру”. По кожному пункту є план, який затвердять спочатку радники, а потім лідери на Саміті.

Буквально наступного місяця після Саміту ми можемо почати зустрічі, наприклад, щодо Global Food Security. Вже є країни-лідери, як-от Туреччина, готові їх провести. Можемо далі продовжити зустрічі, наприклад, щодо ядерної безпеки, обміну полоненими, і хочемо, щоб країни Глобального Півдня також були присутні.

Війна Росії проти України - це все таки війна в Європі, яка більше стосується наших сусідів. У чому інтерес більш віддалених країн підключення до роботи у такій платформі?

Наслідки російської агресії відчувають всі країни світу. Наприклад, Президент України у травні був у Джидді, на саміті Ліги арабських держав. У своєму виступі перед 22 учасниками він розповідав про російську агресію в Україні, ситуацію на полі бою.

А потім виступали арабські лідери, і кожний з них говорив, що їхня країна відчуває наслідки російської агресії. Десь суттєво зросли ціни на пальне, десь суттєво зросли ціни на продукти харчування, десь не вистачає українського зерна, тому що Росія заблокувала три найбільші українські порти на Чорному морі, і зараз кількість зерна є меншою, ніж вона була до війни.

Так, вони (росіяни - ред.) на рік відкрили цю ініціативу (“зерновий коридор” - ред.), Україна встигла експортувати 32 мільйони тон зерна, а потім росіяни її закрили. Зараз ми маємо альтернативні маршрути, продовжуємо експорт, але він суттєво менший, і цю нестачу зокрема відчувають країни Африки.

Ще приклад: президент ПАР Сиріл Рамафоса був у Києві, спілкувався з нашим президентом, а потім відвідав Москву та так званий економічний форум у Санкт-Петербурзі, де Путін запропонував йому подачку у вигляді одного мільйона тон зерна безкоштовно. Він відповів: “Ні, пане Путін, я не хочу вашого мільйона тон, я хочу відновлення української ініціативи Grain from Ukraine. Так це теж про “формулу миру”, її другий пункт Global food security.

Або Global Environmental Protection тобто екологічні наслідки, які відчуває не лише Україна і не лише наш регіон.

Так само порушення Статуту ООН - це глобальна проблема для всіх країн і, перш за все, для країн-засновниць ООН.

Щодо п’ятого пункту “формули миру” - наприклад, представник Китаю каже, що Китай виступає за цілісність всіх держав, і України, зокрема.

І подивіться, вже зараз практично немає альтернативних “формул миру”. Раніше президент Рамафоса говорив про свої пропозиції, а після того, як його радник з нацбезпеки побував на наших заходах, він про це вже не говорить. Немає вже альтернативних планів від Бразилії… Так, Китай ще говорить про якісь свої плани, але китайський представник був у Джидді і чітко сказав: “Нам потрібна наступна зустріч подібного формату”.

Ви зазначили, і Президент також говорив, що окремі країни можуть мати свою думку щодо тих чи інших пунктів “формули миру”. Наскільки наша держава готова дискутувати та прислухатися до порад партнерів у певних пунктах?

Дійсно, формулювання можуть обговорюватись, тобто кількість та суть пунктів не зміниться, але формулювання можуть бути виписані з урахуванням позицій інших країн. Ми не відкидаємо жодні раціональні пропозиції.

Наприклад, Китай у своєму мирному плані каже, що одним з принципів має бути територіальна цілісність та суверенітет.  Це прямо співпадає з п’ятим пунктом нашої “формули миру”. Або коли Китай говорить, що жодна ядерна держава світу не має права загрожувати застосуванням ядерної зброї неядерній державі, включаючи Україну - це співпадає з нашим першим пунктом. Таким чином ми беремо до уваги всі раціональні пропозиції.

Саме на зустрічі в Мальті ми маємо відшліфувати формулювання кожного пункту, а також плани дій по кожному пункту "формули миру" з урахуванням усіх позицій, зібраних у робочих групах від 80 країн.

І всі країни-учасники згодні з загальною ідеєю української “формули миру”, і ніхто не каже, що вона не потрібна - ані Бразилія, ані Індія, ані Китай, ані Південна Африка, ані Саудівська Аравія.

А пропозиції надходили і продовжують надходити. Час до зустрічі ще є, тому будемо все враховувати і приймемо узгоджений варіант. Потім разом будемо реалізовувати з першого по дев'ятий пункти і вийдемо на десятий, який говорить про фіксацію результатів війни, укладання відповідного документа.

Що мається на увазі під реалізацією? Тобто окрім декларації правильних цінностей та ідей, яку юридичну силу матиме “формула миру” і як в її імплементації можуть допомогти партнери України?

Розповім на прикладі зусиль щодо виведення російських військ із Запорізької АЕС – найбільшої атомної станції в Європі та третьої за величиною у світі. Немає у жодній країні світу АЕС, яка контролюється збройниими силами іншої країни. Цю позицію підтримують і Китай, і Сполучені Штати, і Велика Британія, і Японія...

Якщо всі країни-учасники розробки “формули миру” схвалять це формулювання  і почнуть тиснути, то агресору нічого не залишиться як вивести свої війська звідти.