Україна виконала ще одну вимогу на шляху до початку перемовин щодо членства в Європейському Союзі.

17 жовтня парламент підтримав важливий закон у сфері боротьби із відмиванням коштів. Його називають законом про РЕР - про політично значущих осіб (politically exposed person). Окрім ЄС, посилення фінансового моніторингу PEP від української влади очікували і в МВФ.

Попри те, що в Україні вже діяло законодавство щодо РЕР, його оновлення відповідно до вимог ЄС викликало жваву дискусію серед тих діячів, які потрапляють під цей статус. Їх збентежив так званий пожиттєвий статус  РЕР для них та можливі труднощі для їхніх родичів чи майбутніх бізнес-партнерів.

Advertisement

Тому деякі представники парламенту пропонували відтермінувати дію закону до вступу України в Євросоюз. Але це викликало критику з боку міжнародних партнерів. Тому довелося відмовитися від цієї ідеї.

Зеленський перебуває з візитом в Албанії
Більше по темі

Зеленський перебуває з візитом в Албанії

Зеленський візьме участь у саміті України та Південно-Східної Європи.

Що пропонує закон

Статус РЕР для окремих категорій осіб, які виконують визначні публічні функції, був введений ще в кінці 2019 року. Таких осіб розглядають як таких, стосовно кого існує підвищений ризик скоєння фінансових злочинів. Це може стосуватися відмивання грошей, незаконного збагачення або ж фінансування тероризму.

Advertisement

Згідно із законодавством, ці особи, їхні родичі (дружина, чоловік, батьки, діти) та навіть ділові партнери підпадають під суворий фінансовий моніторинг з боку банків та інших фінансових установ. У разі виявлення підозрілих фінансових операцій або коли РЕР не може пояснити походження грошей, її рахунки чи рахунки її родичів/партнерів можуть бути заблоковані.

Україна не є новаторкою в цьому питанні. Подібне законодавство імплементоване у багатьох країнах світу, зокрема у державах ЄС. Як зазначає сайт Єврокомісії, «заходи, передбачені FATF (The Financial Action Task Force), спрямовані на забезпечення того, щоб приватний сектор, на який поширюються Рекомендації FATF, ставився до публічних діячів відповідно до ризику, який вони представляють, і вживав додаткових заходів, необхідних для зменшення цього ризику».

Advertisement

Та з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 р. народні депутати вирішили підправити закон про РЕР, замінивши пожиттєвий статус на трирічний. Тобто проводити фінмоніторинг таких осіб у випадку затвердження такого варіанту закону можна було б лише протягом трьох років з моменту звільнення. Таким чином змінити норму закону запропонував депутат Григорій Мамка від забороненої проросійської партії «Опозиційна платформа – За життя».

Виправляти помилку довелось невідкладно, в очікуванні результатів звіту Єврокомісії щодо виконання Україною важливих реформ.

Advertisement

Під визначення РЕР потрапляє значна частина державних службовців України: президент, прем’єр-міністр, міністри та їхні заступники, керівник Офісу президента та його заступники, народні депутати, голови та судді Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів, керівники правоохоронних органів, Головнокомандувач Збройних Сил України, члени керівних органів політичних партій та інші особи. Це лише короткий список українських РЕР.

Також цей статус мають і ті особи, які працювали на цих посадах до прийняття закону.

Віцеспікер парламенту та депутат Олександр Корнієнко в коментарі Kyiv Post сказав, що таких осіб нараховується приблизно 10 тисяч, а можливо й більше.

Але говорити, що ці особи отримали довічний статус РЕР не зовсім коректно. Закон пропонує, щоб після звільнення особа зі статусом РЕР перебувала під фінансовим контролем протягом 12 місяців. Якщо за цей час до її операцій в банках чи інших фінустановах не виникне питань, вона буде обслуговуватись на тих умовах, що й звичайні клієнти банку. До того ж у вересні Національний банк дозволив проводити фінансові операції без пояснення джерел статків в одній установі з 200 тис. грн на квартал до 400 тис. грн на місяць.

Advertisement

«Якщо з часом у такої особи з'являться підозрілі чи великі фінансові операції, то стосовно неї можуть здійснити поглиблений аналіз. І це не означає, що депутату першого скликання парламенту банк заборонить перераховувати своїй дитині 100 гривень на обід», - пояснює в розмові з Kyiv Post депутатка від фракції «Слуга народу» Ольга Василевська-Смаглюк.

Advertisement

Олександр Калітенко, юридичний радник Transparency International Ukraine, зазначає, що закон не передбачає посиленого контролю за операціями, що відбулися або відбудуться до набуття законом чинності:

«Посилений моніторинг для тих РЕР, які пішли з політично значущої посади понад 3 роки тому, буде стосуватися лише операцій, зроблених вже після набуття чинності законом. Тобто не буде оскарження вже проведених попередніх транзакцій. Наприклад, ніхто не буде забирати кошти з попередніх переказів на картку нового РЕР».

Якщо ж банк чи фінустанова буде відмовляти РЕР в обслуговуванні, Національний банк буде штрафувати їх до 1,7 млн грн або 10 млн грн відповідно.

Все залежить від Національного банку

Але складно стверджувати, що законодавство про РЕР не створить таким особам додаткові проблеми. Голова Національного банку Андрій Пишний визнає, що українські банки, особливо державні, можуть надавати не найкраще обслуговування для РЕР.

«Я чудово розумію, звідки такі очікування. Ми маємо не найкращий досвід дуже формального підходу з боку низки банків до обслуговування РЕР, зокрема встановлення всім без винятку необґрунтовано високого  рівня ризику. Однак ситуацію змінюємо. І ситуація змінюється. І саме цей закон фіксує механізми, які нівелюють такий формальний підхід, вжиття щодо РЕР непропорційних заходів», - запевняє він.

За його словами, українські банки знають, як працювати із ризикоорієнтованим підходом, оскільки перші відповідні рекомендації Нацбанк надав ще у 2021 році. «В 2023 році ми вже внесли відповідні зміни до своїх нормативно-правових актів, провели  велику роз’яснювальну роботу з банками. Тому можу повторити ще раз сказане банкам, що НБУ надалі не потерпить підходу, коли найкращий спосіб уникнути клопоту з РЕР, це взагалі відмовити їм в обслуговуванні», - сказав Пишний.

Тому як буде виконуватись цей закон, здебільшого залежить від Нацбанку та його контролю.

Корнієнко вважає, що було б непогано створити гарячу лінію для РЕР, які могли б на пряму звертатися до Нацбанку у разі виникнення проблем із обслуговуванням в банках. Він розповів, що як РЕР особисто не стикався з подібними труднощами. У його дружини також не виникало проблем, але 3-4 рази на рік банк просить у них додаткову уточнюючу інформацію. «Та рахунки нам не блокували», - стверджує депутат.

Що скаже ЄС?

Ольга Стефанішина, віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, говорить, що повернення регулювання щодо РЕР було предметом детальних  дискусій впродовж останніх кількох місяців - на урядовому, на парламентському майданчиках за участі Єврокомісії, міжнародних експертів.

«Результат був очевидний: змінювати стандарти FATF для України не будуть. На жаль, ми ще не стали країною з таким рівнем верховенства права, який дозволив би переконати країни FATF змінити свої правила (нагадаю, членами FATF є 37 держав та 2 регіональні організації, зокрема ЄС)», - зазначає міністерка.

Тепер український уряд очікує рішення Єврокомісії. За попередньою оцінкою, Україна виконала всі 7 вимог, поставлених перед нею. Але чи виконані вони успішно - відкрите питання.

Депутат Корнієнко каже, що письмовий звіт Єврокомісії, можливо, буде отриманий у листопаді. Тоді ж стане відомо, чи готовий ЄС почати з Україною перемовини про членство.

Коментарі (0)

https://www.kyivpost.com/assets/images/author.png
Напишіть перший коментар до цього!