У столиці Грузії вже багато днів і ночей тривають масштабні протести проти відверто проросійського уряду та його спроб наслідувати російським деспотичним методам управління державою.

Тисячі протестувальників вийшли на вулиці Тбілісі, де їх брутально намагалися розігнати грузинські правоохоронці. Це дуже нагадує проєвропейські, антимосковські протести в Києві наприкінці 2013 – на початку 2014 років, відомі під назвою «Євромайдан» або Революція Гідності.

Advertisement

Але велелюдні масові протести в грузинській столиці також нагадують протести у Мінську та інших білоруських містах після того, як мінський деспот та московський холоп Олександр Лукашенко сфальсифікував президентські вибори в серпні 2020 року. Намагаючись зберегти контроль над Білоруссю, він жорстоко придушив мирні протести та розправився із залишками опозиції, незгодної з його авторитарними методами правління та залежністю від підтримки з боку Кремля.

Росія використовує Молдову для випробувань своїх нових технологій впливу та втручання
Більше по темі

Росія використовує Молдову для випробувань своїх нових технологій впливу та втручання

За словами очільника МЗС Молдови, технології випробовують на Молдові, аби застосувати їх пізніше в інших країнах.

Зараз, коли грузини борються за своє право інтегруватися до Європи, офіційний Київ знову з незрозумілих причин зберігає мовчання, жодним чином не коментуючи події у Тбілісі, як це було й у випадку з білоруськими протестами 2020 року.

Advertisement

Ми дуже добре розуміємо, що адміністрація Зеленського наразі зосереджує свої зусилля на протидії геноцидній війні, яку Росія веде проти України, і що Київ відчайдушно намагається переконати Захід посилити та пришвидшити підтримку України, яка героїчно бореться за своє існування.

Але те, що Зеленський та його найближче оточення жодним чином не дають зрозуміти, що вони стоять пліч-о-пліч із білоруською демократичною, проукраїнською опозицією в її боротьбі проти диктатури Лукашенка, який дозволив Росії перетворити його вотчину на плацдарм у війні проти України, стає все більш очевидною плямою на репутації президента.

Advertisement

І тепер Зеленський і його команда роблять те саме щодо Грузії. Замість того, щоб виступити на підтримку проєвропейських і проукраїнських сил, які протистоять ледь завуальованій проросійській політиці тих, хто перебуває наразі при владі у Тбілісі, він і його речники воліють і далі зберігати мовчання.

А коли востаннє Київ висловлював занепокоєння через стан здоров’я грузинського політв’язня, екс-президента Грузії, українського громадянина та реформатора Міхеїла Саакашвілі?

Така позиція викликає занепокоєння і є абсолютно неприйнятною з огляду на те, які цінності декларує президент Зеленський, більше того, вона є політично недоречною й ганьбить Україну.

Advertisement

Зеленський вдало позиціонував себе не лише як захистника України від агресивного російського імперіалізму, але й, у ширшому сенсі, як захисника західних демократичних цінностей.

Тож який сенс пропонувати цей образ країнам-союзницям у північноатлантичних структурах і міжнародних демократичних організаціях і водночас дистанціюватися від тих, хто значно ближче до тебе також стикається з імперськими апетитами Росії: Білорусі, Грузії та, якщо на те пішло, навіть Молдови, яка, безперечно, вітала би більш тверду підтримку з боку України на цьому етапі?

І останнє, але не менш важливе. Офіційний Київ повинен бути більш послідовними та уникати подвійних стандартів у своєму ставленні до бійців добровольчих батальйонів – білоруських, грузинських, навіть російських – які воюють проти деспотичної Росії пліч-о-пліч із воїнами Збройних сил України.

Advertisement

Лідери демократичних сил Білорусі, Грузії, Молдови та Росії наголошують на необхідності подальшої всебічної підтримки України, адже від того, чи здобуде вона перемогу над путінською Росією, залежить і їхнє майбутнє.

Отже, президенту Зеленському та його команді давно пора взяти на себе відповідальність і в цій важливій сфері, інакше вони ризикують бути звинуваченими у застосуванні подвійних стандартів та у недобросовісному переслідуванні власних інтересів на шкоду інтересам держави.

Основний меседж полягає в тому, що якщо ви хочете, аби світ визнав вас лідером боротьби проти російського імперіалізму, покажіть, що ви ведете цю боротьбу спільно із вашими найближчими союзниками, які теж виступають проти імперського панування Росії. Не залишайтеся осторонь, натомість продемонструйте лідерство, якого час вимагає від вас, у власному регіоні.

Advertisement