Власне, зараз вже нікого не здивує, що Кремль проводить активні операції проти Польщі, де в неділю, 18 травня, відбудеться перший тур президентських виборів.
У середу, 7 травня, в кампусі Варшавського університету сталося жорстоке вбивство. Мешко Р., 22-річний громадянин Польщі, сокирою вбив співробітника університету. Влада швидко відреагувала і затримала злочинця.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Соціальні мережі одразу ж заполонило неправдиве твердження, що нападником був трохи старший за віком громадянин України. Цю дезінформацію поширював, зокрема, Coolfon – анонімний профіль на платформі X із десятками тисяч підписників, який регулярно публікує антизахідний та антиукраїнський контент.
Того ж тижня поширилась інформація про те, що Об’єднання українців у Польщі надсилає скульпторам пропозиції щодо проєктування пам’ятника на честь українських націоналістів, відповідальних за “Волинську різанину”, під час якої було вбито багато поляків. Це відбувається саме тоді, коли відбувся прорив у польсько-українському діалозі щодо Волині – українська влада надає дозволи на проведення ексгумаційних робіт. Об’єднання українців у Польщі заперечує, що надсилало такі пропозиції, а при уважному розгляді виявляється, що вони надійшли з дещо зміненої, фальшивої адреси електронної пошти.
Після майже десятирічної перерви урядовці США з’явилися на економічному форумі Росії
Обидва ці інциденти пов’язані з Україною і сталися незадовго до президентських виборів. Однак гібридні та когнітивні операції Росії, спрямовані проти польських демократичних процесів, є набагато масштабнішими. «Вже тривалий час ми спостерігаємо кібератаки, які здійснюються безпосередньо або інспіровані російськими та білоруськими спецслужбами. Це і атаки на критичну інфраструктуру, і операції в інформаційному просторі. Цього року ці дії посилилися напередодні президентських виборів», – сказав в інтерв’ю Kyiv Post віце-прем’єр-міністр, міністр цифрових справ Польщі Кшиштоф Гавковський. У Росії на Польщу повісили ярлик ворожої країни. Спосіб дій Москви включає не лише відкриту підтримку проросійських політиків, які користуються мінімальною підтримкою в Польщі, а й використання соціальної напруженості, широке поширення дезінформації, спроби підірвати довіру до державних інституцій, західних альянсів і цінностей, а також ворожі кібероперації.
Гібридні операції Росії проти польських виборів
«Щодня ми відбиваємо кібератаки і повідомляємо на різні платформи про випадки дезінформації та видавання себе за кандидатів на виборах. Мета очевидна – дестабілізувати суспільні настрої, посилити поляризацію суспільства та підірвати довіру до держави», – розповів Гавковський в інтерв’ю Kyiv Post.
Сьогодні, особливо в інтернеті, наративи часто переважають над фактами. Звичайно, не всі випадки дезінформації походять з Росії. Багато фейкових новин створюються в рамках політичних або бізнес-кампаній, а конфлікти в суспільстві є природними і мають багато різних причин. Незалежно від того, чи це культурні, класові чи інші причини, Росія не лише підживлює їх – вона отримує від них вигоду. Яких заходів вживає польська держава?
«Цього року Польща інвестуватиме в кібербезпеку більше, ніж будь-коли раніше. Ми посилюємо захист державних установ і підтримуємо органи місцевого самоврядування, які керують доступом до води та електроенергії. Ми інтенсифікуємо навчання і запустили проєкт «Виборча парасолька», який активно бореться з дезінформацією та захищає демократичний виборчий процес від іноземного втручання та дестабілізації», – додав Гавковський.
Ми бачили докази залучення Росії до кампанії Brexit та каталонського сепаратистського руху. Було б дивно, якби їх не було в сусідній Польщі, яка роками активно підтримувала Україну та опозиційні рухи в Білорусі та Росії. Спроби втручання у вибори, державні функції та публічні дебати – як у кіберпросторі, так і в інформаційній сфері – вже давно присутні в польському публічному дискурсі і стали частиною місцевого ландшафту. Поряд із реальною загрозою польські політики часто звинувачують один одного в роботі на користь Росії, але ці звинувачення в більшості випадків є безпідставними. На жаль, це сприяє зростанню суспільної апатії. Адже багато разів повторювані хибні тривоги притупляють пильність – особливо, коли спалахує справжня пожежа. Єдиний, хто від цього виграє, – це палій.
Перший тур президентських виборів у Польщі відбудеться 18 травня, а другий – за два тижні. Інциденти, подібні до описаного на початку цього тексту, ймовірно, будуть траплятися знову, хоча навряд чи ми побачимо таку ж гостру кризу, як та, що нещодавно спостерігалася в Румунії.

