Історичний спір щодо спадщини Української повстанської армії (УПА) часів Другої світової війни знову загострив польсько-українські відносини, причому аналітики зазначають, що ця тема поступово змінює хід передвиборчого процесу в Польщі.
У Польщі УПА вважають відповідальною за масові вбивства десятків тисяч поляків на Волині та у Східній Галичині, тоді як багато українців сприймають її як символ антирадянського опору.
У чому полягає суперечка щодо УПА?
Остання суперечка розпочалася після того, як президент Володимир Зеленський назвав український військовий підрозділ на честь «Героїв УПА», що викликало критику з боку Польщі.
У відповідь польський президент Кароль Навроцький позбавив Зеленського найвищої нагороди — Ордена Білого Орла, що викликало ще більшу критику.
«Більше ніхто й ніколи не буде диктувати українцям, яких героїв шанувати, які свята відзначати чи яку історію вивчати. За це право свободи власного вибору та національної незалежності наші предки боролися сотні років, і саме за це сьогодні проливають кров наші воїни», — заявив керівник Офісу президента Кирило Буданов, який раніше обіймав посаду начальника Головного управління розвідки Міністерстві оборони України (ГУР).
Косіняк-Камиш заявив, що «з Бандерою» Україна не вступить до ЄС
Для проєвропейського уряду прем’єр-міністра Дональда Туска роздмухування конфлікту з Україною загрожує напруженням у її відносинах із одним із найважливіших союзів під час війни.
Туск закликав обидві сторони знизити напругу, назвавши ескалацію риторики «стратегічною помилкою».
Від суперечок через події Другої світової війни до сучасних політичних колізій
У вівторок видання Politico зазначило, що це питання дедалі більше вплутується у внутрішню політику Польщі перед виборами 2027 року.
Націоналістична партія «Право і справедливість» (PiS), яка підтримує Навроцького, дотримується жорсткішої лінії щодо Києва, а дедалі більше невдоволення присутністю приблизно 2 мільйонів українців у Польщі зробило Україну ключовою темою передвиборчої кампанії.
Зеленський припустив, що позбавлення його польської державної нагороди пов’язане з внутрішньою політикою: «У них вибори у 2027 році. Ми тут ні до чого, це їхня внутрішня справа».
Однак Навроцький заявив, що суперечка «зовсім не стосується внутрішніх питань Польщі», і що Польща може заблокувати вступ України до ЄС, якщо Київ не визнає масові вбивства та не вибачиться.
Аналітики, на яких посилається Politico, зазначають, що ця суперечка стала політично вигідною для націоналістичного табору Польщі, допомагаючи консолідувати правих виборців.
Рената Менковська-Норкіене, політологиня Варшавського університету, сказала Politico, що, на її думку, Навроцький побачив можливість скористатися зміною настроїв щодо українців.
«Президент усвідомив, що суспільні настрої стали більш негативними щодо України та українців, і дійшов висновку, що нічим не ризикує. Суперечка через історію дозволяє йому об’єднати навколо себе праві та націоналістичні кола, і це буде важливо напередодні виборів», — сказала вона.
Politico зазначило, що підтримка України в Польщі охолола порівняно з тією солідарністю, яку вона виявляла на початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Праві політики посилили антиукраїнську риторику, а опитування свідчать про зміну настроїв громадськості.
«Ми розуміємо, що Україна перебуває у стані війни, і ми хочемо, щоб Україна перемогла у цій війні проти Росії, але ми не можемо допустити, щоб Польщу та поляків так зневажали», — заявив Рафал Бохенек, депутат і речник партії «Право і справедливість» (PiS).
PiS продовжує критикувати Туска та його уряд за надто м’яку позицію щодо України, обіцяючи зайняти жорсткішу позицію, якщо партія повернеться до влади наступного року.
«Польське суспільство позбувається певного ідеалізму — уявлення, що з Україною можна щось побудувати на основі партнерства. Ми бачимо, що це неможливо. Тож відтепер мають бути лише тверді, прагматичні інтереси», — заявив Аркадіуш Мулярчик, депутат Європейського парламенту від партії «Право і Справедливість».
51,9% респондентів, опитаних компанією «Polish Research», заявили, що їхнє ставлення до України та Зеленського погіршилося після його рішення присвоїти військовому підрозділу найменування, пов’язане з УПА.
Наростання напруженості в Києві
Напруженість наростає і в Києві.
Оголошуючи про створення Національного пантеону на честь героїв України, Зеленський заявив, що «ніхто й ніколи не буде наказувати, як нам жити, як говорити, кого нам любити, кому бути вдячними і яких героїв шанувати».
Керівник адміністрації Зеленського Буданов назвав це протистояння «серйозною помилкою», тоді як аналітики зазначають, що подолати розбіжності між Варшавою та Києвом буде й надалі складно, оскільки історія та політика дедалі більше переплітаються.
Тадеуш Іванський, керівник відділу Білорусі, України та Молдови в польському державному аналітичному центрі «Центр східних досліджень», заявив, що подолати розбіжності між польською та українською точками зору буде надзвичайно складно.
За його словами, Зеленський вже витримав «величезний тиск Росії», а також тиск президента США Дональда Трампа, який намагався змусити його піти на поступки. Порівняно з цим, тиск з боку Польщі щодо питань, пов’язаних з УПА, «практично не відчутний».
У статті Politico містяться висловлювання багатьох польських політиків, які наголошують на історичній відповідальності та жорсткій політиці щодо Києва, тоді як аргументи української сторони, окрім офіційних заяв Зеленського та Буданова, отримали порівняно менше аналітичного простору.
