Ядерні ризики раз по раз зростають. Російський ядерний шантаж та використання окупованої найбільшої атомної електростанції в Європі (і третьої в світі) в Запорізькій області як прикриття для артилерії, зокрема, для обстрілів Нікополя та українських позицій у Дніпропетровській області піднімають ризики ядерної ескалації на новий рівень.

Недарма президент США Трамп наголошував, що перемовини з Росією про припинення вогню неодмінно включають обговорення статусу «Великої станції» – її деокупації, або, принаймні, демілітаризації. Йшлося якраз про Запорізьку АЕС, яка має 6 реакторів, збудованих у 1980-х - 1990-х.

Advertisement

A Russian serviceman patrols the territory of the Zaporizhzhia Nuclear Power Station in Energodar on May 1, 2022. The Zaporizhzhia Nuclear Power Station in southeastern Ukraine is the largest nuclear power plant in Europe and among the 10 largest in the world. *EDITOR'S NOTE: This picture was taken during a media trip organised by the Russian army.* (Photo by Andrey BORODULIN / AFP)

Україна уклала зі Швецією угоду про закупівлю 16 винищувачів Gripen E
Більше по темі

Україна уклала зі Швецією угоду про закупівлю 16 винищувачів Gripen E

Україна та Швеція підписали угоду про закупівлю 16 винищувачів Gripen E. Перші літаки Gripen C/D українські Повітряні сили отримають на початку 2027 року.

Втім, Україна вже готується до можливих проблем. Вона має великий досвід  подолання наслідків ядерних аварій, саме завдяки роботі з ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС.

Advertisement

Зокрема, в Україні був створений унікальний Національний науковий центр радіаційної медицини при Національній академії медичних наук.

Kyiv Post завітав туди і побачив центр зсередини.

Ця велика будівля – поліфункціональна установа, унікальна в своїй роботі. Тут одночасно ведуть наукові дослідження, пов’язані з впливом радіації на організм людини, і в той же час проводять діагностику, обстеження та лікування  хвороб, спричинених впливом радіації.

Будівля ННЦРМ. Фото Сергія Костежа, Kyiv Post

Advertisement

“Цей центр є провідною науковою та медичною установою, яка займається протидією наслідкам іонізуючого випромінювання для здоров’я. Ми розробляємо та вдосконалюємо методи лікування захворювань, спричинених радіаційним впливом, зокрема — в тому числі від низьких доз, у тому числі й у дітей.

За останні 40 років ми накопичили великий обсяг знань і досвіду. У 1993–94 роках ми брали участь у навчаннях НАТО, присвячених протидії ядерним загрозам, а в 1998 році приєдналися до REMPAN — глобальної мережі центрів ВООЗ для реагування на радіаційні аварії”, – каже директор закладу Дмитро Базика. 

Дмитро Базика. Фото "Радіо Свобода"

Advertisement

Вчені центру, який був збудований ще у 1990-х, створили базу постраждалих від аварії на ЧАЕС та їхніх дітей і щороку їх безкоштовно обстежують, що виявити зміни в стані їхнього здоров’я.

Обладнання ННЦРМ. Фото Сергія Костежа, Kyiv Post

Крім того, тут проходять обстеження ті, хто працює в Чорнобильській зоні. Тож ми з моїм колего Джеремі Діраком також вирішили пройти курс обстеження. Починається він із цього апарату, який вимірює наявність радіації на одязі.

Перша черга вимірювань. Фото Сергія Костежа, Kyiv Post

Якщо радіація не виявлена, можна проходити далі. Якщо ж одяг забруднений, людину роздягають і миють спеціальним розчином, а одяг знищують.

Advertisement

Кімната очистки та зміни одягу. Фото Сергія Костежа, Kyiv Post

В нашому випадку настає наступний етап – вимірювання радіації всередині тіла. Воно проводиться тут – у камері з металевими стінками товщиною 20 сантиметрів.

Металева камера-детектор. Фото Сергія Костежа, Kyiv Post

Металева камера-детектор зсередини. Фото Сергія Костежа, Kyiv Post

Advertisement

Це зроблено для того, щоб не пропускати жодні речовини ззовні, поки пацієнт  перебуває всередині. Вчений Віктор Морозов пояснює, що до чого з цією камерою.

“Вона унікальна тим, що ми можемо заміряти мінімальну активність цезію, це раз, і побачити розподілення цезію в організмі. Наприклад, буває так, що при вдиханні радіоактивного пилу аерозолі затримуються в легенях, і ми можемо побачити місце, яке займає цезій. … Камера – це гама-спектрометр, тобто тут людину поміщають у захищений «будиночок», який не пропускає випромінювання”, – пояснює Морозов.

Віктор Морозов. Фото Сергія Костежа, Kyiv Post

“В цій камері відбувається вимірювання вмісту цезію в організмі, який надходить з їжею. Чому цезій? М’язи людини складаються з білка. Білок – це калій. Калій і цезій, по хімії, мають однакову валентність. Тож коли формується молекула білка, з землі рослина тягне калій, і разом з ним – цезій.  Під час вживання грибів і ягід, а також коров’ячого молока цезій вже потрапляє  в організм”, – зазначає Морозов.

Мій колега Джеремі Дірак заходить всередину. Процедура вимірювання триває 10 хвилин.

“Для мене це справді цікавий досвід — вийти з камери! Бачити, як двері повільно відчиняються. Але коли ти всередині, тобі не здається, що щось відбувається. Я відчував якусь вібрацію, але, можливо, це була моя уява. Я не бачив, щоб якісь машини рухалися, жодних сигналів, спалахів, вогнів — нічого подібного. Але це захопливо, бо мова йде про радіацію — тиху й невидиму, і машини працюють з нею так само — невидимо”, – каже Джеремі. 

Джеремі Дірак в камері під час вимірювань. Фото Сергія Костежа, Kyiv Post

Вміст цезію в організмі Джеремі – природний, але не для американця, а для жителя України. Втім, не підвищений. А от калій – в ідеальному стані.

“В таблиці добре видно кількість цезію ц 163 Бекереля. І калію більше 5000. По калію це норма, я б сказав ідеально. По Цезію – в цілому нормально для жителя України, норма від 50 до 200. Підвищена доза – вище 1500”, – каже Морозов.

Дірак після вимірювань. Фото Сергія Костежа, Kyiv Post

Центр існує давно, і попри проблеми з фінансуванням його наукові співробітники роблять усе для підтримання роботи на належному рівні.

“Ми проводили навчання на випадок надзвичайної ситуації на Запорізькій АЕС. У випадку будь-якої позаштатної ситуації, ми працюватимемо  як вузькоспеціалізований медичний заклад найвищого рівня, що надає висококваліфіковану допомогу. Маємо 534 ліжка, відділення інтенсивної терапії та понад 1000 кваліфікованих лікарів”, – каже Базика.

За словами Ярно Хабіхта, голови представництва ВООЗ в Україні, вона у цій сфері має дуже великий потенціал, але кадри потребують оновлення. Як і деяке обладнання.

«Сьогодні ми передали центру нове обладнання, в тому числі дозиметри. Ми співпрацюємо з цим центром вже понад 20 років. Під час війни багато гуманітарних організацій завезли сюди дозиметри, і ми дбаємо про те, щоб це був навчальний центр, де весь персонал вміє користуватись обладнанням.Ми вже надали технічну підтримку понад 100 таким центрам. З 24 лютого 2022 року вони активно займаються хімічними та радіологічними дослідженнями. Цей центр — одне з головних джерел знань ще з часів Чорнобиля. Але потрібно, щоб молоде покоління приходило сюди навчатися. Цього тижня у тренінгах беруть участь фахівці з Рівного, Хмельницького, Запоріжжя. І їх треба більше», – каже Хабіхт.

Голова ВООЗ в Україні Ярно Хабіхт (зліва) при передачі нового обладнання від ВООЗ для потреб ННЦРМ. Фото Сергія Костежа, Kyiv Post

В Україні таких наукових центрів, які поєднують наукову роботу з медициною, – кілька десятків тільки в рамках системи галузевих Академій наук та Національної академії наук. Втім, їхня подальша доля залежить від фінансування та можливості оновлювати кадри, а також від співпраці з міжнародними контрагентами.