Польща знову запроваджує тимчасовий контроль на кордонах з Німеччиною та Литвою, заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.
За його словами, контроль набуде чинності в понеділок, 7 липня.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
«Ми вирішили відновити тимчасовий прикордонний контроль між Польщею та Німеччиною, а також Польщею та Литвою», — повідомив Туск у вівторок.
Цей крок є відповіддю на те, що німецька влада висаджує мігрантів на кордоні, аби ті поверталися до Польщі. Згідно з правилами ЄС, мігранти мають просити притулку в першій країні Євросоюзу, до якої вони в’їжджають.
Німеччина вже повернула до Польщі десятки мігрантів, які, за словами німецької влади, в’їхали до Німеччини нелегально.
Позиція терпіння вичерпана
Це обурило польський уряд і призвело до запровадження прикордонного контролю.
“Я попереджав німців ще в березні; я кілька разів говорив про це з новим канцлером”, — сказав Туск. «Я зазначив, що терпляча позиція Польщі після того, як Німеччина запровадила односторонній контроль, вичерпала себе».
Росія може готувати теракти проти українців у Польщі – польські спецслужби
Наприкінці червня німецькі поліцейські були помічені, як висаджували мігрантів на кордоні та залишали їх напризволяще. У відповідь на це на вихідних у прикордонних містах були створені громадські патрулі, що в деяких випадках призводило до конфронтацій з німецькою владою.
Уряд Туска зіткнувся зі звинуваченнями з боку консервативної та націоналістичної опозиції в тому, що він приймав численних нелегальних іммігрантів, яких висилали назад з Німеччини на підставі правил Європейського Союзу.
У середині червня Туск пообіцяв: “Якщо ситуація на кордоні, тиск [погіршиться]... я без вагань ухвалю рішення про запровадження тимчасового контролю. Цілком імовірно, що ми запровадимо такий частковий контроль на кордоні з Німеччиною влітку”.
Німеччина запровадила перевірки на кордоні ще в жовтні 2023 року, щоб зупинити нелегальну міграцію.
Німецька поліція повернула понад 11 000 мігрантів до Польщі в період з січня 2024 року по лютий 2025 року відповідно до Дублінського регламенту ЄС та двосторонніх угод, хоча існує багато припущень, що насправді ця цифра значно вища.


