Останній звіт Державного департаменту США про стан дотримання прав людини в різних країнах світу містить вичерпний і тверезий глобальний огляд, у якому Росія виділяється як ключовий об’єкт занепокоєння.
У звіті, з яким ознайомився Kyiv Post, ретельно задокументовано низку воєнних злочинів, злочинів проти людяності та систематичних внутрішніх репресій Москви, які фундаментально порушують міжнародні норми та завдають масових страждань.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Висновки підкреслюють сувору реальність: агресія Росії проти України, яка триває вже четвертий рік, стала джерелом безпрецедентних порушень норм міжнародного права.
За межами поля бою Кремль посилив репресії проти інакомислячих у власній країні, застосовуючи обмежувальне законодавство для придушення критики та контролю інформації.
Після майже десятирічної перерви урядовці США з’явилися на економічному форумі Росії
Війна Росії: перелік звірств
Звіт наводить переконливі докази того, що російські військові та представники влади вчинили масові порушення прав людини в Україні, а також детальні задокументовані свідчення про «страти українських чоловіків, жінок і дітей» і жорстокі тортури в місцях ув’язнення, а саме побиття, катування електричним струмом, інсценування страт і поширене сексуальне насильство. Аналогічні злочини були зафіксовані щодо українських військовополонених, причому Amnesty International повідомляє про значне збільшення кількості випадків страти українських військовополонених російськими силами у 2024 році.
Особливо жахливим є систематична примусова депортація до Росії українських цивільних осіб, особливо дітей. Тисячі дітей були відірвані від своїх сімей в результаті примусової «фільтрації» перед відправкою до виправних закладів у Росії та окупованому Криму на «перевиховання».
Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордери на арешт президента Росії Владіміра Путіна та уповноваженої з прав дітей Марії Львової-Белової, безпосередньо пов’язавши їх із цими незаконними вивезеннями. Зусилля українських властей і родичів цих дітей стикаються зі значними перешкодами, зокрема з небезпечними подорожами та переслідуваннями.
Звіт наголошує на «хвилях ударів» по цивільній інфраструктурі – об’єктах енергетики, водопостачання та опалення, які спричинили масові відключення електроенергії та перебої в наданні основних послуг для мільйонів людей.
Також неодноразово зазнавали ударів лікарні та школи. Всесвітня організація охорони здоров’я зафіксувала майже 2 000 атак на об’єкти медичної інфраструктури з лютого 2022 року. Яскравим прикладом є ракетний удар по київській дитячій лікарні «Охматдит» у липні 2024 року, в результаті якого загинули двоє людей і 16 дістали поранення, серед них семеро дітей.
Загалом Управління Верховного комісара ООН з прав людини зафіксувало понад 12 000 жертв серед українського цивільного населення з лютого 2022 року по листопад 2024 року, 96% з яких загинули в результаті обстрілів і бомбардувань населених пунктів.
Окрім України, у звіті також наводяться достовірні звинувачення у порушенні прав людини з боку ПВК «Вагнера» та інших підтримуваних Кремлем угруповань найманців, що діють у таких країнах, як Сирія та Центральноафриканська Республіка.
Серед скоєних ними злочинів – побиття, зґвалтування і примусова праця. Нещодавно ці висновки підтвердив Європейський суд з прав людини, постановивши, що Росія порушила міжнародне право в Україні, та визнавши її відповідальною за збиття літака Малайзійських авіаліній (рейс MH17) у 2014 році.
Залізна рука Кремля: придушення інакомислення в країні
У внутрішній політиці ситуація з правами людини в Росії продовжує погіршуватися. Після прийняття низки нових обмежувальних законів для придушення інакомислення посилилися систематичні репресії проти незалежних ЗМІ, значно поширилася практика масових ув’язнень протестувальників проти війни та представників політичної опозиції, у тому числі відомого борця з корупцією Алексєя Навального, який помер у віддаленій колонії.
Кремль посилив контроль за інформацією, переслідуючи осіб за висловлювання в інтернеті та змушуючи закрити практично всі незалежні ЗМІ та неурядові організації.
Журналісти працюють під постійною загрозою, стикаючись із арештами, фізичними нападами та переслідуваннями, особливо за висвітлення зловживань влади або війни в Україні.
У звіті детально описані випадки звинувачень журналістів у «поширенні неправдивої інформації» або «участі в екстремістській організації» лише за їхню роботу.
Широке застосування закону про «іноземних агентів» стало потужним засобом фінансової та професійної ізоляції незалежних голосів. У травні 2025 року Amnesty International була визнана «небажаною організацією», що фактично криміналізувало її діяльність у Росії.
Інтернет-цензура є повсюдною, тисячі веб-сайтів заблоковано. За новим законом, прийнятим у липні 2025 року, за сам факт пошуку «екстремістського» контенту в Інтернеті або використання VPN передбачені штрафи.
У звіті також наголошується на тривожному збільшенні кількості судових вироків за зраду і шпигунство. За приналежність до «міжнародного ЛГБТ-руху», який був визнаний «екстремістським» (навіть за демонстрацію символів веселки), передбачена адміністративна і кримінальна відповідальність. Партія «Громадянська ініціатива», яка намагалася висунути антивоєнного кандидата, та інші опозиційні політичні партії, були розпущені, що ще більше звузило й без того вузький політичний простір Росії.
Внутрішні виклики України під час війни
Звіт також вказує на проблеми з правами людини на, контрольованій українським урядом території, визнаючи, що деякі з них виникають через дію воєнного стану. Хоча українська влада не звинувачується в позасудових вбивствах, зазначаються достовірні факти тортур і жорстокого поводження з боку правоохоронних органів, зокрема щодо російських військовополонених.
Війна вплинула і на свободу ЗМІ в Україні. «Телемарафон», запроваджений урядом для консолідації висвітлення новин у воєнний час, викликав занепокоєння Європейської комісії щодо монополізації ЗМІ та відсутності плюралізму. У звіті стверджується, що журналістів, які критикують адміністрацію, залякують, у тому числі призовом до війська, за ними ведеться стеження.
Під пильною увагою: суперечливі моменти у звіті
Такі щорічні звіти мають важливе значення для зовнішньої політики США, оскільки вони є основою для прийняття рішень щодо безпеки та допомоги іншим країнам. Останній звіт загалом об’єктивний, але є певні суперечливі моменти.
Правозахисники, зокрема Human Rights First, висловили занепокоєння з приводу «оптимізації» звітів адміністрацією Трампа, а саме зосередження уваги виключно на темах, передбачених законом, що може призвести до скорочення висвітлення таких питань, як корупція в уряді, права ЛГБТК+, права жінок і права осіб з інвалідністю – сфер, які традиційно включалися до звітів, хоча не були прямо передбачені законом.
Критики стверджують, що такі зміни можуть підірвати традиційну широту звіту, зменшити його надійність для правозахисних груп і міжнародних організацій і, зрештою, послабити послідовну глобальну позицію США щодо універсальних прав людини.
У час, коли в Україні триває війна, а у Росії посилюються внутрішні репресії, цей останній звіт Державного департаменту є суворим, хоч і суперечливим, нагадуванням про глибокі людські втрати, спричинені сучасними конфліктами та авторитаризмом.


