Росія та Китай мають стати гарантами безпеки України – Лавров

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров у середу заявив, що Москва та її союзник Китай мають бути залучені до надання гарантій безпеки Києву.

Заява Лаврова пролунала після того, як президент США Дональд Трамп погодився надати Україні гарантії безпеки після війни у вигляді авіаційної підтримки без розгортання військ — за підсумками його переговорів із Києвом та європейськими партнерами в понеділок. Як цитують Лаврова російські медіа, він наголосив на необхідності участі Китаю «на рівній основі».

Пекін допомагає Москві матеріально, але уникає прямої публічної підтримки вторгнення. Міністр закордонних справ КНР Ван І, спілкуючись із європейськими дипломатами, заявив, що Китай не може допустити поразки Росії у війні.

Лавров також оцінив, що виключення Москви з обговорення гарантій безпеки для Києва — це «дорога в нікуди».

Більше по темі

Після майже десятирічної перерви урядовці США з’явилися на економічному форумі Росії

Помічник Путіна Ушаков підтвердив, що делегація США на чолі з головою Федеральної комісії з образотворчого мистецтва США Родні Мімсом Куком відвідує ПМЕФ-2026, щоб обговорити культурні зв’язки на тлі загальних зусиль Заходу щодо відокремлення культури від політики, попри війну Росії в Україні.

«Я впевнений, що Захід, насамперед США, чудово розуміють: серйозно обговорювати питання гарантій безпеки без Росії — утопія, шлях у нікуди», — сказав Лавров.

Станом на 20 серпня десять держав, зокрема Франція та Велика Британія, висловили готовність розглянути можливість розміщення своїх військ в Україні після війни як елемент гарантій безпеки.

Мета цих гарантій — запобігти новому російському вторгненню. Водночас пропозиція залучити Москву — фактична вимога роззброїти Україну.

Нейтральний статус і демілітаризація України були одними з ключових воєнних цілей Кремля на початку вторгнення у 2022 році.

Московська тактика

Росія не вперше удає, що погоджується з умовами Заходу, а потім висуває неприйнятні максималістські вимоги — насамперед для Києва. 

У 2021 році, за кілька місяців до повномасштабного вторгнення, Москва вимагала виведення військ НАТО з Болгарії та Румунії та юридичної відмови від членства України в Альянсі. Навіть у разі виконання цих вимог, Москва все одно знайшла б привід для вторгнення.

У березні 2025 року, після заклику Трампа до припинення вогню, Владімір Путін заявив, що «30-денне перемир’я — це добре, і ми абсолютно його підтримуємо, але є питання, які треба обговорити», після чого висунув додаткові умови. Перемир’я так і не настало.

У травні, коли Європа висунула ультиматум — санкції або припинення вогню, Путін запропонував провести прямі переговори з Києвом у Стамбулі. Зрештою він відправив на перемовини історика, і єдиним реальним результатом стали обміни полоненими — без домовленостей про припинення вогню.

Адміністрації Трампа не вдалося забезпечити припинення вогню. Тим часом Москва неодноразово переконувала США призупиняти постачання зброї Києву та відтерміновувати заплановані санкції проти Росії. Угод було укладено чимало — і майже всі вони працювали на користь Москви, часто навіть непомітно для партнерів.