У ніч проти четверга українські оператори дронів завдали чергового масованого удару по російських військових об’єктах, розташованих в глибокому тилу. Однією з цілей стала база військової розвідки РФ (ГРУ) у Севастополі в окупованому Криму.

Атака на базу ГРУ в Севастополі: вибухи, пожежа та дані супутників NASA

За повідомленнями місцевих ЗМІ, у повітряній атаці брали участь 10–15 безпілотників. Їхньою ціллю став комплекс ГРУ поруч із військовим аеродромом в окупованому Севастополь, що за 300 км від найближчих ймовірних місць запуску українських дронів

Advertisement

Місцеві Telegram-канали повідомляли про активну роботу ППО та дві потужні детонації на території закритого об’єкта, який використовували співробітники російської військової розвідки. Українські ЗМІ у 2024 році з посиланням на проукраїнських партизан у Криму повідомляли, що на цій базі дислокувався елітний російський морський розвідувальний підрозділ із номером 95408.

Після майже десятирічної перерви урядовці США з’явилися на економічному форумі Росії
Більше по темі

Після майже десятирічної перерви урядовці США з’явилися на економічному форумі Росії

Помічник Путіна Ушаков підтвердив, що делегація США на чолі з головою Федеральної комісії з образотворчого мистецтва США Родні Мімсом Куком відвідує ПМЕФ-2026, щоб обговорити культурні зв’язки на тлі загальних зусиль Заходу щодо відокремлення культури від політики, попри війну Росії в Україні.

Михайло Развожаєв, призначений Кремлем «губернатор» Севастополя, у своєму Telegram підтвердив «гучні звуки» та пожежу в районі бази. Він додав, що на місце вирушили рятувальники, ситуація під контролем, а мешканцям варто «зберігати спокій».

Advertisement

У четвер у кримських соцмережах масово з’явилися відео та аудіо з потужним вибухом і полум’ям, що освітило нічне небо. Фото також свідчили про можливі займання на землі. Повідомлялося про роботу російської ППО у Феодосії та Джанкої— за 120 км від Севастополя.

Попри спроби російських воєнкорів пояснити вибух «навчаннями», дані супутникової системи NASA FIRMS зафіксували осередок пожежі площею близько 2 кв. км на південному кінці злітної смуги. На інші знімках видно зруйновані офісні та складські будівлі.

Удар по Новошахтинському НПЗ: як атака дронів посилила паливну кризу в Росії

У четвер українські безпілотники поцілили також у Ростовську область Росії, що має вихід до Чорного моря. Офіційні та неофіційні джерела повідомили про атаку на великий нафтопереробний завод біля міста Новошахтинськ.

Advertisement

Пожежа на нафтопереробному заводі в Ростовській області після українського дронового удару. Кадри з російських соцмереж, опубліковані Генштабом ЗСУ. Фото: Kyiv Post.

Деякі українські воєнні блогери писали, що удар завдали рідкісні реактивні дрони, які подолали 170–180 км від лінії фронту. У Генштабі ЗСУ в четвер підтвердили атаку та повідомили, що її здійснили підрозділи 14-го окремого полку безпілотних авіаційних комплексів.

Ростовські ЗМІ повідомили щонайменше про одне влучання. Вранці над заводом зафіксували величезний стовп чорного диму. На світлинах, зроблених невдовзі після атаки, видно кілька осередків пожежі на території НПЗ.

Advertisement

Українські воєнні блогери повідомили, що два російські зенітні комплекси ближньої дії «Панцир» та один середньої дальності «Тор», розгорнуті для охорони НПЗ, відкривали вогонь, але не змогли збити дрони. За даними супутників NASA, пожежі охопили близько чотирьох квадратних кілометрів західної частини території заводу.

Потужність Новошахтинського заводу становить 5–7,5 млн тонн нафти на рік. Тут виробляють мазут, пічне паливо, дизель, паливо для морських суден та бензин прямої перегонки. Це підприємство, розташоване неподалік східного кордону України, уперше зазнало атаки українських дронів у червні 2022 року. Перед атакою в четвер об’єкт також був уражений 16 та 17 серпня.

Advertisement

З початку серпня українські військові розгорнули кампанію з ураження нафтопереробних потужностей РФ. Уже в середині місяця в окремих регіонах Росії повідомлялося про дефіцит пального та стрибки цін. У кількох містах автозаправки повністю залишилися без палива.

У перші години після ударів у небі поблизу Криму помітили два літаки-розвідники НАТО, повідомили відкриті ресурси відстеження польотів. Один із них — морський патрульний літак Bombardier ВПС Туреччини, що курсував між болгарським та північним турецьким узбережжям.

Патрульний літак-розвідник Boeing P-8A Poseidon ВМС США здійснював політ у міжнародному повітряному просторі за 90–100 км від російської військово-морської бази в Новоросійську та за 100–110 км від Керченського мосту. Політ відбувся через вісім годин після атаки українських дронів на окупований Севастополь. Дані польоту оприлюднені платформою FlightRadar. Фото: Kyiv Post.

Advertisement

Другий літак — американський морський розвідник P-8A Poseidon, який наблизився на відстань 100–110 км від кримського узбережжя та 90–100 км від материкової Росії й важливої військово-морської бази РФ у Новоросійську.

Кремль звинуватив НАТО у передачі даних українським військовим для наведення ударів. У НАТО ж заявили, що Альянс не є учасником російсько-української війни.

Удар по логістиці РФ: атака дронів на підстанцію «Журавка» зупинила 19 потягів

Третя хвиля українських далекобійних дронів уразила та пошкодила інфраструктуру електропостачання залізниці у Воронезькій області Росії.

Нічні удари прийшлися по трансформаторній підстанції поблизу села Журавка. Головна функція цього об’єкта — забезпечення електроенергією регіональної залізничної мережі.

Місцеві ЗМІ повідомили про пошкодження підстанції та затримки 19 потягів, що проходили через Воронезьку область. За даними українських медіа, удар у четвер став уже 17-ю атакою українських безпілотників по станції Журавка з початку війни.

За заявою Міністерства оборони РФ, уночі було збито 49 українських дронів. З них 21 — над Ростовською областю, 7 — над Воронезькою та 4 — над окупованим Кримом.

У відомстві також повідомили про пожежу в Ростовській області, спричинену уламками збитого безпілотника, а також про пошкодження об’єктів енергетичної інфраструктури у Воронезькій області.

У липні Україна розпочала кампанію дальніх ударів БпЛА по російській залізничній інфраструктурі та окремих поїздах, особливо на південному заході РФ.

Мета ударів — послабити військову транспортну спроможність Росії та ускладнити пересування пасажирів між центральними й північними регіонами та чорноморськими курортами.