Білий дім відреагував на удар по Києву дещо обережно, пославшись на принцип взаємності

ВАШИНГТОН – Реакція адміністрації Трампа на нічний удар Росії по Києву, в результаті якого загинули щонайменше 23 людини і ще кілька десятків дістали поранення, була неоднозначною і в певному сенсі байдужою. У четвер там  заявили, що президент Дональд Трамп «не задоволений» цією новиною, але й «не здивований».

Коментуючи повітряну атаку, яку Київ назвав другою за масштабами з початку війни, речниця Білого дому Керолайн Левітт лише зазначила: «Ці дві країни воюють вже дуже давно».

Вона навмисно провела паралель між ударом по Києву і нещодавніми атаками України на російську інфраструктуру, вказавши, що Україна знищила «20 відсотків потужностей нафтопереробних заводів Росії».

Лівітт вкотре повторил, що президент Трамп хоче покласти край війні, але поклала відповідальність на обидві сторони, заявивши: «Президент хоче, щоб вона закінчилася, але лідери цих двох країн теж мають зробити так, щоб вона закінчилася». Вона додала, що Трамп «пізніше зробить додаткові заяви з цього приводу».

Більше по темі

Трамп заявив про згоду Ірану відмовитися від ядерної зброї

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп в ефірі подкасту «Pod Force One» зробив низку гучних заяв щодо врегулювання конфлікту з Іраном. За його словами, Тегеран уже погодився на фундаментальну умову США — відмову від розробки та володіння ядерною зброєю. Попри ризик того, що іранський режим може передумати, Трамп вважає це головним досягненням поточних перемовин. Також глава Білого дому висловив стриманий оптимізм щодо швидкого розблокування стратегічної Ормузької протоки. Окрему увагу Трамп приділив верховному лідеру Ірану Моджтабі Хаменеї, який отримав поранення під час авіаударів 28 лютого і наразі перебуває в ізоляції.

Стриманий тон Білого дому контрастує з більш рішучим засудженням з боку спеціального посланця Трампа Кіта Келлоґґа, який в окремій заяві назвав удар «обурливим» і попередив, що вони «загрожують миру, якого прагне [Трамп]».

Келлоґґ підкреслив у дописі в соціальних мережах, що цілями були «не солдати і зброя, а житлові райони Києва – підрив цивільних поїздів, офісів місії ЄС і Великої Британії та невинних цивільних».

Ширша реакція

Як повідомляв раніше Kyiv Post, після удару по офісу ЄС у Києві президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що вона розмовляла як з президентом Володимиром Зеленським, так і з президентом Трампом.

Фон дер Ляєн виступила з суворим посланням до президента Росії Владіміра Путіна, закликавши його «сісти за стіл переговорів» і домовитись про «справедливий і тривалий мир для України».Однак гуманітарна спільнота висловилася більш критично.

Юрій Боєчко, генеральний директор американської організації Hope for Ukraine, сказав кореспондентові Kyiv Post, що відсутність нових санкцій проти Росії та допомоги Україні з боку Білого дому лише «заохотила» Путіна.

За його словами, США «більше не є демократичним лідером вільного світу», і тепер Європа повинна перебрати на себе ініціативу на своїх умовах.

Російський удар, в результаті якого загинули і були поранені десятки людей, не лише додала страждань, а й наочно висвітлила розкол у західному альянсі та складний шлях, що чекає на регіон, який намагається знайти спосіб закінчити війну на своїх умовах.

Різні реакції ключових гравців підкреслюють складність і глибокі розбіжності, а війна вступає в нову жорстоку фазу.