Польща відмовляється відправляти війська для забезпечення безпеки України

Польща відкинула можливість відправки військ до України в рамках післявоєнних гарантій безпеки, заявивши, що логістична підтримка через Польщу вже є основою для операцій.

Заступник міністра оборони Польщі Павел Залевський заявив після п’ятничної зустрічі міністрів оборони ЄС, що Польща повинна забезпечити наявність військ для відбиття потенційних вторгнень з боку Росії та Білорусі, а тому не може виділити війська для України.

«Загроза на кордоні з Росією та Білоруссю настільки велика, що завдання Польщі полягає в забезпеченні безпеки Європи в цьому регіоні. Тому ми не можемо послабити наші сили, відправивши їх до України. Усі це розуміють», – заявив Залевський, як повідомляє польське видання RMF24.

Останніми роками Польща бореться з діями Білорусі, яка заохочує та допомагає іммігрантам – переважно з Близького Сходу – порушувати її кордон через нелегальні переходи, а нещодавно вийшла з договору про заборону протипіхотних мін, побоюючись потенційного вторгнення Росії через ексклав Москви – Калінінград.

Більше по темі

Історичний конфлікт між Україною і Польщею грає на руку Росії

Присвоєння українському військовому підрозділу почесного найменування «імені Героїв УПА» спричинило нову дипломатичну напругу між Україною та Польщею. Президент Польщі Тамаш Навроцький закликав позбавити Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі, а представники різних політичних сил засудили рішення Києва. Суперечка вкотре продемонструвала глибокі розбіжності у сприйнятті спадщини УПА та засвідчила завершення емоційного етапу польсько-українських відносин.

Залевський також стверджував, що логістична та інфраструктурна підтримка Польщі через логістичні центри, бази та аеродроми для гарантій є основою всього плану, без якої він не може рухатися вперед.

«Без того, що пропонує Польща, не буде гарантій безпеки, тому пропозиція Польщі є абсолютною гарантією того, що гарантії безпеки можуть бути реалізовані», – додав Залевський.

Залевський додав, що учасники п’ятничної зустрічі поділяють спільну думку щодо того, як змусити Росію до перемир’я і що робити, коли це станеться.

Він сказав, що на Москву слід чинити більший тиск за допомогою санкцій, щоб змусити її дотримуватися перемир’я.

Коментарі Залевського щодо розгортання військ збігаються з попередніми заявами прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска.

Наразі серед так званої «Коаліції бажаючих» – західної групи країн, які виступають за післявоєнну військову підтримку Києва – лише кілька країн висловили зацікавленість у відправці військ до України в рамках гарантій безпеки.

Серед них Австралія, Бельгія, Канада, Естонія, Франція, Литва та Велика Британія.

США також виключили можливість розгортання військ, але, за чутками, посилять свою підтримку шляхом обміну розвідданими та постачання зброї до Європи.

Кремль дотримується своєї позиції, що не прийме розгортання західних військ, незважаючи на проголошену відкритість до гарантій безпеки. Він також закликав до залучення китайських військ – пропозиція, яку Київ відхилив.

Європа, як повідомляється, також розглядає можливість створення буферної зони між Києвом і територіями, контрольованими Москвою, але ця ідея була відкинута президентом Володимиром Зеленським, який зазначив, що такі де-факто зони вже існують як нічийні території, які постійно контролюються і відстежуються дронами.