Будьмо відвертими: російські статки у західних банках зберігаються не задля стратегічної вигоди світової економіки чи навіть російської. Російські олігархи покладаються на верховенство права на Заході, аби захистити свої незаконно нажиті багатства, саме тому, що їхній уряд зруйнував інститути, які могли б гарантувати таку безпеку вдома. Те, чого ці олігархи не усвідомлюють, — це що такий захист не є одностороннім: порушення міжнародного права тягне за собою серйозні наслідки.
Станом на сьогодні близько $300 мільярдів російських активів залишаються замороженими у західних банках, зокрема державні фонди та приватні статки. Зокрема, у 2022 році третій санкційний пакет Європейського Союзу заборонив усі операції, пов’язані з управлінням резервами та активами Центрального банку Росії, фактично заморозивши близько €210 мільярдів у межах ЄС. Персональні санкції запровадили також проти осіб та компаній, пов’язаних із Кремлем, і їхні наслідки відчули в Європі та за її межами.
СБУ уразила нафтоперекачувальну станцію «Второво», яка забезпечує пальним Москву
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Повернення заморожених активів Центрального банку Росії не принесло б користі світовій економіці, адже ці кошти не інвестувалися б в інфраструктуру чи ініціативи для стимулювання міжнародної торгівлі. Натомість вони пішли б безпосередньо у ВПК Росії, і це — загроза глобальній стабільності, а не вигода. Тим часом Росія продовжує гібридні атаки проти Заходу — від кібератак до дезінформаційних кампаній, що виснажують ресурси та коштують сотні мільйонів. Повернення цих грошей фактично означало б фінансування таких операцій. Олігархічні ж статки зводяться до особистої розкоші; а супер’яхти не рухають світову економіку.
Силу світової економіки визначає не багатство у сховищах, а здатність вкладати кошти в розвиток, конкуренцію та інновації. Гроші купують обладнання, але не креативність. Прогрес можливий лише там, де є прозорість, довіра й вільний обмін ідеями, підкріплені чесною конкуренцією та реальними стимулами.
Передача заморожених російських активів Україні — це не «ризик», а інвестиційна можливість із реальною віддачею
У Росії немає жодної з цих умов. Її воєнні «адаптації» — від дронів до сучасних технологій — працюють цілодобово, аби наздогнати темпи України. Але ця «інновація» нав’язується державю і спрямована лише на руйнування та окупацію, а не на користь світу. Ба більше, країна не має інфраструктури для виробництва критично важливих компонентів і залежить від закупівель у Китаї, викрадених у США технологій чи іранських креслень. У цивільній сфері Росія не має ані правових, ані економічних стимулів для розвитку креативності, відкритості чи підзвітності. Відрізана від прозорості та реальних можливостей, Росія не здатна самостійно розвивати сучасні технології.
Україна, яка зненацька опинилась в епіцентрі повномасштабної війни, стрімко перетворилася на хаб оборонних технологій. Штучний інтелект інтегрують у дрони, робототехніку та бойові технології з небаченою швидкістю. Невеликі команди масово виготовляють FPV-дрони за допомогою ШІ та 3D-друку, а децентралізовані виробничі лінії працюють із вражаючою гнучкістю. Ці технології вже застосовують і в цивільній сфері: розвідувальні дрони адаптують для картографування сільгоспугідь і моніторингу інфраструктури, роботизовані платформи для розмінування використовують на полях, а системи зв’язку з фронту стають основою для мереж наступного покоління.
Цифрову платформу «Дія» запровадили й підтримують навіть у розпал війни. Завдяки їй громадяни мають доступ до держпослуг просто зі смартфона. Вона вже стала світовим зразком прозорого та ефективного е-врядування, який вивчають від Естонії до Колумбії. Це доводить: коли правильні наміри підкріплені міжнародною підтримкою, сервіси для громадян можуть перетворюватися на рушії довгострокового розвитку та найкращих практик.
Саме тому передачу заморожених російських активів Україні слід розглядати не як «ризик», а як реальну інвестиційну можливість із відчутною віддачею. Багатства, раніше приховані в яхтах і офшорах, можна спрямувати на відбудову, технології та спільне зростання. Україна вже довела, що є надійним партнером із величезним потенціалом. Справжня загроза для світової економіки — не передача цих активів Україні, а подальше фінансування російської військової агресії та гібридної війни у світі.
Погляди автора статті не обов’язково відповідають поглядам Kyiv Post.
Бєлгород: місто, яке Путін ігнорує
