Екстремальне літо-2025 коштувало економіці ЄС щонайменше €43 млрд

Екстремальні погодні умови, що спостерігалися в Європі влітку 2025 року, – спека, посуха та повені – завдали короткострокових економічних збитків у розмірі щонайменше 43 мільярди євро. При цьому, за прогнозами, до 2029 року ці річні витрати можуть зрости до 126 мільярдів євро.

Про це йдеться у публікації The Guardian, яка посилається на експрес-аналіз економістів.

Економісти підрахували ціну екстремального літа для Європи

Згідно з аналізом, безпосередні збитки економіці від одного літа екстремальних погодних умов становили 0,26% від усього економічного виробництва ЄС у 2024 році.

Найбільшої шкоди було завдано країнам Середземномор’я:

• Кіпр, Греція, Мальта та Болгарія зазнали короткострокових втрат, що перевищують 1% від їхньої “валової доданої вартості” (показника, аналогічного ВВП).

• Слідом за ними йдуть Іспанія, Італія та Португалія.

  

  Більше по темі

  Зеленський закликав ЄС конфісковувати танкери «тіньового флоту» Росії

  Президент Володимир Зеленський подякував Франції після того, як її військово-морські сили перехопили пов’язаний із Росією танкер Tagor, та закликав європейські країни оновити законодавство, щоб такі судна можна було не лише зупиняти, а й конфісковувати. За його словами, кошти від продажу російської нафти мають спрямовуватися на захист від агресії. Водночас він зазначив, що українські удари вже вразили 15 російських нафтопереробних заводів і вивели з ладу майже 40% первинних нафтопереробних потужностей Росії.

Економісти з Університету Мангейма та Європейського центрального банку, які є авторами дослідження, схарактеризували ці результати як “консервативні”. Вони пояснили, що оцінка не враховує рекордні лісові пожежі, що вирували минулого місяця, а також сукупний вплив кількох екстремальних явищ, що відбуваються одночасно.

Спека та повені: як екстремальна погода вплинула на економіку Європи

Дослідження показують, що через зміну клімату ймовірність спекотної погоди, що сприяє виникненню пожеж, збільшилася в 40 разів в Іспанії та Португалії і в 10 разів у Греції та Туреччині. Також зазначається, що кількість жертв червневої спеки потроїлася у 12 великих європейських містах.

На відміну від більшості попередніх досліджень, які враховували лише прямі збитки (знищені активи), автори нової роботи використали історичні дані для врахування вторинних ефектів. Це, наприклад, обмеження робочого часу будівельників під час спеки або порушення графіку руху транспорту через пошкоджені повенями залізниці.