Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило детальні дані про внутрішню будову та іноземні компоненти російського ударного БпЛА “Герань-3” з турбореактивним двигуном, який є аналогом іранського Shahed-238.
Про це йдеться на сторінці ГУР у Фейсбук.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
ГУР розсекретило будову реактивного “Шахеда”: що відомо про “Герань-3”
Ця публікація стала восьмою в новій серії “Засоби ураження” на порталі War&Sanctions, де розвідка оприлюднює 3D-моделі, складові та іноземну компонентну базу так званої “російської локалізованої версії” іранського дрона.
У БпЛА “Герань-3” серії “У” використовується китайський турбореактивний двигун Telefly JT80, завдяки якому безпілотник здатен рухатися зі швидкістю від 300 до 370 км/год та має орієнтовну операційну дальність до 1000 км. Максимальну швидкість дрон набирає переважно в зонах дії українських засобів ППО і РЕБ та на фінальних етапах польоту.
Після майже десятирічної перерви урядовці США з’явилися на економічному форумі Росії
Для захисту від засобів РЕБ у “Герань-3” використовується завадозахищена супутникова навігаційна система “Комета-М12” з адаптивною антенною решіткою на 12 елементів.
Загальна компоновка модулів здебільшого не відрізняється від бензинових версій “Герань-2” і включає стандартну інерційно-навігаційну систему SADRA, блок вимірювання повітряного тиску (ADC) та блок розподілу потужності (PDU). На реактивні “Герані-3” також встановлюється камера і система передачі відео.
Іноземні компоненти в “Герані-3”: що відомо
Загалом у дроні було ідентифіковано 45 іноземних компонентів. Їх походження розподілилося наступним чином:
-
США – половина від загальної кількості;
-
Китай – 8 компонентів;
-
Швейцарія – 7 компонентів;
-
Німеччина – 3 компоненти;
-
Велика Британія – 2 компоненти;
-
Японія – 1 компонент.
ГУР оприлюднило дані про новий безпілотник, яким РФ атакує ППО України
Раніше Головне управління розвідки Міністерства оборони України розкрило подробиці про технічні складові та характеристики нового дрона, який Росія використовує для виявлення позицій української протиповітряної оборони та її перевантаження.
Апарат має фюзеляж типу “дельта-крило”, подібний до Shahed-136, але є значно меншим за розміром. За окремими даними, він також може нести бойову частину вагою до 15 кг. Всі складові та блоки на цьому БпЛА – китайського походження.
Ще у жовтні 2022 року ця компанія оголосила про обмеження постачання своєї продукції до України та РФ з метою недопущення її використання у військових цілях. Втім, вже у 2023 році в Росії презентували дрон вертикального зльоту нібито власної розробки, який насправді виявився виробом CUAV Technology.
У річницю цілеспрямованого удару російською ракетою по дитячій лікарні “Охматдит”, ГУР оприлюднило на порталі War & Sanctions детальну інформацію про російську крилату ракету Х-101.
