Обсяг репараційної позики для України від ЄС може сягнути 130 млрд євро

За повідомленнями, запропонована «репараційна» позика ЄС, яка має допомогти Україні фінансувати військові дії за рахунок заморожених російських активів, може становити до 130 млрд євро (153 млрд доларів).

Цю цифру в середу озвучили агенції Reuters три високопоставлені чиновники ЄС, а за кілька днів до того комісар ЄС з економічних питань Валдіс Домбровскіс заявив, що держави-члени вважають цей план «можливим шляхом вперед».

130 мільярдів євро – це 175 мільярдів євро російських активів, заморожених у європейських країнах, мінус минулорічна позика G7 у розмірі 45 млрд, яку, за повідомленнями, Європа хоче погасити в першу чергу.

Точна сума позики буде остаточно визначена після оцінки економічних потреб України Міжнародним валютним фондом (МВФ).

Позика називається «репараційною» тому, що Україна не повинна буде її повертати, якщо не отримає фінансові репарації від Росії в рамках мирної угоди.

Більше по темі

У ЄС обговорять статус українців після завершення тимчасового захисту

У Люксембурзі 4 червня відбудеться засідання Ради ЄС, де міністри внутрішніх справ проведуть загальні дебати щодо майбутнього механізму притулку для громадян України. Оскільки чинний режим тимчасового захисту для 4 мільйонів українців діє до кінця березня 2027 року, Брюссель прагне завчасно забезпечити правову визначеність як для переміщених осіб, так і для міграційних служб європейських держав. Як повідомив високопосадовий дипломат, жодних офіційних рішень на цій зустрічі не очікується — перші юридичні кроки будуть сформовані ближче до липня.

Після повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року в європейських банках були заморожені мільярди євро коштів російського центробанку, і відтоді політики та юристи дискутують, що з ними робити.

Кілька європейських країн виступають проти конфіскації заморожених коштів, ставлячи під сумнів законність такого кроку.

«Репараційна позика» дозволить обійти цю проблему, оскільки будуть використовуватися накопичені відсотки за цими коштами, водночас не будуть зачіпатися законні права Росії на самі кошти.

Окрім цього, Угорщина не зможе скористатися своїм правом вето, яке часто використовує на користь Росії.

Схоже, що план, який голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оприлюднила 10 вересня просувається відносно швидко.

Нещодавно Велика Британія використала доходи від заморожених російських активів для фінансування закупівлі, серед іншого, артилерійських снарядів і зенітних ракет для військових потреб України — хоча і в набагато менших масштабах.

4 вересня заступник голови Ради безпеки Росії Дмитрій Медведєв заявив, що Росія може вжити заходів у відповідь, конфіскувавши британські активи в Росії та Україні.