Посилення «гібридних атак» на Литву, члена НАТО, свідчить про глибший стратегічний провал, у якому Росія повністю стримала Захід, вважає відставний чотиризірковий генерал США Філіп Брідлав.
Колишній Верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі (SACEUR) поділився такою оцінкою в інтерв’ю Kyiv Post у понеділок.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Брідлав наголосив, що нинішній дипломатичний і військовий підхід Заходу заснований на хибному уявленні про наміри Москви та не дає змоги ефективно протистояти її агресії — переконання, яке лежить в основі його критики.
Російська ментальність вічної війни
Найрішучішу заяву генерал Брідлав зробив щодо дипломатичних дискусій навколо війни Росії проти України. На його думку, західні лідери нарешті починають усвідомлювати гірку реальність, про яку Україна та її союзники говорять уже давно: Росія ніколи не була зацікавлена в мирі.
Зеленський та Рютте обговорили дефіцит ракет PAC-3 і фінансування комплексів Patriot
«Вона ніколи не була, не є й не буде зацікавлена в мирі. Чим швидше західне керівництво це усвідомить і прийме цю правду, тим швидше ми зможемо поставити Росію на місце», — наголосив генерал Брідлав.
Кулі з Білорусі випробовують НАТО: Брідлав закликає діяти
Після серії інцидентів із повітряними кулями, що залетіли з Білорусі до Литви, генерал Філіп Брідлав закликав Захід дати рішучу відповідь. Гелієві кулі, які, за припущеннями, використовуються для контрабанди, неодноразово порушували литовський повітряний простір, спричиняючи збої в авіасполученні. Аеропорт Вільнюса протягом вихідних кілька разів зупиняв роботу, через що затримались понад 16 500 пасажирів.
Уряд Литви назвав ці інциденти «гібридною атакою» та оголосив про жорсткі заходи. Прем’єр-міністерка Інгa Ругінєнє заявила, що армія «вживає всіх необхідних дій» для знищення куль і безстроково закрила прикордонні переходи з Білоруссю.
«Автократи знову випробовують стійкість ЄС і НАТО перед гібридними загрозами», — написала Ругінєнє у соцмережах. — «Наша реакція визначить, як далеко вони наважаться зайти».
МЗС Литви також висловило офіційний протест Білорусі через постійні порушення повітряного простору.
Брідлав назвав ці низькотехнологічні провокації «черговою варіацією старої тактики» — спробою Росії та її союзників «з’ясувати, як далеко вони можуть зайти» й перевірити реакцію Заходу.
Один із високопоставлених західних чиновників сказав Kyiv Post: «Невже ми справді дозволимо кулям із Білорусі втручатись у повітряний простір держави — члена ЄС і НАТО?»
Стратегічна формула генерала
Щоб протидіяти російській кампанії залякування, генерал Філіп Брідлав запропонував термінові стратегічні зміни, спрямовані на реальні кроки у підготовці військ та управлінні ресурсами.
Передусім, він закликав НАТО відмовитися від розслабленої оборонної позиції та негайно підвищити рівень бойової готовності. На його думку, необхідно перейти від «повітряного патрулювання» до режиму Air Defense Alert — бойового чергування, що дасть змогу країнам застосовувати чіткі правила реагування і діяти на випередження.
Другою проблемою генерал назвав неефективне використання ресурсів. Він застеріг, що Захід не повинен «грати за правилами Москви», витрачаючи мільйони на знищення дешевих загроз. НАТО, сказав він, має припинити «збивати кулі ракетами вартістю в мільйони доларів», адже «саме цього й домагається Росія».
Натомість альянс повинен діяти винахідливіше — знайти дешевші способи нейтралізувати такі цілі, наприклад, використовуючи спеціальні пристрої, встановлені на вже наявних літаках або дронах.
Підсумовуючи, генерал наголосив, що політика стримування більше не працює. За його словами, Заходу час діяти й підвищити ціну, яку платить Росія, адже «Путін тиснутиме, доки хтось не дасть відсічі». Поки цього не станеться, Москва й далі використовуватиме перевірені методи.
Єдність ЄС перед гібридною загрозою
Попередження генерала Брідлава було співзвучне рішучій реакції європейських лідерів, які різко засудили гібридну загрозу. Керівники ЄС швидко висловили підтримку Вільнюсу, однозначно назвавши ці інциденти формою немілітарної агресії.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила у соцмережах, що Європа «виявляє повну солідарність із Литвою, яка стикається з постійними порушеннями повітряного простору гелієвими кулями, що використовуються для контрабанди». Вона назвала ці дії «дестабілізацією» та «провокацією».
«Ми називаємо це своїм іменем — гібридна загроза. Ми цього не терпітимемо», — наголосила фон дер Ляєн, додавши, що ця ситуація — ще один аргумент для прискорення ключових ініціатив ЄС — Eastern Flank Watch та Європейської програми протидії дронам.
Президентка Європейського парламенту Роберта Мецола, яка нині перебуває з візитом у Вашингтоні, також підтвердила відданість безпеці кордонів континенту.
Вона наголосила на «незмінній солідарності з народом Литви перед гібридними загрозами з боку Білорусі» та підкреслила, що Європарламент залишається «відданим безпеці кордонів Європи».
Президент Європейської ради Антоніу Кошта своєю чергою закликав Білорусь припинити ворожі дії.
Він заявив, що «гібридні операції мають припинитися, а Білорусь повинна запобігти подальшим інцидентам». Кошта додав, що ЄС продовжить чинити тиск на режим за його співучасть у війні Росії проти України та підтримуватиме захист східного кордону Євросоюзу.
Ядерне залякування та економічний тиск
Генерал Філіп Брідлав пов’язав посилення російських провокацій із економічним тиском, який нині відчуває Владімір Путін.
«Путін зараз у скрутному становищі, — зазначив Брідлав. — Його економіка занепадає, і він зазнає серйозного тиску у своєму головному джерелі прибутку — нафтовидобутку.»
За словами генерала, українські удари по нафтопереробних потужностях завдали Росії значних збитків, і Путін «відповідає тими інструментами, які ще може використати».
Брідлав вважає, що саме цей економічний тиск спонукає Путіна знову вдаватися до звичних інструментів впливу — від пропаганди до ядерного шантажу.
«Путін завжди дістає ядерну карту, коли хоче налякати Захід — і це працює, — підсумував Брідлав. — Захід щоразу відступає перед ядерними погрозами Путіна.»


