ВАШИНГТОН – Головний дипломат Литви Кястутіс Будріс під час свого візиту до Вашингтона в понеділок звернувся до західних союзників із чітким посланням від східного флангу НАТО: епоха самостримування завершилася.
Він наголосив, що настав час протистояти російській агресії рішучою силою — і відповідним фінансуванням.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Виступаючи в Інституті Гадсона після серії зустрічей із державним секретарем США Марко Рубіо, міністром фінансів Скоттом Бессентом та іншими американськими посадовцями, Будріс дав тверезу оцінку ситуації на передовій НАТО. За його словами, Захід опинився у пастці нав’язаного Росією уявлення: що ескалації слід уникати за будь-яку ціну.
«Єдине, чого, мовляв, не можна робити, — це ескалувати. Але хто вигадав цю “мантру”?» — запитав Будріс. «Не треба боятися ескалації. Саме це працює», — наголосив він.
Посилаючись на тривалий досвід Литви у протистоянні російській силі, Будріс зазначив, що західна стриманість лише заохочує подальшу агресію.
Він перефразував вислів Леніна: якщо штик натрапляє на м’якотілість — тисни, якщо на сталь — відступай. Так, за словами Будріса, Росія завжди просувається доти, доки не зустрічає силу.
Щоразу, коли Захід стримується, вони сприймають це як слабкість, — застеріг Будріс. — «Вони думають, що ми безхребетні, що нас легко зламати», — сказав він.
Нова доктрина стримування
Для Будріса цей заклик до «сталевості» не є теоретичним — він сформувався під впливом реальних провокацій: російських вторгнень дронів, диверсій на підводних об’єктах і гібридних операцій у Балтійському регіоні.
За його словами, Литва переконалася, що твердість діє. Коли Вільнюс підсилює оборонну позицію й демонструє рішучість, Москва відступає — і водночас Литва нарощує підтримку України.
«У всіх цих діях, коли ми зміцнюємо нашу позицію, показуємо силу, коли не боїмося підвищувати тиск, ми одночасно маємо збільшувати допомогу Україні», — сказав він.
Будріс вважає, що НАТО — а разом із ним і лідерство США в Альянсі — є безумовною передумовою глобальної стабільності.
«Ми повинні ставити НАТО в центр, тому що воно діє. Це працює. Це потужна сила, яка забезпечує нам усім стримування», — наголосив він.
Водночас Будріс підкреслив, що для ефективного стримування потрібна «жорстка сила, сталь», а не просто томи оперативних планів.
Інвестиції у силу, а не у розмови
У завуальованому натяку на союзників по НАТО, які досі не виконали своїх фінансових зобов’язань, Будріс зауважив, що Литва демонструє приклад рішучості в питаннях оборони.
За його словами, Вільнюс уже значно перевищив мінімальний показник у 2% ВВП і тепер закріплює рішення збільшити оборонний бюджет до понад 5% ВВП у 2026 році. Як зазначено у звіті Держдепартаменту США, державний секретар Марко Рубіо «схвально оцінив» цей крок.
Так Литва стає першою країною, яка повністю виконує ініціативу, започатковану зокрема президентом Дональдом Трампом, — щодо підвищення оборонних витрат союзників НАТО.
За словами Будріса, ці інвестиції потрібні, щоб оперативні плани НАТО стали дієвими, а не формальними. Основна увага — на створенні в Литві «потужної сухопутної дивізії» з танками та сучасною артилерією.
США подякували Литві за «відмінну підтримку союзних військ у ротації» — важливу складову оборони східного флангу НАТО.
«Якщо ми союзники, я зобов’язуюсь і обіцяю: якщо це буде потрібно для вашої оборони, я віддам за це життя», — заявив Будріс, підкресливши, що союзницькі зобов’язання — це не просто пункт у бюджеті, а присяга.
Посібник із воєнних злочинів
Будріс провів зв’язок між російською агресією в Україні та болючою історією Балтії і зауважив, що після повномасштабного вторгнення Росії відвідини музею КДБ у Вільнюсі сприймаються зовсім інакше — з огляду на задокументовані звірства, зокрема системне викрадення та «перевиховання» українських дітей.
«Те, що ми бачимо в Україні, — це повторення історії», — сказав він.
За словами Будріса, було викрадено до 30 тисяч українських дітей, частину з них вивезли до Білорусі, «ще одного союзника Росії», для ідеологічної обробки. «Це за визначенням воєнний злочин», — наголосив він.
Саме це прагнення не допустити повторення минулого, підкреслив Будріс, лежить в основі зусиль Литви — як у збільшенні допомоги Україні, так і в просуванні створення міжнародного трибуналу для притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини.
Партнерство повного спектра: санкції та суверенітет
Під час візиту до Вашингтона Будріс зосередився на тому, що назвав «святою трійцею безпеки»: обороні, енергетиці та економічній стійкості.
Згідно з підсумками Держдепартаменту США, його розмови з Марко Рубіо стосувалися розширення двосторонньої торгівлі й інвестицій, зміцнення оборонно-промислової бази та посилення енергетичної співпраці — зокрема у сфері скрапленого природного газу (LNG) та малих модульних ядерних реакторів.
Щодо санкцій Будріс наголосив, що Європа має відмовитися від поступового підходу. Економічні інструменти, за його словами, потрібно «загострити» й застосовувати «на повну силу від самого початку».
Він зауважив, що дев’ятнадцять пакетів санкцій ЄС свідчать: Брюссель діяв надто повільно, а деякі країни-члени досі не запровадили обмеження проти великих російських енергетичних компаній. «ЄС досі не обмежив прибутки “Лукойлу”, що продовжують наповнювати російський бюджет», — сказав Будріс.
Загроза з боку Білорусі
Будріс попередив про небезпеку, яку становить Білорусь, назвавши режим Александра Лукашенка «повномасштабною моделлю диктатури», що фактично втратила власний суверенітет на користь Москви.
«Ціна, яку Лукашенко платить за те, щоб залишатися при владі, — це передача білоруського суверенітету Росії», — сказав Будріс.
За його словами, така залежність перетворила Білорусь на плацдарм для агресії та співучасника воєнних злочинів, зокрема депортації українських дітей. Він також засудив використання режимом Лукашенка «інструменталізованої міграції» як способу тиску на Європейський Союз.
На завершення Будріс висловив і прогноз, і застереження: Україна переможе і приєднається до ЄС. Єдине питання, сказав він, — що буде на півночі.
«Я не певен, де опиниться Білорусь», — додав Будріс. — «Якщо взагалі залишиться така країна.»
