ООН збирається на засідання ООН через удар «Орєшніком», а Вашингтон зберігає мовчання

Друге в історії бойове застосування Росією гіперзвукової ракети «Орєшник», здатної нести ядерний заряд, поцілило по об’єктах критичної інфраструктури в Львівській області. Це був ризикований удар «метеоритом», який впав лише за кілька кілометрів від кордону НАТО.

Поки експериментальна балістична зброя була націлена на захід, комбінований удар із 270 ракет і дронів був спрямований на Київ. Загинуло щонайменше четверо людей, пошкоджене посольство Катару, майже 6000 багатоквартирних будинків опинилися у темряві за температури нижче нуля.

Ескалація вже спровокувала шалену дипломатичну контратаку в Європі, навіть попри те, що помітно стримана реакція адміністрації Трампа залишає після себе все глибший вакуум лідерства.

Поки дим ще піднімався, єдина публічна заява з боку США надійшла через соціальні мережі. Посол у НАТО Метью Вітакер привітав «величезний прогрес у напрямку до тривалого, стійкого миру», додавши, що президент Трамп «хоче миру в Україні».

Більше по темі

Росія атакувала Сумщину: загинув чоловік, серед 18 поранених — немовля

Російські війська завдали серії ударів по Сумській області, атакувавши житлові будинки, автомобілі та мікроавтобус. У Глухівській громаді загинув 72-річний чоловік, а серед постраждалих є п’ятимісячний хлопчик. Загалом поранення отримали 18 людей у кількох громадах регіону, пошкоджено житлові будинки, транспорт і цивільну інфраструктуру.

Ця оптимістична позиція суперечила суворій реальності в Києві. Президент Володимир Зеленський, який зіткнувся з руйнуванням інфраструктури в умовах зими, відійшов від дипломатичних формальностей і звернувся з гострим публічним закликом до американського керівництва.

«Потрібна чітка реакція світу», – написав Зеленський. «Перш за все від Сполучених Штатів, на сигнали яких Росія дійсно звертає увагу».

Тиха реакція адміністрації Трампа

Розрив між публічними заявами США та кризою, що розгортається, підкреслює зростаючу «вичікувальну» позицію адміністрації Трампа, яка все більше суперечить відчуттю терміновості в Європі.

Поки європейські лідери висловлювали рішуче засудження, основний дипломатичний апарат США залишався в режимі низької активності.

Державний секретар Марко Рубіо провів важливу телефонну розмову з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, під час якої йшлося про безпеку в Арктиці та прагнення адміністрації до переговорного врегулювання.

Однак в офіційному резюме було помітно відсутнє будь-яке публічне засудження удару Орєшником – навмисне мовчання, яке не залишилося непоміченим дипломатами союзників.

«Це сигнал, який Росія інтерпретує як дозвіл», – сказав Kyiv Post високопоставлений західний дипломат, який побажав залишитися анонімним, щоб обговорити делікатні питання напруженості у відносинах між союзниками. «Коли провідна військова потуга світу не реагує на удар гіперзвуковою ракетою по цивільному населенню, це додає сміливості Москві».

Інший західний чиновник висловився більш прямо: «Ми метушимося за лаштунками, але публічно США нічого не сказали. Нібито удару не було».

Глобальні реакції

По той бік Атлантики вагання були рідкісними. Застосування «Орєшника» – лише друге відоме використання ракети з моменту її удару по Дніпру в листопаді 2024 року – викликало хвилю рішучості в Європі.

Віцепрезидент Європейської комісії та головний дипломат блоку Кая Каллас назвала удар «явною ескалацією» і «попередженням», спрямованим безпосередньо на Захід.

У Берліні канцлер Фрідріх Мерц намагався представити атаку як невдалу психологічну операцію. «Погрози мають на меті вселити страх, але вони не спрацюють», — зазначив він, підкресливши незмінну підтримку Німеччиною України.

Від Парижа до Гельсінкі, від країн Балтії до Нідерландів засудження було практично одностайним.

Навіть канадський прем’єр Марк Карні висловився, назвавши напад на енергетичну інфраструктуру в умовах морозів «небезпечною ескалацією».

Тиск тепер переходить до Організації Об’єднаних Націй. Генеральний секретар Антоніу Гутерреш назвав удари «неприйнятними», а Латвія, скориставшись своїм місцем у Раді Безпеки, скликала екстрене засідання.

Міністр закордонних справ Байба Браже оголосила про це рішення на X, посилаючись на масштабні повітряні удари Росії:

«Латвія вимагатиме скликання надзвичайного засідання Ради Безпеки ООН у відповідь на варварський напад Росії на Україну, включаючи використання балістичної ракети середньої дальності поблизу кордону ЄС і НАТО», – написала Бразе.

Для країн Балтії та інших держав НАТО, що знаходяться на передовій, гіперзвуковий удар поблизу периметра альянсу є не просто трагедією для України, а прямою загрозою європейському порядку безпеки.

Масштаби атаки

Ракета «Орєшник» була частиною скоординованого російського удару, в якому також було задіяно 13 додаткових балістичних ракет, 22 крилаті ракети та 242 безпілотники.

Українські чиновники повідомили про атаку на Львів, що призвело до відключення газопостачання та погіршення гуманітарної ситуації.

Мер Києва Віталій Кличко попередив мешканців про необхідність тимчасового виїзду через відсутність опалення, нагадавши, що «мир», про який згадував Вітакер у соціальних мережах, здається недосяжним.

Аналітики вважають, що цей удар свідчить про намір Москви чинити тиск як на Україну, так і на Захід.

Зеленський закликав світових лідерів діяти без зволікань. «Підтримка протиповітряної оборони України є постійним пріоритетом. Не можна втрачати жодного дня на поставки, виробництво або угоди», – написав він, наголосивши на необхідності скоординованої міжнародної реакції.

У той час як світові лідери засуджують удари, а Рада Безпеки ООН збирається на засідання на прохання Латвії, мовчання адміністрації Трампа виглядає особливо разючим.

І це змушує Київ замислитися, чи Вашингтон мовчить, щоб зберегти важелі впливу за столом переговорів, чи єдиною мовою, яку зараз розуміє Москва, є мова гіперзвукових ракет.