Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України (ЦПД) повідомив у Фейсбуці, що місцева влада важкодоступних регіонів РФ і Крайньої Півночі заявила про критичний брак коштів на продовольство.
У повідомленні ЦПД вказується, що російські регіони заявили про критичну нестачу коштів на так званий «північний завіз» — постачання продуктів і товарів першої необхідності для мешканців Крайньої Півночі та важкодоступних територій рф.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Російські регіони просять Путіна надати кредити на продовольство
«Регіональна влада просить уряд збільшити обсяг бюджетних кредитів щонайменше до 30 млрд рублів (приблизно $384 млн).
Йдеться про забезпечення 2,8 тисячі населених пунктів у 19 регіонах, де проживають понад 2 млн людей, для яких своєчасне завезення продуктів — питання виживання», – зазначили в Центрі.
Україна за червень уразила 11 НПЗ та понад 20 стратегічних об’єктів РФ — Міноборони
Таким чином складається парадоксальна ситуація, коли місцева влада регіонів має брати комерційні кредити, щоб завезти продовольство, паливо й базові товари.
«Це означає, що держава не здатна чи не бажає гарантувати людям навіть мінімальні умови життя. І це ще один пункт у довгому списку того, на що у росії «немає грошей». Тоді як на фінансування війни гроші знаходяться завжди, – наголосили в ЦПД, – Ситуація з «північним завозом» оголює справжнє обличчя російської влади».
Путін заявив, що війська РФ діють “за дорученням Господа”
Російський лідер Владімір Путін використав відвідання церковної служби з нагоди Різдва як майданчик для поширення наративів, що виправдовують вторгнення в Україну. Під час заходу він заявив, що окупаційні війська нібито діють за божественною вказівкою.
“Під час різдвяного богослужіння Путін заявив, що російські військові “за дорученням Господа” виконують “святу місію” захисту вітчизни”, − повідомляв раніше ЦПД.
У відомстві наголошують, що таким чином Кремль намагається змінити сприйняття війни у свідомості росіян: вона подається не як наслідок політичного рішення влади, а як “сакральний, богоугодний обов’язок”.


