Московський військовий суд у четвер випадково підтвердив, що українські протикорабельні ракети влучили у флагман Чорноморського флоту Росії — крейсер «Москва» — і потопили його.
Однак невдовзі суд видалив пресреліз, у якому ця інформація суперечила багаторічній офіційній версії Кремля про обставини втрати корабля.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Російський суд випадково підтвердив потоплення крейсера «Москва» ракетами
У вироку, опублікованому 2-м військовим окружним судом Росії, йдеться, що полковник ЗСУ Андрій Шубін, командир 406-ї артилерійської бригади морської піхоти, безпосередньо причетний до потоплення корабля.
За версією суду, під час бою 13 квітня 2022 року він наказав підлеглим, які обслуговували берегові батареї, відкрити вогонь по крейсеру, внаслідок чого серед російських матросів і офіцерів на борту були загиблі та поранені.
Як ракети «Нептун» знищили флагман РФ: докази проти версії Москви
За даними українських медіа та незалежних спостерігачів, по «Москві» вдарили дві українські керовані протикорабельні ракети «Нептун». Вони спричинили пожежі й завдали критичних ушкоджень крейсеру — броньованому кораблю водотоннажністю близько 12 тисяч тонн, який на той момент був найбільшим бойовим кораблем у Чорному морі.
Після майже десятирічної перерви урядовці США з’явилися на економічному форумі Росії
Вантажні судна, що проходили повз, сфотографували та зняли на відео пошкоджену надбудову «Москви» й пробоїни в корпусі ще до того, як корабель затонув.
Західні розвідслужби поклали відповідальність за потоплення крейсера на Військово-морські сили України. Кремлівські медіа спершу проігнорували інцидент, але згодом почали просувати версію, за якою корабель начебто було втрачено після шестигодинної боротьби з пожежею на борту, що виникла через коротке замикання, а шторм ускладнював роботи з ліквідації наслідків аварії.
Схоже, московський суд відкинув версію про випадкове затоплення, яку роками просували російські державні медіа. Натомість суд поклав на Шубіна пряму відповідальність (заочно) за знищення «Москви» та загибель 20 російських моряків, а також поранення ще 24 членів екіпажу крейсера. Ще вісім моряків, за висновком суду, залишаються зниклими безвісти через «навмисну атаку» на російський військовий корабель.
Російські військові прокурори, як зазначається у рішенні, зібрали «переконливі докази» того, що Шубін цілеспрямовано атакував корабель, який, за твердженням суду, «брав участь у гуманітарних операціях підтримки». У вироку суд кваліфікував український удар як «акт міжнародного тероризму».
Від Зміїного до потоплення: як Україна знищила флагман Чорноморського флоту РФ
Один із перших відкрито ворожих епізодів у російсько-українській війні стався 24 лютого 2022 року, коли російська корабельна група на чолі зі своїм флагманом — крейсером «Москва» — підійшла до контрольованого Україною острова Зміїний, приблизно за 65 км на захід від Румунії, і наказала українським військовим здатися, погрожуючи обстрілом.
У відповідь, за повідомленнями, прикордонник Роман Грибов передав по радіо фразу «Російський військовий корабель, іди на х*й!». Вона швидко стала міжнародним мемом і одним із перших символів українського спротиву Росії, однак після обстрілу з боку російських кораблів опір на острові було придушено. Грибова взяли в полон, але згодом його звільнили.
У заяві суду йдеться, що полковник Шубін, якого Росія звинувачує в діях, що призвели до потоплення крейсера «Москва» майже за два місяці після подій біля острова Зміїний, у разі затримання має відбути тюремний строк, який визначить суддя.
Крім того, суд постановив стягнути з нього штраф у розмірі 2 233 307 584,88 рубля (29,39 млн доларів) як компенсацію збитків, завданих Міністерству оборони Росії.
У заяві суду також стверджується, що 3 квітня Збройні сили України завдали удару по російському фрегату «Адмірал Зоссен», пошкодивши його в міжнародних водах Чорного моря за 100–150 км на схід від румунської частини дельти Дунаю. За версією суду, цей удар також було завдано за наказом Шубіна.
Офіційний прес реліз із викладом рішення суду та покарань, які загрожують Шубіну, був доступний для публіки менш ніж добу, перш ніж влада його видалила, повідомило незалежне російське медіа Mediazona в матеріалі, опублікованому в четвер, додавши скриншот вилученого документа.
Запит Kyiv Post, надісланий у п’ятницю до 2-го Московського військового суду з проханням прокоментувати ситуацію, залишився без відповіді станом на момент публікації цього матеріалу.
Вигнання з Криму та атаки на субмарини: стратегічна поразка флоту РФ
Попри те, що Україна не має повноцінного військово-морського флоту, після російського вторгнення Збройні сили України використовували ракети, дрони та навіть далекобійну артилерію, щоб за приблизно 18 місяців завдати поразки Чорноморському флоту Росії й змусити вцілілі кораблі залишити головну базу в Севастополі на тимчасово окупованому Кримському півострові.
Залишки Чорноморського флоту РФ нині переважно базуються в порту Новоросійськ у Краснодарському краї Росії, на східному узбережжі Чорного моря. Перші українські далекобійні удари по російських військово-морських силах у цьому районі — здебільшого із застосуванням безпілотних швидкісних катерів із вибухівкою — були завдані в середині 2025 року, після чого ЗСУ посилили атаки.
Ймовірно, найуспішніша атака по російських військово-морських силах у Новоросійську сталася 15 грудня, коли нові підводні дрони, запущені Головним управлінням розвідки України, прорвалися крізь загородження в гавані та атакували російський дизель-електричний ракетний підводний човен типу «Варшав’янка», який стояв там біля причалу. Камери спостереження зафіксували потужний вибух під водою поблизу корми субмарини та її гвинтової частини.
Російські державні медіа заявили, що українська атака не досягла мети, оскільки, за їхньою версією, на відео не видно, щоб підводний човен зазнав прямого ураження. Російське військове видання «Звезда» повідомило, що субмарина нібито залишилася боєздатною, і звинуватило СБУ у перебільшенні наслідків атаки, заявивши, що вибух під водою не завдав човну суттєвої шкоди.
Незалежні медіа з посиланням на очевидців на місці подій і супутникові знімки цивільних операторів повідомили про тріщини та сліди обгорання на залізобетонних причалах поруч із підводним човном — пошкодження, що відповідають наслідкам потужного підводного вибуху.
Також, за їхніми даними, на місці цілодобово працювали ремонтні бригади військово-морських сил РФ. На окремих знімках у воді біля субмарини було помітно плями, схожі на витік пального або мастила, що може свідчити про пошкодження корпусу.
Супутникові знімки, зроблені комерційною компанією Planet Labs 19 січня і оприлюднені агентством «Радіо Свобода», показали, що підводний човен більш ніж за місяць не зрушив з місця швартування, де перебував під час грудневої атаки.
Українські військові аналітики припускають, що те, що субмарина тривалий час залишається на тому самому місці, може свідчити про серйозні пошкодження — зокрема рушійної установки, систем керування або корпусу — які не дають їй повернутися до бойової готовності, попри заяви Москви про відсутність ушкоджень.
Що не так з Росією?
