Росія не припинить мілітаризацію своєї економіки після закінчення бойових дій в Україні. Про це заявив глава латвійської розвідки в інтерв’ю AFP в кулуарах Мюнхенської конференції з безпеки, яка завершилася в неділю.
«Потенційна агресивність Росії після закінчення війни в Україні буде залежати від багатьох факторів: як закінчиться війна, чи буде вона заморожена, чи залишаться санкції», -сказав AFP директор латвійської розвідки (SAB) Егілс Зведріс.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Деякі спостерігачі вважають, що Росія настільки глибоко занурилася у воєнну економіку та повну військову мобілізацію, що їй буде важко змінити курс, і це може підштовхнути Москву до подальших наступальних дій проти європейських територій.
Зведріс заявив, що скасування поточних санкцій «дозволить Росії швидше розвивати свої військові можливості».
Данія виділила Україні новий пакет допомоги на $670 мільйонів
Він визнав, що Росія розробила військові плани потенційного нападу на Латвію та її балтійських сусідів, але також зазначив, що «наразі Росія не становить військової загрози для Латвії».
«Те, що Росія розробила плани вторгнення в Балтію, як і плани щодо багатьох інших речей, не означає, що Росія збирається напасти», - сказав Зведріс AFP.
Однак, за даними очолюваного ним агентства, країна піддається іншим видам загроз з боку Москви, зокрема кібератакам.
Спецслужби Латвії у своєму щорічному звіті за 2025 рік писали, що Росія становить головну кіберзагрозу для Латвії через більш широкі стратегічні цілі, а також через тверду підтримку Латвією України.
Загроза «значно зросла» після повномасштабного вторгнення Москви в Україну в 2022 році, йдеться у звіті.
Латвійська розвідка також попередила, що Росія намагається використати нібито невдоволення російськомовних меншин у Балтії, зокрема в Латвії.
Міністерство закордонних справ Росії неодноразово заявляло, що готує справи проти Латвії, Литви та Естонії в Міжнародному суді ООН щодо прав їхніх російськомовних меншин.
«Мета судового розгляду: дискредитувати Латвію на міжнародному рівні та забезпечити довгостроковий міжнародний тиск на Латвію, щоб вона змінила свою політику щодо Росії та російськомовного населення», - йдеться у звіті.
За даними національного статистичного управління, у 2025 році приблизно 23% з 1,8 мільйона жителів Латвії ідентифікували себе як представники російської етнічної групи.
Після вторгнення Росії в Україну у 2022 році латвійська влада вирішила зобов’язати російськомовних жителів країни скласти іспит для оцінки їхніх знань латвійської мови. А тих, хто не складе іспит, можуть депортувати.
ПОГЛЯД: Як Україна ізолює Крим
