Росія розпочала масштабне вербування студентів на війну через шантаж і маніпуляції

У Росії розпочалася масштабна кампанія з примусової мілітаризації закладів вищої освіти. 

Щонайменше 16 провідних університетів Санкт-Петербурга, а також престижні московські заклади стали майданчиками для централізованого вербування молоді на війну проти України, повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.

Як Міноборони РФ вербує студентів на війну

Студентам обіцяють значні виплати — до 5,5 млн рублів за рік служби, позиціонуючи це як роботу в «тилових» підрозділах безпілотних систем із гарантованим поверненням до навчання.

Для реалізації цієї програми Міністерство оборони РФ у січні 2026 року розіслало університетам спеціальні методичні рекомендації щодо агітації до лав новостворених військ безпілотних систем.

Керівництво закладів зобов’язане щомісяця звітувати перед кадровим управлінням Міноборони про кількість залучених осіб.

Більше по темі

Суд у Швеції заарештував судно Caffa за вивезення зерна з ТОТ України

Суд у Швеції вперше в історії задовольнив клопотання Офісу генерального прокурора України та наклав арешт на суховантаж Caffa, який займався незаконним вивезенням української продукції з тимчасово окупованих територій. Слідство встановило, що екіпаж судна регулярно порушував морські кордони України, маскуючи свою діяльність за допомогою фальшивої реєстрації під назвою Guinea False у міжнародних базах. Завдяки оперативній взаємодії з Міністерством юстиції Швеції на борту було проведено обшуки та допитано свідків.

Зокрема, в РЕУ ім. Плеханова старост груп змушують забезпечувати «план» — по два добровольці з кожного факультету щомісяця.

Контракт або відрахування: СЗРУ про маніпуляції та безстрокову службу студентів

Система активно використовує адміністративний тиск: першою ціллю агітаторів стають студенти з академічними заборгованостями.

Їм пропонують підписати контракт як єдину альтернативу негайному відрахуванню, даючи на роздуми лише три дні.

Рекламні оголошення про військову службу з’явилися одночасно у більшості великих вишів; студентам пропонують «спеціальні строкові контракти» та академвідпустки.

Деякі заклади, як-от СПбДУ, додають власні премії за підписання документів, а в Університеті телекомунікацій ім. Бонч-Бруєвича агітують навіть жінок, обіцяючи вступ до аспірантури без іспитів.

Методи вербування часто межують із психологічним насильством — у Морському технічному університеті студентів знімали з пар для індивідуальних «бесід» із військовими комісарами.

Проте обіцяне право на звільнення через рік виявилося ошуканством.

Насправді студенти підписують звичайні безстрокові контракти, які неможливо розірвати до кінця дії воєнного стану (чи завершення війни).

Крім того, командування має право переводити «операторів БПЛА» у будь-які підрозділи, зокрема й у штурмові загони на передовій.

Коли методи переконання не спрацьовують, адміністрації вдаються до публічного приниження.

Наприклад, у Новосибірську директорка коледжу назвала студентів боягузами за відмову йти на фронт.

У розвідці наголошують, що університети, які мали бути соціальним ліфтом для молоді, перетворилися на інструмент маніпуляції.

Російська система, неспроможна запропонувати майбутнє, відкрито шантажує молодих людей втратою можливості здобути освіту та використовує страх смерті як засіб тиску.