Кількість ув’язнених у Росії знизилася до історичного мінімуму завдяки «гуманістичній» політиці щодо осіб, яких утримує держава, заявив заступник голови Верховного суду Російської Федерації Владімір Давидов під час виступу в середу в Раді Федерації.
Кількість ув’язнених у РФ досягла історичного мінімуму
Під час слухань побіжно згадали державну програму, запроваджену наприкінці 2022 року. Вона дозволяє достроково звільнити засудженого та повністю анулювати судимість, якщо він погоджується добровільно служити в армії на війні проти України.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Водночас про великі втрати серед таких рекрутів не згадувалося.
За словами Давидова, зміни до кримінально-виконавчого законодавства, започатковані у 2001 році та розширені в наступні роки, скоротили кількість людей у виправних колоніях і слідчих ізоляторах до 308 тисяч — це найнижчий показник із радянських часів.
Суд у Швеції заарештував судно Caffa за вивезення зерна з ТОТ України
У слідчих ізоляторах утримуються 89 тисяч осіб — це історичний мінімум.
Програма, запроваджена у 2022 році, що передбачає помилування засуджених в обмін на службу в армії, також сприяла такому «успіху».
За словами Владіміра Хомчика — ще одного високопоставленого представника судової системи, кандидатуру якого під час тих самих слухань затвердили до складу найвищого суду Росії, — лише у 2025 році суди винесли понад 5 000 рішень про закриття справ щодо осіб, які підписали контракти на військову службу.
Як війна проти України скоротила кількість в’язнів у Росії
«Уся процедура (перетворення засуджених на військовослужбовців у Росії) прописана в законі, тому закон просто виконується», — сказав Хомчик.
У повідомленні державного агентства ТАСС про нових суддів Верховного суду підкреслюється їхня висока кваліфікація. Зокрема зазначається, що Давидов має «найвищий кваліфікаційний клас судді» і є «заслуженим юристом Російської Федерації».
Офіційну російську статистику щодо кількості людей у в’язницях та інших місцях утримання під вартою перестали публікувати у 2023 році.
Незалежне видання Moscow Times, аналізуючи цифри, які навів Давидов, підрахувало, що за чотири роки повномасштабної війни проти України чисельність ув’язнених у Росії скоротилася на 158 000 осіб.
Щонайменше 21 400 із цих колишніх засуджених, відправлених на війну, загинули в боях. Загалом, за оцінками видання, понад 200 000 колишніх ув’язнених могли приєднатися до російської армії та брати участь у вторгненні в Україну.
Втрати ПВК «Вагнер» та тактика «м’ясних штурмів» під Бахмутом
За даними українських медіа та військових джерел, втрати серед підрозділів, сформованих із колишніх російських ув’язнених, були катастрофічно високими.
Ймовірно, вони досягли піку у 2023 році, коли близько 50 000 засуджених, завербованих найманською групою ПВК «Вагнер», відправили до Бахмута на сході України та кидали в лобові піхотні атаки на підготовлені укріплення. Про це тоді повідомляли BBC і Mediazona.
Військові українських підрозділів оборони часто називають таку тактику «м’ясними штурмами». У таких атаках втрати російських військ зазвичай перевищують 70 відсотків, а інколи штурмовий підрозділ повністю знищується мінами, дронами та артилерією.
Зміни в законах РФ: від помилування вбивць до вербування підозрюваних
У листопаді 2022 року Росія змінила законодавство, дозволивши помилування людям, засудженим за вбивства, грабежі, розбій і торгівлю наркотиками, якщо вони погодяться служити в армії.
У 2023 році Державна дума розширила дію цього закону, дозволивши підписувати контракти з Міністерством оборони не лише засудженим, а й людям, які вже відбувають покарання, а також тим, хто перебуває під слідством.
Згодом практику поширили і на підозрюваних, які ще не були засуджені, але щодо яких триває розслідування або судовий розгляд, повідомляє Moscow Times.
Сповідь російських полонених: примус, обман та відсутність зброї на фронті
Українське видання Euromaidan Press у статті від листопада 2025 року під назвою «Репортаж із фронту: російський конвеєр “з в’язниці на фронт” дає збій, бо засуджені обирають втечу замість смерті» писало, що російська система вербування ув’язнених до армії поступово втрачає ефективність.
За даними видання, серед ув’язнених поширюється інформація про дуже високі втрати на війні проти України. Крім того, вербувальники часто обіцяють новобранцям відносно безпечну службу в тилу, але після прибуття в Україну їх нерідко примусово направляють до штурмових підрозділів.
У лютневому інтерв’ю російський військовий Артем Маннаніков, мешканець західносибірського міста Сургут, розповів бійцям 4-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України «Рубіж», що потрапив до армії, відбуваючи семирічний термін ув’язнення за розбій. За його словами, тюремна адміністрація майже рік тримала його в одиночній камері, караючи за відмову добровільно їхати воювати в Україну.
Після 13 днів підготовки разом з іншими, як він висловився, «відбросами суспільства», Маннанікова відправили в атаку на східній ділянці фронту, навіть не видавши зброї. Коли штурмова група бригади «Рубіж» підійшла до його позиції в зруйнованій будівлі, він здався, розповів Маннаніков.
Російський військовий Роман Тимаков, 23 роки, мешканець західносибірського міста Кемерово, служив у 132-й механізованій бригаді Росії. У січні його взяли в полон бійці 12-ї бригади спеціального призначення Національної гвардії України «Азов».
За словами Тимакова, він погодився піти служити до армії, бо вважав, що помре у в’язниці раніше, ніж відбуде 13-річний термін за зберігання наркотиків.
Командири, за його словами, порушили обіцяну угоду, яка давала йому право залишити військову службу після 18 місяців. Натомість його перевели до штурмового підрозділу. Про це Тимаков заявив у матеріалі, оприлюдненому 20 січня.
Подібні звинувачення часто лунають і від інших російських військовополонених.
Скандали в РФ: чому вбивць та ґвалтівників вшановують як героїв війни
Залучення великої кількості засуджених до військової служби, за словами деяких критиків, підірвало дисципліну та боєздатність підрозділів російської армії, а також призвело до вбивств і інших злочинів у її лавах.
Політика Кремля, що передбачає відправлення на службу людей із кримінальним минулим, іноді викликає обурення в регіонах, де вони скоювали свої злочини.
Один із найгучніших скандалів стався в уральському місті Челябінськ. У листопаді 2024 року там встановили плакати з «алеєю героїв війни» в одному з центральних парків.
Місцеві жителі впізнали на одному з плакатів посмертно вшанованого Дениса Сініцина — чоловіка, засудженого за зґвалтування, убивство власної матері та те, що він виколов їй очі. На той час у жінки була дворічна дитина.
Це була одна з найгучніших кримінальних справ в історії Челябінська, і розміщення меморіального плаката на честь засудженого ґвалтівника й убивці було недоречним, заявляли місцеві жителі.
Приблизно через десять днів влада зняла плакат із зображенням Сініцина у парадній формі російської армії.
Румунія закриває консульство РФ та висилає посла
